адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
09.04.2026 Справа № 917/2024/25
Суддя Мацко О.С., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Римського Олександра Володимировича від 19.03.2026 р., (вх. № 3689 від 20.03.2026 р.) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 р. у справі № 917/2024/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239,
до Фізичної особи-підприємця Римського Олександра Володимировича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про стягнення 52 116,44 грн
Секретар судового засідання Токар А.В.
Представники: відсутні
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 р. у справі № 917/2024/25 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Римського Олександра Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 12 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту за Договором про надання кредиту № 467120-КС-002 від 26.11.2023 р., 38 316,44 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1 800,00 грн - заборгованість за комісією, 2 422,40 грн судового збору.
20.03.2026 року від Фізичної особи-підприємця Римського Олександра Володимировича до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 р. у справі № 917/2024/25, яка прийнята судом до розгляду, призначена в засідання на 09.04.2026р. Представники учасників в засідання не з"явилися, що не перешкоджає розгляду заяви у засіданні.
При розгляді заяви по суті судом приймаються до уваги наступні обставини:
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст.326 ГПК України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 статті 239 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 лютого 2025 року у cправі № 904/1060/24, зокрема, зазначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення є об'єктивні, непереборні, виняткові обставини, що ускладнюють вчасне виконання рішення.
Відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
При цьому розстрочення чи відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В обґрунтування необхідності розстрочення сплати боргу відповідач посилаєтьсяна обставини введення в Україні воєнного стану, зменшення у зв"язку з цим чистого прибутку підприємців. Жодних доказів в підтвердження свого фінансового стану, чи будь-яких інших доказів в обгрунтування заяви про рострочку виконання рішення суду боржником взагалі не надано.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України (посилання на обставини воєнного стану в країні є спільними для обох сторін - як для позивача, так і для відповідача, і самі по собі не є підставою для розстрочення виконання рішення суду), а відтак заява боржника про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Римського Олександра Володимировича від 19.03.2026 р. (вх. № 3689 від 20.03.2026 р.) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 р. у справі № 917/2024/25 -
відмовити.
Ухвала складена та підписана 09.04.2026.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.С.Мацко