06 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/662/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
на рішення Господарського суду Одеської області (Мостепаненко Ю.І.)
від 12.09.2025
та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (Ярош А.І., Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.)
від 17.02.2026 (повний текст складено 19.02.2026)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
до територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради
про звернення стягнення на предмет іпотеки
1. Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до територіальної громади м.Одеси в особі Одеської міської ради (надалі - Відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
2. Позов обґрунтовано порушенням Відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
3. Господарський суд Одеської області рішенням від 12.09.2025, залишеним без змін Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 17.02.2026 у справі № 916/662/25, у задоволенні позову відмовив.
4. 16 березня 2026 року Скаржник засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить:
- відкрити касаційне провадження у справі №916/662/25;
- передати справу на розгляд Великої палати Верховного Суду;
- скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2025 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у справі № 916/662/25 про відмову у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі;
- перерозподілити судові витрати.
5. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначає пункти 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
6. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.05.2025 у справі №372/1162/24, від 14.12.2022 у справі №461/12525/15-ц, від 31.03.2025 у справі №539/362/23.
7. При цьому Скаржник у касаційній скарзі чітко не вказав норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновок щодо застосування якої міститься в наведених ним постановах Верховного Суду.
8. Перевіривши матеріали касаційної скарги Скаржника, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
9. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
10. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вказує пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
11. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. Тобто, за логікою наведеної норми скаржник повинен не погоджуватися із висновком саме Верховного Суду. Посилання ж на помилкове застосування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, яких суд дійшов у правовідносинах, та які, за оцінкою скаржника, не є подібними до правовідносин у справі, рішення в якій оскаржуються, не є належним обґрунтуванням випадку, який передбачено пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України.
12. Також в касаційній скарзі Скаржника відсутні належні обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України.
13. Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 ГПК України, щодо належного обґрунтування випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
14. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
15. Відповідно до приписів частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
16. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
17. З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням Скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом викладення належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, а саме:
- в обґрунтування підстави касаційного оскарження пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України вказати, яку саме норму/норми права (пункт, частину, статтю) невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій у послідовному взаємозв'язку із наведеними постановами Верховного Суду, в яких викладено висновок щодо застосування саме цієї/цих норми/норм права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
- в обґрунтування підстави касаційного оскарження пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсиббанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у справі №916/662/25 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству "Укрсиббанк" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Укрсиббанк", що у разі не усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська