08 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/1405/14 (910/16475/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026
у справі №910/1405/14 (910/16475/21)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О.І.
до Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище",
про визнання недійсним правочину,-
в межах справи №910/1405/14
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"
про банкрутство,-
Провадження у справі №910/1405/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014. Постановою Господарського суду м. Києва від 08.04.2015 боржника визнано банкрутом та застосовано до нього ліквідаційну процедуру.
ТОВ "Хліб інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О. І. звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича про визнання недійсним договору доручення №14/01-01 від 21.01.2014.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, у позові відмовлено.
Постановою Верховного суду 13.06.2023 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, а справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.08.2023 відмовлено в задоволенні позову повністю, а постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора Демчана О.І. залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2023 у справі №910/1405/14(910/16475/21) - без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) скасовано; справу №910/1405/14 (910/16475/21) направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб інвестбуд" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.07.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) скасовано. Справу № 910/1405/14 (910/16475/21) направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.11.2025) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір доручення № 14/01-01 від 21.01.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (ідентифікаційний номер 33307354) та фізичною особою-підприємцем Винниченко Юрієм Валентиновичем (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Винниченко Юрій Валентинович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) з перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) задовольнити повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) скасувати повністю. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Івестбуд" про визнання недійсним договору доручення № 14/01-01 від 21.01.2014 відмовити повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21) залишено без змін.
До Верховного Суду від Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Хліб Івестбуд" про визнання недійсним договору доручення № 14/01-01 від 21.01.2014 відмовити повністю.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1405/14 (910/16475/21) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2026 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21) залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України; надано скаржнику строк, який становить 10 днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, шляхом зазначення пунктів частини 2 статті 287 ГПК України, на підставі яких подається касаційна скарга та надання письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу.
07.04.2026 до Верховного Суду від ФОП Винниченка Юрія Валентиновича надійшло клопотання про усунення недоліків.
На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування наслідків спливу позовної давності у спорах, в яких, в межах справи про банкрутство, з позовними вимогами звертається ліквідатор від імені боржника, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду у справі № 922/1362/17 від 10.11.2022, у справі № 922/1362/17 від 02.12.2021, у справі №910/8137/19 (910/13186/20) від 21.07.2021, у справі № 904/8293/17 від 10.07.2018, у справі № 111/14б-03/3-06/11 від 07.11.2018.
Вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій було проігноровано позицію Верховного Суду, щодо застосування статті 261 Цивільного кодексу України у схожих правовідносинах, викладену у вищенаведених постановах, що полягає в наступному. Згідно висновків Верховного Суду, викладених у вищенаведених постановах, для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (схожі за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №924/1114/18, від 03.04.2018 у справі №910/31767/15, від 16.11.2016 у справі №487/10132/14-ц (провадження №6-2469цс16).
Скаржник також посилається на правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №916/1979/13, від 30.05.2018 у справі №367/2271/15-ц, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, постанови Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18, від 16.10.2024 р. у справі №904/6044/20 (904/4625/22), від 14.03.2018 у справі № 464/5089/15, у пункті 6.25 постанови від 04.04.2019 у справі № 910/15456/17, в постановах від 28.05.2019 у справі № 5015/118/11 та від 22.10.2019 у справі № 910/15453/17, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №10/5026/995/2012)
Вказує, що в даному спорі відлік позовної давності обчислюється не з того моменту коли про укладення спірного правочину дізнався арбітражний керуючий Демчан О.І., а з того моменту, коли про укладення такого правочину дізнався позивач, зокрема в особі арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни, на яку ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 у справі №910/1405/14 було покладено обов'язки керівника позивача та арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича - ліквідатора позивача, призначеного постановою Господарського суду міста Києва від 08.08.2015 у справі №910/1405/14, щодо обізнаності яких докладно було викладено вище.
Заміна ліквідатора у справі та призначення нового не є підставою для поновлення строку позовної давності (постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № Б3/081-12/24 та від 10.07.2018 у справі № 904/8293/17, від 07.11.2018 у справі № 111/14б-03/3-06/11, від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012).
Відтак, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення було прийнято всупереч зазначеній вище практиці Верховного Суду, в тому числі Великої палати Верховного Суду. Крім того, судами попередніх інстанцій не було надано жодної оцінки додатковим відомостям щодо обізнаності позивача про факт існування та зміст спірного правочину ще у 2014 році та початком перебігу позовної давності, які було надано відповідачем після направлення справи 910/1405/14 (910/16475/21) на новий розгляд, у зв'язку з чим при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій дійшли неправильних висновків.
Також скаржник у касаційній скарзі вказує, що судом не було розглянуто ані клопотання, викладене в прохальній частині відзиву Відповідача №25/08-01 від 20.08.2025 про продовження строку, встановленого відповідачу для надання доказів, що мають значення для розгляду справи, ані усне клопотання, заявлене до початку підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання, а фактично було залишено без задоволення без об'єктивних причин, оскільки за результатами підготовчого засідання було ухвалено рішення про призначення слухання справи по суті у судовому засіданні, призначеному на 15.10. 2025.
Крім того, в порушення вимог статті 202 ГПК України судове засідання відбулося без участі відповідача та всупереч клопотанню про проведення відеоконференції, запрошення відповідачу у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС не надійшло, жодні спроби зв'язатися із відповідачем за контактними даними, зазначеними у клопотанні про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, не мали місця.
При цьому, скаржник вказує, що постановою Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №905/2371/21 за аналогічних обставин було скасовано рішення суду першої інстанції у зв'язку з тим, що місцевим господарським судом не було забезпечено участі представника у судовому засіданні у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав, що призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 292, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 у справі №910/1405/14 (910/16475/21).
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Винниченка Юрія Валентиновича у справі №910/1405/14 (910/16475/21) на 03 червня 2026 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 20 травня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/1405/14 (910/16475/21) з оригіналами оскаржуваних судових рішень.
5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік