про закриття провадження у справі
09 квітня 2026 року Справа № 915/289/24(915/2149/25)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С., розглянувши матеріали справи
за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС»
про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника -Фермерського господарства “Південь»
відповідачі:
1) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ),
2) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ),
3) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ),
4) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса, зазначена позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_3 ; адреса згідно даних ЦПАН: Миколаївська область, Баштанський район, с-ще Березнегувате, вул. Шевченка, буд. 71),
5) ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 )
у межах справи про банкрутство Фермерського господарства “Південь» (код ЄДРПОУ 23035751; 56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Новоолександрівка, вул. Шевченка, 45)
ліквідатор: арбітражний керуючий Косякевич Сергій Олексійович,
У провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства “Південь».
23.12.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» подано до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника.
Кредитор просить суд:
1. Прийняти до розгляду заяву ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС» про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника в межах справи №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства “Південь» (56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, село Новоолександрівка, вулиця Шевченка, будинок 45; код 23035751).
2. Задовольнити заяву ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС» про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника в межах справи №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства “Південь» (56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, село Новоолександрівка, вулиця Шевченка, будинок 45; код 23035751).
3. Покласти на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ; адреса: АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) субсидіарну відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства “Південь» (56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, село Новоолександрівка, вулиця Шевченка, будинок 45; ідентифікаційний код 23035751).
4. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ; адреса: АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Фермерського господарства “Південь» (56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, село Новоолександрівка, вулиця Шевченка, будинок 45; ідентифікаційний код 23035751) 953 730,91 грн в якості субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів банкрута.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2025 справу №915/2149/25 передано судді Адаховській В.С. на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 3.3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Господарському суді Миколаївської області.
Відповідно до приписів ст. 176 ГПК України, судом вжито заходи щодо перевірки адреси зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів.
Згідно поданої до суду 12.01.2026 інформації Березнегуватської селищної ради за вих. №15/06-18 від 05.01.2026:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 з 21.01.2025, місце реєстрації невідоме;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 з 05.01.1987 по теперішній час;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 з 04.09.1985 по теперішній час;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 з 07.08.2023 по теперішній час.
Відповідно до висновків Верховного Суду, зроблених у постанові №911/3554/17 (911/401/21) від 20.10.2022 визначено, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
У відповідності з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. Згідно положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.01.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» від 23.12.2025 про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника залишено без руху з підстав недотриманням заявником приписів ст. 162, 164 ГПК України,
Судом встановлено позивачу (заявнику) 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви (позовної заяви).
17.01.2026 представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків заяви від 23.12.2025.
Ухвалою від 26.01.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» від 23.12.2025 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника в межах справи № 915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства “Південь» (код ЄДРПОУ 23035751) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за №915/289/24(915/2149/25). Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.
На підставі ч. 10 ст. 176 ГПК України, судом повідомлено відповідача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про відкриття провадження у справі №915/289/24(915/2149/25) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» від 23.12.2025 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника в межах справи № 915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства “Південь» (код ЄДРПОУ 23035751) шляхом розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст.122 ГПК України.
Ухвалу суду від 26.01.2026 відповідачам направлено за адресами їх реєстрації.
Листи з рекомендованими повідомленнями, якими ухвалу суду від 26.01.2026 направлено ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , повернуто суду без вручення з відміткою поштового відділення “адресат відсутній».
Лист з рекомендованим повідомленням, яким ухвалу суду від 26.01.2026 направлено ОСОБА_5 , повернуто суду без вручення “за закінченням терміну зберігання».
Ухвалу суду від 26.01.2026 відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримано особисто 30.01.2026.
Клопотанням від 13.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» просить суд, на підтвердження правомірності та обґрунтованості доводів вказаної вище заяви, долучити до матеріалів даної справи, належні та допустимі докази, які було подано ліквідатором у межах основної справи №915/289/24, а саме: виписку з ЄДР; інформацію про майновий стан банкрута-відсутність майна для задоволення вимог кредиторів; звіт ліквідатора про майновий стан банкрута; інвентаризацію банкрута у ліквідації.
Стосовно клопотання ініціюючого кредитора від 13.03.2026 про долучення доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Приписами ст.42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
За змістом ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За приписами ч. 4 ст. 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 80 ГПК України).
Суд також враховує, що відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 118 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що позивачем не дотримано приписів ч. 2, 4, 9 ст. 80, ч. 2 ст. 164 ГПК України, докази подано суду без дотримання визначеного ч. 2 ст. 80 ГПК України строку, не зазначено причин поважності пропуску встановленого законом процесуального строку, не подано доказів надсилання, доданих до клопотання доказів відповідачам з урахуванням положень ч. 7 ст. 42 ГПК України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача від 13.03.2026 без розгляду.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідачі у справі належним чином повідомлені про розгляд справи судом, заяв по суті справи та з процесуальних питань суду не подали.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України».
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Ухвалою від 06.05.2024 суд постановив: відкрити провадження у справі №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства “Південь» (код ЄДРПОУ 23035751; 56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Новоолександрівка, вул. Шевченка, 45); ввести процедуру розпорядження майном боржника на строк до 170 календарних днів; призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення арбітражного керуючого № 40 від 31.01.2013, 04211, м. Київ, а/с 5).
За результатами попереднього засідання 28.08.2024 судом постановлено ухвалу, якою: визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» до боржника в сумі 762 713,06 грн, з яких: 733 644,26 грн - вимоги четвертої черги задоволення (основний борг); 29068,80 грн - вимоги першої черги задоволення (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами та заяви з додатковими грошовими вимогами); зобов'язано розпорядника майна включити визнані судом вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» до реєстру вимог кредиторів боржника - Фермерського господарства “Південь» у відповідності до вимог ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства; збори кредиторів та комітету кредиторів призначено на 17.09.2024.
Постановою від 15.11.2024 судом визнано боржника - Фермерське господарство “Південь» (код ЄДРПОУ 23035751; 56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Новоолександрівка, вул. Шевченка, 45) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Фермерського господарства “Південь» (код ЄДРПОУ 23035751; 56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Новоолександрівка, вул. Шевченка, 45) арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення арбітражного керуючого № 40 від 31.01.2013, 04211, м. Київ, а/с 5, РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідно до 1.6.-1.8. Статуту Фермерського господарства “Південь» (код ЄДРПОУ 23035751) головою фермерського господарства є ОСОБА_1 , засновником є ОСОБА_2 , членами фермерського господарства є: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Заявою від 23.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» просить суд покласти субсидіарну відповідальності на керівника та засновників боржника - Фермерського господарства “Південь».
Заяву обґрунтовано посиланням на норми ст. 4, 12, 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 30.10.2019 у справі №906/904/16, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15, від 05.07.2022 у справі №916/1272/18, від 02.09.2020 по справі № 923/1494/15 та мотивовано тим, що ОСОБА_1 впродовж із 27 березня 2009 року (дата виникнення грошового зобов'язання) по 06 травня 2024 року (дата відкриття провадження у справі про банкрутство) був керівником боржника, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у той же період були та на сьогодні залишаються засновниками/учасниками/власниками боржника. Учасниками товариства не проводились загальні збори та не контролювались дії (бездіяльність) керівника. Учасники товариства мали б, щонайменше, ініціювати скликання загальних зборів і винести на обговорення питання знаходження джерел для погашення заборгованості підприємства перед кредиторами. Заявником зазначається, що стан банкрута Фермерського господарства “Південь» знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з поведінкою всіх відповідачів, оскільки відповідачами не вживалося будь-яких своєчасних, необхідних, розумних дій щодо запобігання банкрутству ФГ “Південь», зокрема, не приймалося будь-яких рішень, необхідних для запобігання банкрутству та недопущення збитків кредиторам; не проведено інвентаризації активів; не ініційовано проведення аудиторської перевірки звітності товариства; не вчинялося будь-яких дій з недопущення втрати майна; не вчинялося будь-яких дій з розшуку втрачених активів; не вживалося заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, а в подальшому приховано документацію; не вживалося заходів для притягнення до відповідальності винних у втраті майна осіб; відповідачі не приймали участь у розгляді справи про банкрутство, не здійснювали співпраці з арбітражним керуючим у частині з'ясування обставин доведення ФГ “Південь» до банкрутства.
На думку кредитора, банкрутство ФГ “Південь» викликано не впливом якихось чинників в межах звичайного господарського ризику, а є наслідком протиправної поведінки відповідачів, яка є свідомою, оскільки не викликана будь-якими об'єктивними та невідворотними чинниками зовнішнього характеру (зокрема форс-мажорними обставинами, або несприятливою ринковою кон'юнктурою), не відповідає звичайним умовам господарського обороту, не відповідає критеріям розумності та добросовісності, не відповідає інтересам боржника, свідчить про узгодженість дій, наявність спільного інтересу та мети - ухилення від розрахунків з кредиторами. Учасник товариства не визначав планів діяльності товариства, допустили збиткову діяльність товариства, допустили накопичення кредиторської заборгованості, не здійснювали заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, не збільшувало статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів; не здійснювало належним чином контроль за діяльністю виконавчого органу управління - директора, допустило ухилення від оподаткування боржника, не вимагало для ознайомлення від директора планів робіт та звітів про їх виконання, не створило ревізійну комісію для здійснення контролю за діяльністю директора товариства, не проводило обов'язкові періодичні збори учасників для розгляду звітів про діяльність товариства, не приймало рішень щодо порядку покриття збитків від діяльності товариства, не звернулося своєчасно до господарського суду із заявою про банкрутство товариства у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань перед кредиторами.
Щодо складу правопорушення, кредитор вважає, що об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника. Відповідачі є суб'єктами правопорушення. Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, підставами настання неплатоспроможності боржника та подальшого відкриття провадження про банкрутство стали протиправні дії/бездіяльність учасників, керівника боржника, які проводили діяльність з метою ухилення від розрахунків з кредитором, що призвело до стійкої неплатоспроможності та неможливості здійснювати подальшу господарську діяльність. Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів (невжиття заходів для запобігання банкрутства товариства, нестягнення дебіторської заборгованості, розтрата майна підприємства, тощо). Керівник ФГ “Південь» ОСОБА_1 всупереч вимог Кодексу України з процедур банкрутства приховує печатку, штампи, установчі документи та інші офіційні документи підприємства.
Судом встановлено, що 25.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс» було подано до Господарського суду Миколаївської області заяву про покладення субсидіарної відповідальності на учасників та керівника боржника.
Зокрема, позивач просив суд стягнути солідарно зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ; адреса: АДРЕСА_8 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Фермерського господарства “Південь» (ЄДРПОУ 23035751, 56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, село Новоолександрівка, вулиця Шевченка, будинок 45) грошові кошти в сумі 953 730,91 грн.
Відповідно до зазначеної заяви ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС», за результатами управлінських дій (бездіяльності) з боку відповідачів, майнових активів (в т.ч. грошових), що належали б банкруту на праві господарського відання і підлягали б включенню до ліквідаційної маси, виявлено не було. Стан банкрута Фермерського господарства “Південь» знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з поведінкою всіх відповідачів, оскільки відповідачами не вживалося будь-яких своєчасних, необхідних, розумних дій щодо запобігання банкрутству ФГ “Південь», зокрема, не приймалося будь-яких рішень, необхідних для запобігання банкрутству та недопущення збитків кредиторам; не проведено інвентаризації активів; не ініційовано проведення аудиторської перевірки звітності товариства; не вчинялося будь-яких дій з недопущення втрати майна; не вчинялося будь-яких дій з розшуку втрачених активів; не вживалося заходів зі стягнення дебіторської заборгованості , а в подальшому приховано документацію; не вживалося заходів для притягнення до відповідальності винних у втраті майна осіб; відповідачі не приймали участь у розгляді справи про банкрутство, не здійснювали співпраці з арбітражним керуючим у частині з'ясування обставин доведення ФГ “Південь» до банкрутства.
На думку кредитора, банкрутство ФГ “Південь» викликано не впливом якихось чинників в межах звичайного господарського ризику, а є наслідком протиправної поведінки відповідачів, яка є свідомою, оскільки не викликана будь-якими об'єктивними та невідворотними чинниками зовнішнього характеру (зокрема форс-мажорними обставинами, або несприятливою ринковою кон'юнктурою), не відповідає звичайним умовам господарського обороту, не відповідає критеріям розумності та добросовісності, не відповідає інтересам боржника, свідчить про узгодженість дій, наявність спільного інтересу та мети - ухилення від розрахунків з кредиторами. Посадові особи банкрута не визначали планів діяльності підприємства, допустили збиткову його діяльність, допустили накопичення кредиторської заборгованості, не здійснювали заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, не збільшували статутний капітал, не здійснювали належним чином контроль за діяльністю, допустили ухилення від оподаткування боржника, не приймали рішень щодо порядку покриття збитків від діяльності, не звернулися своєчасно до господарського суду із заявою про банкрутство у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань перед кредиторами.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 у справі №915/289/24(915/128/25), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2025, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника відмовлено повністю.
Зазначене рішення набрало законної сили 23.07.2025.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Зі змістом наведених норм однією з цілей їх запровадження законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так само як і уникнення можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами як засобу та спроби, направлених на перегляд висновків судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
А тому передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України є наявність двох справ з тотожним суб'єктним складом, предметом та підставами.
При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмета, підстав звернення до суду з позовною заявою (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.08.2019 у справі № 916/3255/17 та від 07.11.2019 у справі № 912/30/18, а також до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 27.05.2020 у справі № 761/35475/18 (провадження № 61-1663св20)).
Слід зазначити, що наведена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який уже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2024 у справі № 186/871/14-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі №911/906/23 (провадження № 12-61гс24), конкретизуючи висновки щодо закриття провадження у справі з підстав наявності двох справ з тотожним суб'єктним складом, предметом та підставами (пункти 224-229), звернула увагу на те, що суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а отже і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Необхідність застосування закриття провадження з наведеної підстави зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, у яких одночасно тотожними є сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Щодо тотожності наведених чинників у даній справі, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що у даній справі та у справі № 915/289/24(915/128/25) заявлені тотожні вимоги про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника - Фермерського господарства “Південь», та стягнення солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ; адреса: АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Фермерського господарства “Південь» (56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, село Новоолександрівка, вулиця Шевченка, будинок 45; ідентифікаційний код 23035751) 953730,91 грн в якості субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів банкрута.
Таким чином, предмет спору у даній справі є тотожнім предмету спору у справі № 915/289/24(915/128/25), у якій ухвалено та набрало законної сили рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника.
Щодо сторін у цій справі та у справі №915/289/24(915/128/25), судом встановлено, що сторонами є:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС»,
- відповідачі: 1) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), 2) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), 3) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), 4) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса, зазначена позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_3 ; адреса згідно даних ЦПАН: Миколаївська область, Баштанський район, с-ще Березнегувате, вул. Шевченка, буд. 71), 5) ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ).
Тож, у даній справі №915/289/24(915/2149/25) та у справі №915/289/24(915/128/25) склад сторін є тотожнім.
Щодо підстав для вимог у справі №915/289/24(915/2149/25) та у справі №915/289/24(915/128/25), суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 14 ГПК України (“Диспозитивність господарського судочинства») суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Отже, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить постановити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підстави позову складають ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Процесуальне законодавство не позбавляє заявника права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення ним нових фактів, інших підстав позову та надання на їх доведення доказів, якими він обґрунтовує ці нові підстави (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 911/906/23 (провадження № 12-61гс24)).
У зв'язку з викладеним та враховуючи, що у справі №915/289/24(915/2149/25) та у справі №915/289/24(915/128/25) щодо того самого предмету спору той самий позивач обґрунтовував підстави для вимог до відповідачів, зокрема таким:
- стан банкрута Фермерського господарства “Південь» знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з поведінкою всіх відповідачів, оскільки відповідачами не вживалося будь-яких своєчасних, необхідних, розумних дій щодо запобігання банкрутству ФГ “Південь», зокрема, не приймалося будь-яких рішень, необхідних для запобігання банкрутству та недопущення збитків кредиторам; не проведено інвентаризації активів; не ініційовано проведення аудиторської перевірки звітності товариства; не вчинялося будь-яких дій з недопущення втрати майна; не вчинялося будь-яких дій з розшуку втрачених активів; не вживалося заходів зі стягнення дебіторської заборгованості , а в подальшому приховано документацію; не вживалося заходів для притягнення до відповідальності винних у втраті майна осіб; відповідачі не приймали участь у розгляді справи про банкрутство, не здійснювали співпраці з арбітражним керуючим у частині з'ясування обставин доведення ФГ “Південь» до банкрутства;
- банкрутство ФГ “Південь» викликано не впливом якихось чинників в межах звичайного господарського ризику, а є наслідком протиправної поведінки відповідачів, яка є свідомою, оскільки не викликана будь-якими об'єктивними та невідворотними чинниками зовнішнього характеру (зокрема форс-мажорними обставинами, або несприятливою ринковою кон'юнктурою), не відповідає звичайним умовам господарського обороту, не відповідає критеріям розумності та добросовісності, не відповідає інтересам боржника, свідчить про узгодженість дій, наявність спільного інтересу та мети - ухилення від розрахунків з кредиторами. Учасник товариства не визначав планів діяльності товариства, допустили збиткову діяльність товариства, допустили накопичення кредиторської заборгованості, не здійснювали заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, не збільшувало статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів; не здійснювало належним чином контроль за діяльністю виконавчого органу управління - директора, допустило ухилення від оподаткування боржника, не вимагало для ознайомлення від директора планів робіт та звітів про їх виконання, не створило ревізійну комісію для здійснення контролю за діяльністю директора товариства, не проводило обов'язкові періодичні збори учасників для розгляду звітів про діяльність товариства, не приймало рішень щодо порядку покриття збитків від діяльності товариства, не звернулося своєчасно до господарського суду із заявою про банкрутство товариства у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань перед кредиторами.
Отже, суд доходить висновку про тотожність також і підстав позову у цій справі та підстав позову у справі №915/289/24(915/128/25).
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним закрити провадження у справі №915/289/24(915/2149/25) на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України оскільки є таке рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 у справі №915/289/24(915/128/25) між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Статтею 7 Закону України “Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Підстави для вирішення питання повернення позивачеві сплаченого судового збору за подання до господарського суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на даний час відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 231 ГПК України, ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. 123, 129, 130, 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Закрити провадження у справі №915/289/24(915/2149/25) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС» про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника - Фермерського господарства “Південь» та стягнення солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ; адреса: АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь Фермерського господарства “Південь» (56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, село Новоолександрівка, вулиця Шевченка, будинок 45; ідентифікаційний код 23035751) 953730,91 грн в якості субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів банкрута.
2. Ухвалу надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254-259 ГПК України.
Ухвалу складено і підписано 09.04.2026.
Суддя В.С. Адаховська