вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2026 р. Справа № 911/978/26
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для дому»
про стягнення 131 808,68 гривень
установив:
06.04.2026 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Броварської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області (далі - селищна рада/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Все для дому» (далі - ТОВ «Все для дому»/відповідач) про стягнення 131 808,68 гривень безпідставно збережених коштів у зв'язку з безпідставним (позадоговірним) користуванням земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 3221283203:04:007:0010 площею 0,7604 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, село Квітневе (Дмитрово), вул. Гоголівська, 1.
У змісті позовної заяви прокурором викладено, зокрема, такі обставини та доводи:
- з моменту набуття ТОВ «Все для дому» права власності на нерухоме майно, яке розміщується на земельній ділянці з кадастровим номером 3221283203:04:007:0010, відповідач став фактичним користувачем такої земельної ділянки;
- саме з дати набуття права власності на нерухоме майно у його власника виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою та до моменту оформлення права на таку земельну ділянку кошти є безпідставно збереженими;
- починаючи з 2022 року, ТОВ «Все для дому» здійснює позадоговірне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221283203:04:007:0010, та з червня 2022 року припинило сплачувати за таке користування кошти на користь селищної ради;
- для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка підтверджується витягом з технічної документації про НГО земельної ділянки;
- за результатами опрацювання запиту прокурора селищна рада надала довідку-розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів станом на 31.12.2025 у сумі 131 808,68 грн, з яких: 118 027,44 грн боргу за користування земельною ділянкою у період з 2022 по 2025 роки без урахування інфляційних втрат.
Посилаючись на відомості наданої селищною радою довідки-розрахунку, зокрема вказані у такій довідці числові значення НГО за 2022-2025 роки, прокурор у позові зазначив як суми боргу відповідача за 7 місяців (червень-грудень) 2022 року та за кожен з повних 2023-2025 років, так і загальну суму боргу за період безпідставного користування з 01.06.2022 по 31.12.2025 - 118 027,44 грн боргу.
Також прокурор вказав, що селищною радою надано розрахунок інфляційних втрат за період з червня 2022 року по 31.12.2025 на суму 13 781,24 грн, тоді як згідно з наданими позивачем довідками про рух коштів відповідач частково вніс плату за користування земельною ділянкою, зокрема:
- з 01.01.2022 по 31.12.2022 - відсутні надходження до місцевого бюджету;
- з 01.01.2023 по 31.12.2023 до місцевого бюджету надійшло 16 885,05 грн;
- з 01.01.2024 по 31.12.2024 до місцевого бюджету надійшло 37 886,00 грн;
- з 01.01.2025 по 31.12.2025 - відсутні надходження до місцевого бюджету.
Означене вище, за доводами прокурора, свідчить про ознаки виключного випадку для прокурорського реагування - у зв'язку з бездіяльністю селищної ради щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою інтереси держави можуть бути поновлені в межах повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
У розрізі вказаного прокурор зазначив, що передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок повідомлення позивача дотримано та повідомлено селищну раду про звернення з відповідним позовом, що підтверджується листом-повідомленням від 01.04.2026 №52-1700вих-26.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
Згідно з пунктами 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
В порушення приписів п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява заступника керівника Броварської окружної прокуратури та додані до неї розрахунки не містять:
- пояснень стосовно неузгодженості змісту позовної заяви щодо періоду нарахування плати за користування земельною ділянкою за 2022 рік (з 01.06.2022) та відповідними відомостями, вказаними у доданому до позову розрахунку - 15 днів червня 2022 року;
- пояснень стосовно неузгодженості змісту позовної заяви щодо часу, з якого відповідач перестав вносити плату за землю - з червня 2022 року, та надалі вказаними прокурором відомостями довідок селищної ради про відсутність надходження коштів, зокрема, з 01.01.2022 по 31.12.2022;
- відомостей стосовно початкової (число, місяць, рік) та кінцевої (число, місяць, рік) дат розрахункових періодів, за які здійснювалось нарахування інфляційних втрат.
У розрізі вказаного суд зауважує, що ані зміст позовної заяви заступника керівника Броварської окружної прокуратури, ані додані до позову розрахунки не містять пояснень стосовно моменту виникнення у відповідача обов'язку по внесенню плати за землю щодо кожного року та/або місяця окремо, з урахуванням законодавчих приписів, у тому числі і статті 530 та частини 1 статті 612 ЦК України, які презюмують, відповідно, що:
- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на вказане, зокрема в частині розрахунку інфляційних втрат суд звертає увагу на те, що вказані у розрахунку селищної ради показники інфляції, як і роки, за які ці показники взято, не ідентифікують періоди розрахунку з чіткими початковими і кінцевими датами.
Зокрема не усувають зазначеного вище недоліку позовної заяви та не ідентифікують таких початкових та кінцевих дат також і вказані у розрахунку початок прострочення - 01.01.2022, та дата здійснення розрахунку - 01.01.2026, а також наведені в таблиці роки заборгованості.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 зроблено висновки щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України, зокрема тлумачення процедури визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, а також і того, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.
Тобто обрахунок інфляційних втрат має ґрунтуватись на чіткому визначенні періоду (початкова та кінцева дати) прострочення суми заборгованості та/або сум заборгованості у складі загальної суми стягнення.
Вказане вище свідчить про невідповідність позовної заяви заступника керівника Броварської окружної прокуратури приписам п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України стосовно необхідності надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються.
З огляду наведеного суд звертає увагу на те, що:
- стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною і не може зводитись лише до подання будь-якого розрахунку заявлених до стягнення сум, без його обґрунтування обставинами та відповідними доказами;
- норми процесуального права передбачають обов'язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку;
- позиція щодо суті спору та реалізації особою права на здійснення нарахувань має бути однозначною та такою, яка б не змушувала суд тлумачити дії та волю сторони з подвійним змістом;
- згідно викладеної у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 позиції господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України.
Ураховуючи вказане, суд зауважує, що звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі позивача, як і надання позивачем певних розрахунків боргу, не звільняє самого прокурора від процесуального обов'язку щодо належного оформлення позовної заяви, у тому числі і належного обґрунтування розрахунку заявлених до стягнення сум, визначення початкових дат прострочення із посиланням на приписи закону.
В порушення приписів п. 5 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України зміст позовної заяви заступника керівника Броварської окружної прокуратури не містить правових підстав позову в частині вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у складі суми боргу.
З огляду на вказане суд зауважує, що правова підстава позову - це посилання на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога, і такі посилання згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України мають бути викладені у змісті позову.
До того ж суд звертає увагу на те, що:
- стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не є тотожним індексації орендної плати;
- чітка ідентифікація заявлених позовних вимог та чіткий виклад обставин у розрізі обраного способу захисту і правових норм сприяє правильній оцінці спірних правовідносин в розрізі предмету та підстав позову, а також дозволяє правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції, спрямованих на ефективний та реальний захист і відновлення порушених прав.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України, позовна заява прокурора не містить пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:007:0010 за 2022 рік.
Водночас прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, у тому числі і витягу з технічної документації про НГО, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
У розрізі вказаного суд звертає увагу позивача на те, що:
- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача та/або прокурора, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин;
- з огляду на ст. ст. 14, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;
- відсутність у особи, яка звертається до суду, певних доказів не звільняє таку особу від дотримання передбаченої процесуальним кодексом процедури отримання таких доказів та подання їх у належним чином засвідченій копії;
- самі лише суб'єктивні міркування особи про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин, не є підставою для звільнення особи від обов'язку виконати покладені на неї процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зокрема, вказано, що:
- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва;
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Так, до позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури долучено повідомлення про представництво інтересів в суді №52-1700вих-26 від 01.04.2026, адресоване Калинівській селищній раді Броварського району Київської області, попри те як позовна заява прокурора не містить пояснень стосовно направлення вказаного повідомлення такому органу перед зверненням до суду.
Водночас прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів направлення перед зверненням до суду означеного вище повідомлення, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви заступника керівника Броварської окружної прокуратури без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Висновуючи про залишення відповідного позову без руху судом враховано, що:
- передбачена статтею 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд особи, яка звертається з позовом, не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов'язків щодо форми та змісту позовної заяви;
- на стадії відкриття провадження у справі суд наділений правом перевірити і встановити відповідність позовної заяви таким процесуальним вимогам;
- доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;
- встановлені процесуальними приписами вимоги до змісту позову покладено в основу засад господарського судочинства з метою: спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду та направлено на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами;
- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, що у зворотному перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та ускладнить вирішення спору і розгляд справи загалом.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) письмових пояснень стосовно:
- неузгодженості змісту позовної заяви щодо періоду нарахування плати за користування земельною ділянкою за 2022 рік (з 01.06.2022) та відповідними відомостями, вказаними у доданому до позову розрахунку - 15 днів червня 2022 року;
- неузгодженості змісту позовної заяви щодо часу, з якого відповідач перестав вносити плату за землю - з червня 2022 року, та надалі вказаними прокурором відомостями довідок селищної ради про відсутність надходження коштів, зокрема, з 01.01.2022 по 31.12.2022;
2) обґрунтованого розрахунку сум інфляційних втрат у складі суми боргу із наведенням відомостей стосовно початкової (число, місяць, рік) та кінцевої (число, місяць, рік) дат розрахункових періодів, за які здійснювалось нарахування інфляційних втрат, у тому числі щодо кожної суми боргу окремо, якщо таке нарахування здійснено на різні суми заборгованості;
3) обґрунтованого розрахунку суми заборгованості за користування землею із наведенням пояснень стосовно моменту виникнення у відповідача обов'язку по внесенню плати за землю щодо кожного року та/або місяця окремо, з урахуванням законодавчих приписів, у тому числі і статті 530 та частини 1 статті 612 ЦК України;
4) письмових пояснень стосовно правових підстав позову в частині вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у складі суми боргу;
5) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:007:0010 за 2022 рік та/або стосовно неможливості подання таких доказів, у тому числі і витягу з технічної документації про НГО разом з позовною заявою;
6) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження обставин направлення перед зверненням до суду на адресу Калинівської селищної ради Броварського району Київської області повідомлення про представництво інтересів в суді №52-1700вих-26 від 01.04.2026 та/або стосовно неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема