Справа № 936/1137/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/268/26 Доповідач: ОСОБА_2
06 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Львові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 29.01.2026 року, про відмову у задоволенні клопотання про звернення застави в дохід держави з подальшою передачею на потреби Збройних сил України та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Неліпіно, Свалявського району, Закарпатської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника- адвоката ОСОБА_8
вищевказаною ухвалою у задоволенні клопотання про звернення застави в дохід держави з подальшою передачею на потреби Збройних сил України та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою ОСОБА_7 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою звернути в дохід держави, з подальшою передачею на потреби Збройних сил України, заставу в розмірі 605 600 гривень, сплачену за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставодавцем, як запобіжний захід у даному кримінальному провадженні. Змінити запобіжний захід, застосований ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 05.06.2025 ОСОБА_7 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави строком 60 днів..
В доводах апеляційної скарги зазначає, що 04.06.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку п. 6 ч. 1 от. 615 КІІК України. 04.06.2025 р. стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КІ ІК України ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ет. 332 Кримінального кодексу України.
05.06.2025 слідчим суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області відносно підозрюваного ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначеним розміром застави у межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 605 600 гривень.
05.06.2025 у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_7 , було звільнено з під варти та роз'яснено останньому покладені па нього обов'язки, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.
20.08.2025 у відповідності до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України скеровано до Воловецького районного суду Закарпатської області. Однак, обвинувачений ОСОБА_7 незважаючи на покладені на нього обов'язки, порушив такі та продовжив свої злочинні дії.
19.12.2025 стороною обвинувачення, ОСОБА_7 , повідомлено про підозру, а 22.01.2026 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Після вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_7 , 15.12.2025 р. здійснив виїзд за межі території України до Словацької Республіки, порушуючи покладені на нього обов'язки, відповідно до ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 р. Також встановлено, що ОСОБА_7 неодноразово порушував покладені на нього обов'язки, а саме 19.10.2025 та 27.10.2025 здійснював виїзд за межі території України.
Вказане свідчить, що ОСОБА_7 порушив обов'язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора чи суду, а також здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій пасиорі (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають про на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Разом із цим, ОСОБА_7 вчинив новий злочин, чим порушив п.5 ч.1 ст. 177 КГ1К України, тобто метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: вчинити інші кримінальні правопорушення.
Відтак, вважає рішення суду про відмову у задоволенні клопотання прокурора про звернення в дохід держави, з подальшою передачею на потреби Збройних сил України, застави як запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні та зміні запобіжного заходу на запобіжний у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави щодо обвинуваченого є необгрунтованим, а тому, враховуючи ризики, які наявні, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу та просив таку задоволити. Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечили проти апеляційних вимог та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши позицію учасників процесу, перевіривши матеріали апеляційної скарги та матеріали контрольного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 2 ст. 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області за погодженням з прокурором Мукачівської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Визначено, що строк дії ухвали до 02 серпня 2025 року.
Одночасно визначено розмір застави у розмірі 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 605 600 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_7 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У разі внесення застави відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Було визначено, що строк дії ухвали до 02 серпня 2025 року.
05.06.2025 за обвинуваченого ОСОБА_7 внесено на депозитний рахунок визначену ухвалою суму застави 605 600 грн. Після внесення коштів ОСОБА_7 було звільнено з-під варти. Під час звільнення йому були роз'яснені умови застосування застави як запобіжного заходу, передбачені статтею 182 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною сьомою статті 194 КПК України передбачено, що обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 щодо ОСОБА_7 було покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 60 днів. Цей строк сплив 04.08.2025 року. Отже, після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені зазначені вище обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Як встановлено колегією суддів, сторона обвинувачення не зверталася до суду з клопотанням про продовження строку дії процесуальних обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025, тому після спливу двомісячного строку їх дії вони втратили чинність відповідно до вимог частини сьомої статті 194 КПК України.
З огляду на викладене, доводи прокурора на те, що ОСОБА_7 неодноразово порушував покладені на нього обов'язки, а саме неодноразово, зокрема, 19.10.2025, 27.10.2025 та 15.12.2025 здійснював виїзд за межі території України, порушуючи покладені на нього обов'язки, відповідно до ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 (справа №303/3737/25) є помилковим, оскільки відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України процесуальні обов'язки припинили свою дію.
Також, прокурор, як на підставу для задоволення клопотання в частині звернення застави у дохід держави, вказав, що обвинувачений ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нового злочину за ч.2 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. Зокрема, зазначає, що 19.12.2025 стороною обвинувачення, ОСОБА_7 , повідомлено про підозру, а 22.01.2026 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.
Отже, прокурор вважає, що належною реакцією суду на порушення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків буде звернення в дохід держави сплаченої за нього застави у розмірі 605 600 гривень.
Однак, вказані висновки сторони обвинувачення не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор у клопотанні конкретно не вказав, які процесуальні обов'язки, передбачені ст.42 КПК України, не виконав обвинувачений. Повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення з огляду на презумпцію невинуватості не свідчить, що ОСОБА_7 вчинив нове кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_7 прибував у всі судові засідання, в тому числі на розгляд клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, а тому жодних передбачених законом підстав для звернення застави в дохід держави у суду немає.
Частиною 1ст. 200 КПК України визначене право прокурора, слідчого за погодженням з прокурором звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Оскільки процесуальні обов'язки, покладених ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 на обвинуваченого ОСОБА_7 втратили чинність відповідно до вимог частини сьомої статті 194 КПК України 04.08.2025, відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про невиконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків у межах провадження №12025071040000463, а також враховуючи, що дія цих обов'язків на момент його затримання у іншому провадженні за ч.2 ст. 296 КК України вже припинилася, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, і з цим погоджується колегія суддів апеляційного суду, що підстави для звернення застави в дохід держави, з подальшою передачею на потреби ЗСУ та зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , відсутні.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскарженого рішення.
Ухвала місцевого суду відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, зі справи не вбачається.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 29.01.2026 року щодо ОСОБА_7 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 29.01.2026 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4