09 квітня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1015/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву №03/04 від 03.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю “Лікарно» про відстрочення виконання наказу до розгляду справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі №927/1015/25
за позовом: Козелецької окружної прокуратури,
вул. Євгена Лоскота, буд. 1, смт Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000, в інтересах держави в особі
позивача: Національної служби здоров'я України,
код ЄДРПОУ 42032422, просп. Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Лікарно»,
код ЄДРПОУ 44521212, вул. Петропавлівська, 6, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130
2. Комунального некомерційного підприємства “Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради,
код ЄДРПОУ 02006277, вул. Розумовських, буд. 45, сел. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000
Предмет спору: про визнання недійсним пункту договору та стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 9158,88 грн,
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2025 у справі №927/1015/25 позов задоволено повністю; визнано недійсним пункт 3.2 договору про закупівлю № 140 від 18.12.2024, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством “Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лікарно», в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лікарно» на користь Держави в особі Національної служби здоров'я України безпідставно набуті кошти у розмірі 9158,88 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лікарно» на користь Чернігівської обласної прокуратури 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства “Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради на користь Чернігівської обласної прокуратури 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 у справі №927/1015/25 рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2025 у справі №927/1015/25 залишено без змін.
02.04.2026 Господарським судом Чернігівської області видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2025 у справі №927/1015/25.
06.04.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю “Лікарно» через підсистему «Електронний суд» подано заяву №03/04 від 03.04.2026 про відстрочення виконання наказу від 02.04.2026 про примусове виконання рішення у справі №927/1015/25, виданого на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2025, до розгляду даної справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
В обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання наказу заявник посилається на те, що 03.04.2026 ним через підсистему «Електронний суд» отримано повідомлення від Господарського суду Чернігівської області про те, що судом 02.04.2026 видано наказ про примусове виконання рішення у справі №927/1015/25, однак станом на 02.04.2026 ТОВ «Лікарно» було подано касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 у справі №927/1015/25. Враховуючи ймовірність скасування рішення у справі №927/1015/25 та з метою уникнення незворотних наслідків у разі скасування такого рішення, заявник просить відстрочити виконання наказу від 02.04.2026 про примусове виконання рішення у справі №927/1015/25, виданого на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2025, до розгляду даної справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Лікарно» №03/04 від 03.04.2026 про відстрочення виконання наказу до розгляду справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі №927/1015/25 суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Зі змісту наведеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Лікарно» обґрунтування вбачається, що заявник просить відстрочити виконання наказу від 02.04.2026 про примусове виконання рішення у справі №927/1015/25, виданого на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.12.2025, до розгляду даної справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, що по суті є зупиненням виконання судового рішення до розгляду справи №927/1015/25 у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, а не відстроченням виконання наказу від 02.04.2026 у справі №927/1015/25 до розгляду даної справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
З огляду на приписи ст. 331 ГПК України відстрочення виконання наказу до розгляду справи у касаційному порядку Господарським процесуальним кодексом не передбачено, натомість відповідно до ч.1 ст. 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку, тобто заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною заявою про зупинення виконання оскарженого рішення суду до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Інший спосіб захисту також передбачений статтею 333 ГПК України, відповідно до частини 1 якої суд касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Виходячи з приписів п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного клопотання (заяви), спрямованого на безпідставне затягування виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Лікарно» про відстрочення виконання наказу до розгляду справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду є завідомо безпідставною, оскільки спрямована на безпідставне затягування виконання судового рішення, тому підлягає поверненню заявнику.
Оскільки заява з доданими до неї документами надійшла до суду через підсистему “Електронний суд», її роздруківка залишається в матеріалах справи.
Керуючись ст. 43, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву №03/04 від 03.04.2026 про відстрочення виконання наказу до розгляду справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі №927/1015/25 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Лікарно».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун