09 квітня 2026 року Справа 160/4461/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в м.Дніпрі заяву ОСОБА_1 про часткову зміну підстав позову в адміністративній справі №160/4461/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/4461/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
07 квітня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла «відповідь на відзив відповідача-1 та часткова зміна позовних вимог».
В частині зміни предмета позову позивач просить суд:
- рішення згідно п. 3. Позовної заяви ухвалити у наступній редакції: Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Відповідач 1) (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відповідач 2) (код ЄДРПОУ 21910427, місце знаходження: вул. Набережна Перемоги, 26. м. Дніпро, 49094), нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за нормами чинними станом на 01.01.2026 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, що враховується для здійснення обчислення, перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 (3328 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт = 3,36 (згідно мої пенсійної справи № ФД116743), із зазначенням відомостей про розмир щомісячних основних видів грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років - у відсотках від посадового окладу та окладу за військове звання) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби - у відсотках від встановленого посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, надбавки за таємність - у відсотках від встановленого посадового окладу, надбавка за класну кваліфікацію, які указані у попередньої довідці від 05.02.2023 року згідно матеріалів справи, а також премії - у відсотках від встановленого посадового окладу згідно окремого рішення Міністра оборони України, наданого з департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 02.10.2023 423/ВихЗПІ/493 (додаток 8 до позовної заяви), для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2026 року, з врахуванням вимог пунктів 5, 7 статті 13 Закону України від 02.06.2014 року "Про судоустрій та статус суддів" №1402-У1ІІ.
- рішення згідно п. 5. Позовної заяви ухвалити у наступній редакції: Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Відповідач 2) (код ЄДРПОУ 21910427, місце знаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити з 01.02.2026 обчислення, перерахунок і виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач 1) за нормами чинними станом на 01.01.2026 року про розмир грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням Постанови Третього апеляційного суду від 12.01.2026 у справі 160/17027/25 без обмеженням її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, з нарахуванням та виплатою компенсації, без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням Рішення Конституційного Суду №7-рп/2016 від 20.12.2016 щодо неконституційності обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026 максимальним розміром, шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Таким чином, за змістом подана заява є заявою про зміну підстав позову.
Вирішуючи питання про прийняття уточненої позовної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміст змін у п. 3 позовної заяви фактично зводиться до перефразування та уточнення вимог позивача, в зв'язку з чим такі зміни є припустимими.
Зміст змін, вказаних у абз. другому прохальної частини поданої заяви зводиться до уточнення позовних вимог згадкою про обмеження пенсії максимальним розміром та щодо компенсації (фактично - стосується способу вчинення раніше заявлених вимог), а також перефразуванням, в зв'язку з чим такі зміни також є припустимими.
Водночас, в поданій заяві позивач фактично заявляє ще 2 абзаци позовних вимог, які утворюють самостійну пару позовних вимог: позивач не погоджується з тим, що його пенсію обмежено максимальним розміром з 01.02.2026 року згідно Порядку №1778.
Отже, первісно позов зводився до наступного:
1) зобов'язати відповідача-1 скласти нову довідку про розмір грошового забезпечення;
2) зобов'язати відповідача-2 провести перерахунок пенсії позивача на підставі такої нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Уточнення п. 5 позовних вимог згідно першого абзацу заяви про зміну предмету позову стосується порядку проведення перерахунку.
В свою чергу уточнення п. 5 позовних вимог згідно 3 та 4 абзаців заяви про зміну предмету позову стосується окремої форми поведінки відповідача в минулому:
3) обмеження пенсії максимальним розміром.
Ці вимоги позивач згідно їх викладу вже не пов'язує з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення, а заявляє їх самостійно та окремо.
Зміст цих вимог також свідчить про їх самостійний характер, позивач надає і окремий доказ щодо таких вимог. Іншими словами, ці дві додатково заявлені позовні вимоги утворюють окремий предмет оскарження і фактично є новим позовом, який міг би бути заявлений окремою позовною заявою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі №657/1024/16-ц містяться наступні правові висновки: «… в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
… зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
...
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами».
Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі №420/2388/19.
Отже, позивач фактично заявив новий позов (в частині заявлення двох нових абзаців щодо Порядку №1778), а не змінював предмет позову в раніше поданому позові. Такий новий позов не підлягає прийняттю в межах провадження у даній справі та є підставою для повернення поданої заяви.
Суд зауважує, що законодавством не передбачено часткове задоволення заяви про зміни предмета позову з розмежуванням судом прийнятих та відхилених вимог, в зв'язку з чим подану заяву належить повернути в цілому, що не позбавляє позивача права повторно подати заяву про зміну предмета позову з дотриманням вимог законодавства.
Окрім цього, згідно з частиною 8 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
Отже, позивач мав обов'язок надати до суду докази направлення заяви двом відповідачам.
Всупереч вказаним нормативним положенням позивачем не надано доказів направлення заяви про зміни предмета позову. Наданий позивачем фіскальний чек не підтверджує вміст поштового відправлення, в зв'язку з чим не є доказом направлення «копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи».
При цьому поданий чек стосується направлення листа лише відповідачу-1. В свою чергу положення ч. 8 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають направлення заяви про зміну предмета позову «іншим учасникам справи», тобто - кожному з відповідачів у даній справі.
Зазначене впливає в т.ч. і на прийняття поданої відповіді на відзив, яка згідно ч. 2 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України також має бути направлена іншим учасникам справи - має бути підтвердження направлення обом відповідачам, при цьому має бути підтверджено вміст такого відправлення.
Враховуючи вищевикладене, заяву позивача належить повернути позивачу без розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 47, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про часткову зміну підстав позову в адміністративній справі №160/4461/26 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена, в порядку та строки передбаченні ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко