65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/313/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Колєва Віктора Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства ім. Калініна (код ЄДРПОУ 05414733, 68533, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Богданівка, вул. Шкільна, 24)
про стягнення 1019091,40 грн.
Позивач фізична особа-підприємець Колєв Віктор Васильович звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства ім. Калініна про стягнення 1019091,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладених між сторонами договорів поставки в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.
Ухвалою суду від 16.02.2026 позовну заяву фізичної особи-підприємця Колєва Віктора Васильовича прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи; вирішено інші процесуальні питання.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом.
Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За приписами ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.02.2026 була доставлена відповідачу до його електронного кабінету 16.02.2026 о 17:14.
За наведеного суд констатує, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.
Відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання від відповідача не надходили.
Таким чином, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 20.09.2020 між фізичною особою-підприємцем Колєвим Віктором Васильовичем (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством ім. Калініна (далі - покупець) було укладено договір №33 (далі- договір-1), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (далі - товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: 1000 л. комплексного органічного добрива вермимаг, за ціною 282000,00 грн. з ПДВ.
За умовами п. 1.2. договору-1, загальна вартість договору складає 282000,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.6. договору-1, постачальник зобов'язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Тарутинський, село Богданівка, згідно з правилами Інкотермс 2000. Термін постачання товару (за умови його оплати згідно п. 3.1. договору) до 30.11.2020.
Відповідно до п. 3.1. договору-1, сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.
Пунктом 6.1. договору-1 передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.
На виконання умов договору-1 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 50196,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 22.09.2020 №38.
Вказана видаткова накладна містить відомості щодо постачальника та покупця, договору, на підставі якого здійснюється поставка, найменування товару, його кількість та вартість, а також підписи сторін.
Суд зауважує, що надана позивачем видаткова накладна не містить жодних зауважень чи заперечень з боку покупця щодо якості, кількості або вартості отриманого від ФОП Колєва В.В. товару.
24.05.2021 між фізичною особою-підприємцем Колєвим Віктором Васильовичем (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством ім. Калініна (далі - покупець) було укладено договір №52 (далі - договір-2), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (далі - товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: 10640 л. комплексного органічного добрива вермимаг за ціною 319200,00 грн. з ПДВ.
За умовами п. 1.2. договору-2, загальна вартість договору складає 319200,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.6. договору-2, постачальник зобов'язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Тарутинський, село Богданівка, згідно з правилами Інкотермс 2000. Термін постачання товару (за умови його оплати згідно п. 3.1. договору) до 30.08.2021.
Відповідно до п. 3.1. договору-2, сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.
Пунктом 6.1. договору-2 передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.
На виконання умов договору-2 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 319200,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 30.07.2021 №56.
Вказана видаткова накладна містить відомості щодо постачальника та покупця, договору, на підставі якого здійснюється поставка, найменування товару, його кількість та вартість, а також підписи сторін.
Суд зауважує, що надана позивачем видаткова накладна не містить жодних зауважень чи заперечень з боку покупця щодо якості, кількості або вартості отриманого від ФОП Колєва В.В. товару.
30.07.2021 між фізичною особою-підприємцем Колєвим Віктором Васильовичем (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством ім. Калініна (далі - покупець) було укладено договір №53 (далі - договір-3), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (далі - товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: 20350 л. комплексного органічного добрива вермимаг за ціною 610500,00 грн. з ПДВ.
За умовами п. 1.2. договору-3, загальна вартість договору складає 610500,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.6. договору-3, постачальник зобов'язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Тарутинський, село Богданівка, згідно з правилами Інкотермс 2000. Термін постачання товару (за умови його оплати згідно п. 3.1. договору) до 30.08.2021.
Відповідно до п. 3.1. договору-3, сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.
Пунктом 6.1. договору-3 передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.
На виконання умов договору-3 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 610500,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 10.08.2021 №57.
Вказана видаткова накладна містить відомості щодо постачальника та покупця, договору, на підставі якого здійснюється поставка, найменування товару, його кількість та вартість, а також підписи сторін.
Надана позивачем видаткова накладна не містить жодних зауважень чи заперечень з боку покупця щодо якості, кількості або вартості отриманого від ФОП Колєва В.В. товару.
20.04.2022 між фізичною особою-підприємцем Колєвим Віктором Васильовичем (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством ім. Калініна (далі - покупець) було укладено договір №35 (далі - договір-4), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (далі - товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: 3700 л. комплексного органічного добрива вермимаг за ціною 138084,00 грн. з ПДВ.
За умовами п. 1.2. договору-4, загальна вартість договору складає 138084,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.6. договору-4, постачальник зобов'язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Тарутинський, село Богданівка, згідно з правилами Інкотермс 2000. Термін постачання товару (за умови його оплати згідно п. 3.1. договору) до 30.04.2022.
Відповідно до п. 3.1. договору-4, сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.
Пунктом 6.1. договору-4 передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.
На виконання умов договору-4 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 134084,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 20.04.2022 №32.
Вказана видаткова накладна містить відомості щодо постачальника та покупця, договору, на підставі якого здійснюється поставка, найменування товару, його кількість та вартість, а також підписи сторін.
Видаткова накладна не містить жодних зауважень чи заперечень з боку покупця щодо якості, кількості або вартості отриманого від ФОП Колєва В.В. товару.
28.09.2023 між фізичною особою-підприємцем Колєвом Віктором Васильовичем (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством ім. Калініна (далі - покупець) було укладено договір №36 (далі - договір-5), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (далі - товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: 6390 л. комплексного органічного добрива вермимаг за ціною 295601,40 грн. з ПДВ.
За умовами п. 1.2. договору-5, загальна вартість договору складає 295601,40 грн. з ПДВ.
Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.6. договору-5, постачальник зобов'язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Тарутинський , село Богданівка, згідно з правилами Інкотермс 2000. Термін постачання товару (за умови його оплати згідно п. 3.1. договору) до 30.09.2023.
Відповідно до п. 3.1. договору-5, сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.
Пунктом 6.1. договору-5 передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками
На виконання умов договору-5 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 295601,40 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 28.09.2023 №37.
Вказана видаткова накладна містить відомості щодо постачальника та покупця, договору, на підставі якого здійснюється поставка, найменування товару, його кількість та вартість, а також підписи сторін.
Видаткова накладна не містить жодних зауважень чи заперечень з боку покупця щодо якості, кількості або вартості отриманого від ФОП Колєва В.В. товару.
23.10.2023 між фізичною особою-підприємцем Колєвим Віктором Васильовичем (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством ім. Калініна (далі - покупець) було укладено договір №37 (далі - договір-6), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (далі - товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: 8500 л. комплексного органічного добрива вермимаг за ціною 393210,00 грн. з ПДВ.
За умовами п. 1.2. договору-6, загальна вартість договору складає 393210,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.6. договору-6, постачальник зобов'язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Тарутинський, село Богданівка, згідно з правилами Інкотермс 2000. Термін постачання товару (за умови його оплати згідно п. 3.1. договору) до 31.10.2023.
Відповідно до п. 3.1. договору-6, сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.
Пунктом 6.1. договору-6 передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.
На виконання умов договору-6 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 393210,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 23.10.2023 №38.
Вказана видаткова накладна містить відомості щодо постачальника та покупця, договору, на підставі якого здійснюється поставка, найменування товару, його кількість та вартість, а також підписи сторін.
Суд зауважує, що надана позивачем видаткова накладна не містять жодних зауважень чи заперечень з боку покупця щодо якості, кількості або вартості отриманого від ФОП Колєва В.В. товару.
24.04.2025 між фізичною особою-підприємцем Колєвим Віктором Васильовичем (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством ім. Калініна (далі - покупець) було укладено договір №0019 (далі - договір-7), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити комплексні органічні добрива (далі - товар) в наступному асортименті, кількості та за ціною: 10000 л. комплексного органічного добрива вермимаг за ціною 516000,00 грн. з ПДВ.
За умовами п. 1.2. договору-7, загальна вартість договору складає 516000,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п.п. 2.1., 2.2., 2.6. договору-7, постачальник зобов'язується поставити товар автотранспортом на адресу покупця. Постачання товару здійснюється на умовах СРТ Тарутинський, село Богданівка, згідно з правилами Інкотермс 2000. Термін постачання товару (за умови його оплати згідно п. 3.1. договору) до 31.07.2025.
Відповідно до п. 3.1. договору-7, сплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати виставлення рахунку постачальником.
Пунктом 6.1. договору-7 передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до моменту його виконання.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень, підписи скріплені печатками.
На виконання умов договору-7 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 516000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 14.07.2025 №0019.
Вказана видаткова накладна містить відомості щодо постачальника та покупця, договору, на підставі якого здійснюється поставка, найменування товару, його кількість та вартість, а також підписи сторін.
Надана позивачем видаткова накладна не містить жодних зауважень чи заперечень з боку покупця щодо якості, кількості або вартості отриманого від ФОП Колєва В.В. товару.
Позивач наголошує, що за сімома договорами поставки він належним чином виконав свої зобов'язання та поставив відповідачу товар на загальну суму 2322791,40 грн., проте відповідач свої зобов'язання за договорами виконав частково та здійснив оплату за поставлений позивачем товар на суму 1303700,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.
В підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем також долучено підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2020 по 10.12.2025 на суму 1091091,40 грн.
16.01.2026 позивачем було сформовано рахунок на оплату несплаченої частини грошових кошів за договорами у розмірі 1019091,40 грн. та направлено його на електронну пошту відповідача.
Відповідач оплату за поставлений позивачем товар у встановлені строки та у повному обсязі не здійснив, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з ст.265 ГК України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За умовами ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні відносини за договорами від 22.09.2020 №33, від 24.05.2021 №52, від 30.07.2021 №53, від 20.04.2022 №35, від 28.09.2023 №36, від 23.10.2023 №37, від 24.04.2025 №0019, за якими позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач, своєю чергою, зобов'язався прийняти та оплатити вартість отриманого товару в порядку та на умовах, визначених договорами.
Судом встановлено, що відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договорів, вартість поставленого товару на користь позивача у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого станом на час вирішення спору за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 1019091,40 грн.
В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази щодо повернення відповідачем товару після його отримання або заявлення претензій до позивача щодо його якості, а також здійснення відповідачем повної оплати вартості товару, поставленого позивачем.
Враховуючи, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті коштів за поставлений товар, суперечить вищевказаним нормам права та договору, а також те, що в установленому порядку відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу в сумі 1019091,40 грн. є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Ціна позову становить 1019091,40 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 12229,10 грн. (15286,37 грн. * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15286,37 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 30.01.2026.
Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 3057,27 грн. (15286,37 грн. - 12229,10 грн.), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір, не подано, господарський суд не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ім. Калініна (код ЄДРПОУ 05414733, 68533, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Богданівка, вул. Шкільна, 24) на користь Фізичної особи-підприємця Колєва Віктора Васильовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 1019091 (один мільйон дев'ятнадцять тисяч дев'яносто одну) грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар за договорами від 22.09.2020 №33, від 24.05.2021 №52, від 30.07.2021 №53, від 20.04.2022 №35, від 28.09.2023 №36, від 23.10.2023 №37, від 24.04.2025 №0019, 12229 (дванадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 10 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Рішення складено і підписано 09 квітня 2026 р.