09 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/9283/26
Провадження № 11-сс/820/217/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хмельницького апеляційного суду судове провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2026 року, якою стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вахрушеве-2, Ровеньківського району, Луганської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання медичної допомоги, з покладенням обов'язків, визначених ст..194 КПК України, до 20.05.2026 року включно,
В провадженні слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області знаходиться кримінальне провадження № 12026243960000010 від 26 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні психотропної речовини з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2026 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, клопотання слідчого задоволено частково, застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання медичної допомоги, з покладенням обов'язків, визначених ст..194 КПК України, до 20.05.2026 року включно..
На зазначену ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій прохає ухвалу слідчого судді скасувати та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги, захисника і підозрюваного, які прохали залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 177, 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності такі обставини: чи має на меті підозрюваний, обвинувачений переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного проживання або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання ним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він підозрюється, обвинувачується, а також вагомість наявних доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
При вирішенні питання про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, вказані вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК, у кримінальному провадженні № 12026243960000010 від 26.03.2026 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 слідчий суддя вірно прийшов до наступних висновків.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки слідчим та прокурором не наведено обставин, які б давали суду беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_7 має намір ухилятися від слідства, адже лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваним винною не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
ОСОБА_7 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має ряд тяжких захворювань.
Слідчий суддя правильно врахував, що ОСОБА_7 має засоби для існування, військовослужбовець, раніше не судимий, та клопотання не містить будь-яких обґрунтувань підстав вважати, що підозрюваний має намір вчиняти злочини, з посиланням на відповідні докази та реальність таких обстави та прийшов до висновку про недоведеність стороною обвинувачення ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя врахував доведений стороною обвинувачення ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, усі, визначенні ст. 178 КПК України, та те, що на даному етапі досудового розслідування потребує належного дослідження та перевірки існуючими засобами доказування, та прийшов до висновку, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, адже саме такий запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Крім того, було взято до уваги, що злочин, передбачений ч.1 ст.307 КК України належить до категорії тяжких злочинів, що є істотною обставиною при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
З огляду на це, твердження апелянта, про те, що слідчим суддею під час ухвалення рішення не надана оцінка ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов'язків, забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2026 року про обрання щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, міри запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання медичної допомоги, з покладенням обов'язків, визначених ст..194 КПК України, до 20.05.2026 року включно - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді