Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125
Справа № 332/1664/26
Провадження №: 2-н/332/133/26
08 квітня 2026 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя БлажкоУ.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг, яка утворилась за період з 01.12.2024 по 30.11.2025, у розмірі 7597,80 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» звернулося до Заводського районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2024 по 30.11.2025 у сумі 7597,80грн.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.02.2026 вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_3 - 1/3 частка, ОСОБА_2 - 1/3 частка, ОСОБА_1 - 1/3 частка.
Перевіривши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають з повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Як вбачається з ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник згідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Верховний Суд у постанові від 28.11.2018 у справі № 461/14558/14-ц зазначав, що «переглядаючи справу, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки вказана квартира є спільною сумісною власністю відповідачів без визначених часток, заборгованість, яку останні допустили, підлягає стягненню в солідарному порядку, і лише в разі визначення часток кожен з власників відповідав би за наявну заборгованість пропорційно до своєї частки в квартирі».
Стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги покладається на кожного із співвласників відповідно до належної їм частки. Кожен із співвласників повинен нести відповідальність відповідно до належних їм часток.
За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Беручи до уваги викладене та зважаючи, що вимоги, за якими видаються судовий наказ, мають бути безспірними, у видачі судового наказу слід відмовити.
Крім того, з відповідей від 07.04.2026, наданих на запити суду Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради, встановлено, що:
- боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 03.04.1981 по теперішній час;
- боржник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 03.04.1981 по теперішній час;
- боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 03.04.1981 по 01.11.2019. Помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Отже, згідно з наявною у суду інформацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ще до звернення заявника до суду із заявою про видачу судового наказу.
Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.
Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз указаних норм права, а також положень чч. 1, 2, 4 ст. 25, ч. 1 ст. 26 ЦК та ч .2 ст. 42 ЦПК дає підстави дійти висновку, що на момент звернення з заявою до суду боржник у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито.
Чинним ЦПК України не передбачено можливості видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату наданих послуг з боржника після його смерті та залучення правонаступників боржника до участі у справі. Натомість, нормами цивільного права, зокрема, статтею 1281 ЦК України визначено право кредитора на пред'явлення вимоги про стягнення боргу безпосередньо до спадкоємців боржника, які несуть відповідальність за зобов'язанням спадкодавця лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
На підставі викладеного суддя дійшла висновку, що у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 163, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг, яка утворилась за період з 01.12.2024 по 30.11.2025, у розмірі 7597,80 грн.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя У. В. Блажко