ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2026Справа №910/13466/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни
про стягнення заборгованості у розмірі 80 550,00 грн,
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни про стягнення заборгованості у розмірі 80 550,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" вказує, що відповідачем не виконано своїх грошових зобов'язань за Договором №131919-КС-006 про надання кредиту від 09.09.2024, у зв'язку з чим у Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни виник борг з повернення тіла кредиту у розмірі 30 000,00 грн, борг по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 46 200,00 грн та борг по сплаті комісії у розмірі 4 350,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 відкрито провадження у справі №910/13466/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про витребування доказів та зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" в строк до 14.11.2025 надати письмову інформацію з документальним підтвердженням про: - правову підставу (договір тощо), яка слугувала підставою для відкриття банківського рахунку, для обслуговування якого була видана банківська картка № НОМЕР_1 ; - про власника банківського рахунку, для обслуговування якого була видана банківська картка № НОМЕР_1 (ПІБ, ідентифікаційний код / номер, засоби зв'язку тощо); - виписку про рух коштів по рахунку, для обслуговування якого була видана банківська картка № НОМЕР_1 , за період з 09.09.2024 по 24.02.2025; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 про відкриття провадження у справі №910/13466/25 була надіслана відповідачу 05.11.2025 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місця реєстрації Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак поштове відправлення №R067032228736 не було вручене Фізичній особі-підприємцю Лещинській Валерії Анатоліївні та було повернуте до суду 19.11.2025 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною заявою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 14.11.2025 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення Фізичній особі-підприємцю Лещинській Валерії Анатоліївні ухвали суду від 04.11.2025 є 14.11.2025 (день проставлення у довідці відділення поштового зв'язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/13466/25 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, Фізична особа-підприємець Лещинська Валерія Анатоліївна вправі була подати відзив на позов у строк до 01.12.2025 включно (згідно ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останній день 15-денного строку на подання відзиву припадав на вихідний день - 29.11.2025 - суботу).
17.11.2025 Фізичною особою-підприємцем Лещинською Валерією Анатоліївною було сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позов, в якому відповідач вказує, що позивачем до позовної заяви не надано доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ "Бізнес Позика" як торговцем, з ТОВ "Профіт Гід" як технологічним оператором. Крім того, позивачем не надано жодних доказів існування правовідносин ТОВ "Бізнес Позика" з надавачем платіжних послуг чи учасником платіжної системи. Відтак, відповідач вважає, що позивач не довів факт отримання відповідачем кредитних коштів, наявність у відповідача боргу у спірних правовідносинах. Крім того, відповідач зазначає, що наданий позивачем, самостійно виконаний розрахунок заборгованості про суму боргу за кредитним договором не є зведеними документами, не погоджений з відповідачем, та не підтверджений первинними обліковими бухгалтерськими документами. Також відповідач стверджує, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 46 200,00 грн не є співрозмірною сумі кредиту 30 000,00 грн, перевищує залишок по тілу кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, тому відповідач просить зменшити проценти. Щодо сплачених відповідачем коштів в сумі 1 650,00 грн, які позивачем було зараховано в рахунок погашення комісії, то Фізична особа-підприємець Лещинська Валерія Анатоліївна вказує, що вони мають бути зараховані в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту, оскільки комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. На думку відповідача, умови договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, оплатності обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та комісії за надання кредиту на умовах програм розстрочки є нікчемними.
19.11.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що у пункті п. 11.4.4 Договором №131919-КС-006 про надання кредиту від 09.09.2024 позичальник погодився із тим, що ознайомлений з Договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав Договір з вільним волевиявленням. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" наполягає, що свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Щодо перерахування відповідачу кредитних коштів за Договором №131919-КС-006 про надання кредиту від 09.09.2024 в розмірі 30 000,00 грн, то позивач повідомляє, що до позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній системі "Platon", та яка була надана ТОВ "Бізнес Позика" посередником ТОВ "Профіт Гід", який надає послуги на підставі Договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020. ТОВ "Бізнес Позика" повідомляє, що не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім'я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами зазвичай здійснюється посередниками ТОВ "Бізнес Позика" на підставі відповідних договорів з посередниками за допомогою платіжних систем посередників. Виписки по рахункам позичальників із зазначенням у них заборгованості позичальників за кредитними договорами можуть надавати виключно банки, які відкривають своїм позичальникам банківські рахунки, та зараховують (видають) на такі рахунки кредитні кошти (кредити). Перерахування кредитних коштів за кредитними договорами ТОВ "Бізнес Позика" відповідними посередниками відповідає положенням ст. 6 та ст. 9 Закону України "Про електронну комерцію". Також позивач вказує, що наданий ним доказ перерахування кредитних коштів у вигляді довідки з платіжної системи відповідного посередника ТОВ "Бізнес Позика" повністю відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Щодо розміру процентів ТОВ "Бізнес Позика" вказує, що у п. 10.5. Кредитного договору позичальник підтвердив, що розуміє та погоджується з тим, що у разі відмови від користування наданою йому програмою лояльності відповідно до п.п. 10.1, 10.2 розділу Договору (не виконання умов для отримання можливості сплати відсотків за кредитом за Зниженою процентною ставкою) до кредиту позичальника застосовуватиметься Стандартна процентна ставка, що не є збільшенням процентної ставки за користування кредитом. При цьому, позивач наголошує, що в даному випадку ним не заявлялись до стягнення з відповідача проценти за порушення виконання грошового зобов'язання, пеня, 3% річних та інфляційні втрати, не нараховувались проценти поза межами строку дії кредитного договору. Позивач вважає, що відсутні підстави для зменшення процентів за користування кредитом, оскільки кредитодавець жодним чином не обмежував час на ознайомлення позичальника з умовами Договору №131919-КС-006 про надання кредиту від 09.09.2024 та Правилами, позичальник добровільно погодився з умовами Договору №131919-КС-006 про надання кредиту від 09.09.2024, а саме з розміром процентних ставок, порядком нарахування процентів на залишок заборгованості за кредитним договором тощо, та погодився його виконувати (що відповідає принципу свободи договору, який встановлений у статті 627 ЦК України), протягом строку дії спірного договору та після його закінчення позичальник не звернувся із заявою про розірвання договору та/або визнання договору недійсним в цілому або його окремих частин. Позивач вказує, що умовами Договору №131919-КС-006 про надання кредиту від 09.09.2024 встановлена саме комісія за надання кредитних коштів, тому жодні "додаткові чи супутні банківські послуги" цією комісією не передбачені. На думку позивача, зробивши часткову оплату з метою виконання умов спірного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Договору№131919-КС-006 про надання кредиту від 09.09.2024 і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за цим договором, зокрема заборгованості за комісією за надання кредиту. У змісті відповіді на відзив позивач просить суд поновити строк для подання доказів у справі та долучити відповідь на відзив разом з усіма додатками до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 167 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Пунктом 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/13466/25 встановлено відповідачу строк на подання заперечень - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив.
Згідно долученої до відповіді на відзив квитанції №5108877 відповідь на відзив була доставлена до електронного кабінету представника відповідача - адвоката Сікорської Ірини Станіславівни 18.11.2025 о 19 год. 05 хв.
Відтак, керуючись приписами ч. 1 ст. 116, п. 2) ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що Фізична особа-підприємець Лещинська Валерія Анатоліївна вправі була подати заперечення на відповідь на відзив до 26.11.2025 (включно), однак таким своїм правом не скористалась.
22.12.2025 засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшов лист вих. №20.1.0.0.0/7-251209/55045-БТ від 15.12.2025, в якому банк повідомляє, що на ім'я Лещинської Валерії Анатоліївни в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). До листа долучено виписку по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 09.09.2024 по 24.02.2025.
Щодо заявленого у відповіді на відзив клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів, то суд зазначає наступне.
До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу (ч. 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Із наведених приписів законодавства вбачається, що господарський процесуальний кодекс дозволяє долучати до відповіді на відзив докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача.
Відтак, оскільки позивачем було подано відповідь на відзив у встановлений судом строк, то долучені до відповіді на відзив докази вважаються поданими своєчасно, тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" не було пропущено строк на подання доказів. Отже правові підстави для поновлення строку на подання доказів відсутні, а оскільки докази подані своєчасно та на підставі ч. 6 ст. 165, ч. 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, то такі докази підлягають прийняттю до розгляду.
Зважаючи на сплив встановлених судом строків на подання заяв по суті спору, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
09.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лещинською Валерією Анатоліївною (позичальник) укладено Договір №131919-КС-006 про надання кредиту (Електронна форма) (надалі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 09.09.2024 направлено Фізичній особі-підприємцю Лещинській Валерії Анатоліївні пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту №131919-КС-006.
09.09.2024 Фізична особа-підприємець Лещинська Валерія Анатоліївна прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір №131919-КС-006 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" направлено Фізичній особі-підприємцю Лещинській Валерії Анатоліївні через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7553, на номер телефону НОМЕР_3 (який зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
На підтвердження вказаних обставин до матеріалів позовної заяви долучено зображення у форматі pdf паперових копій: анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/) від 22.10.2025, яка містить інформацію щодо РНОКПП, дати народження, документа, що посвідчує особу, вид підприємницької діяльності, номер телефону, електронну пошту та інше, а також візуальної форми послідовності дій клієнта.
Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, 09.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" та Фізичною особою-підприємцем Лещинською Валерією Анатоліївною було укладено Договір №131919-КС-006 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
За умовами п. 2.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 30 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (надалі - Правила).
Строк, на який надається Кредит: 24 тижні (п. 2.3 Договору).
Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4 Договору).
Згідно п. 2.5 Договору комісія за видачу кредиту: 6 000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 0%, вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою. Додаткові та/або супутні послуги за цим Договором відсутні, оскільки кредитодавець не надає додаткові та/або супутні послуги та не вимагає надання/отримання додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб при отриманні позичальником кредиту. Тарифи за цим Договором є незмінними впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього Договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою.
Загальний розмір наданого кредиту: 30 000,00 грн (п. 2.6 Договору).
Строк дії Договору: до 24.02.2025 (п. 2.7 Договору).
Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 73 717,24 грн (п. 2.8 Договору).
Загальні витрати за кредитом: 43 717,24 грн (п. 2.9 Договору).
У пункті 2.10 Договору вказано, що орієнтовна реальна річна процентна ставка: Шість тисяч шістсот шістдесят дев'ять цілих двадцять одна сота процентів. Застереження: наведені обчислення загальних витрат за Кредитом, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості наданого Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Відповідно до п.п. 2.11, 2.12 Договору дата видачі Кредиту 09.09.2024. Дата повернення кредиту 24.02.2025.
У пункті 2.13 Договору зазначено, що мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
За цим Договором надається фінансова послуга з надання коштів та банківських металів у кредит (п. 2.14 Договору).
У пункті 4.1 Договору кредитодавець зобов'язався протягом 3 робочих днів з дня укладення Договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1 Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 Договору.
За умовами п. 4.2 Договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2 та Додатку №1 до Договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 діб, починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим Договором.
У разі, якщо погашення кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2 та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору (п. 4.2.1 Договору).
У пункті 4.2.2 Договору сторони встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. І наведеного в даному пункті графіку вбачається, що протягом вересня-жовтня 2024 року позичальник сплачує комісію та проценти за користування кредитом, а погашення кредиту має відбуватись починаючи з листопада 2024 року і повним погашенням платежів по тілу кредита, комісії та процентів до 24.02.2025.
Згідно п. 4.2.4 Договору у разі не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, зокрема врахувуючи те, що у такому разі умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, надалі не застосовуються, водночас, проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника.
Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п. 4.2.1 та п. 10.2 цього Договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою, зазначеною в абзаці другому п. 2.4. цього Договору (п. 10.1 Договору).
У пункті 10.3 Договору вказано, що позичальник зберігає можливість сплати відсотків за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою протягом усього періоду дії Договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів та комісії шляхом сплати кредитодавцю платежу відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, передбаченого умовами п. 4.2.2 (Графік платежів) та Додатку №1 цього Договору у повному обсязі не пізніше 7 календарного дня після визначеного цим Договором строку (позичальник зберігає можливість користуватися кредитом за Зниженою процентною ставкою, якщо прострочення внесення позичальником платежу, передбаченого Графіком платежів не перевищує 7 календарних днів). У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 діб, починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів подальше нарахування процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим Договором.
У пункті 10.4 Договору позичальник підтвердив, що розуміє та надає згоду кредитодавцю, що застосування програми лояльності відповідно до п.п. 10.1, 10.2 цього Договору починаючи з другого періоду внесення оплат залежить від того чи скористається він таким своїм правом (виконає умови для продовження можливості оплати відсотків за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою). У разі отримання права на сплату процентів за користування кредитом за Зниженою ставкою або втрати цієї можливості у зв'язку з несплатою за користування кредитом у встановлені строки, позичальник погоджується, що застосування Зниженої та Стандартної ставки в залежності від платіжної дисципліни позичальника є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором в залежності від дій позичальника чітко визначені домовленістю сторін. Усі умови застосування Зниженої процентної ставки визначені цим Договором та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів.
У пункті 10.5 Договору позичальник також підтвердив, що розуміє та погоджується з тим, що у разі відмови від користування наданою йому програмою лояльності відповідно до п.п. 10.1, 10.2 розділу Договору (не виконання умов для отримання можливості сплати відсотків за Кредитом за Зниженою процентною ставкою) до кредиту позичальника застосовуватиметься Стандартна процентна ставка, що не є збільшенням процентної ставки за користування кредитом.
У пункті 11.3.1 Договору вказано, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п'ятою статті 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" на сайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідачем не виконано своїх грошових зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим у Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни виник борг з повернення тіла кредиту у розмірі 30 000,00 грн, борг по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 46 200,00 грн та борг по сплаті комісії у розмірі 4 350,00 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм Глави 71 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" є фінансовою установою, включеною до Державного реєстру фінансових установ за реєстраційним номером 13103600 з 06.04.2017, що підтверджується інформацією із офіційного веб-сайту Національного банку України за посиланням kis.bank.gov.ua.
Відповідно до інформації, наданої Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №13466/25, на ім'я Лещинської Валерії Анатоліївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Із наданої Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 09.09.2024 по 24.02.2025 вбачається, що 09.09.2024 на картку відповідача № НОМЕР_1 було перераховано кошти у розмірі 30 000,00 грн.
При цьому, видачу кредиту відповідачу здійснено позивачем через партнера - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрофітГід", з яким позивачем 04.11.2020 було укладено Договір про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5.
Наведене повністю спростовує доводи відповідача про неотримання нею кредитних коштів.
За приписами частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до п.п. 2.12, 4.2.2 Договору відповідач повинна була повернути кредит до 24.02.2025 шляхом здійснення 9 платежів у визначені у Графіку терміни починаючи з 04.11.2024.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 2 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Доказів повернення отриманих від позивача в якості кредиту коштів (в т.ч. часткового) матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено виконання своїх зобов'язань за Договором з повернення отриманих в кредит коштів не спростовано, а матеріали справи їх не містять.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, суд приходить до висновку, що Фізичною особою-підприємцем Лещинською Валерією Анатоліївною було порушено виконання своїх зобов'язань з повернення тіла кредиту та остання прострочила виконання свого грошового зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика".
Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни боргу у розмірі 30 000,00 грн підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
Положеннями частин 1, 2, 3, статті 1056-1 Цивільного кодексу України унормовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У пункті 2.4 Договору сторони погодили, що Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4 Договору).
За умовами п. 4.2 Договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2 та Додатку №1 до Договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 діб, починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим Договором.
Пунктом 10.2 Договору передбачено, що позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою починаючи з першого для користування кредитом. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована.
Таким чином, розмір Зниженої процентної ставки (п. 10.2 Договору) не відрізняється розміру Стандартної процентної ставки (п. 2.4 Договору).
В свою чергу розмір процентів за користування кредитом у розмірі 30 000,00 грн за один день складає 300,00 грн (30 000,00 грн х 0,01).
Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом у період з 09.09.2024 по 24.02.2025 (тобто за 169 календарних днів). Таким чином, за користування кредитом у період з 09.09.2024 по 24.02.2025 Фізична особа-підприємець Лещинська Валерія Анатоліївна повинна сплатити проценти у розмірі 50 700,00 грн (300,00 грн х 169 календарних днів).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 вказала, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд вважає, що відповідно до пунктів кредитного договору позивач обґрунтовано нараховував проценти за користування кредитом у розмірі 50 700,00 грн в межах строку дії Договору (п. 2.7 Договору) та в межах погодженого сторонами строку користування кредитними коштами (п. 2.12 Договору) - до 24.02.2025, що відображено у розрахунку заборгованості.
Отже, судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу проценти по 24.02.2025, що свідчить про те, що позивач не нараховує проценти за період, який перевищує строк кредитування.
Як стверджує позивач та підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 09.09.2024 по 24.02.2025, 23.09.2024 (у визначену Графіком дату першого платежу) Фізичною особою-підприємцем Лещинською Валерією Анатоліївною було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" кошти у розмірі 6 150,00 грн (у розмірі, визначеному Графіком) в якості сплати процентів у розмірі 4 500,00 грн та комісії у розмірі 1 650,00 грн.
В іншій частині доказів сплати процентів за користування кредитними коштами (50 700,00 грн - 4 500,00 грн = 46 200,00 грн) матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
При цьому, судом враховано, що в Графіку платежів вказано загальний розмір процентів в меншому розмірі (37 717,24 грн), ніж розраховано судом та позивачем, однак в Графіку платежів здійснювався розрахунок процентів за кожен день користування кредитом виходячи із належного виконання позичальником своїх зобов'язань з повернення кредиту. Відтак, якби відповідач починаючи з 04.11.2024 виконувала свої зобов'язання з повернення кредиту частинами, то відповідно зменшувалось би тіло кредиту і зменшувався б розмір процентів за користування кредитом (який вираховується від розміру кредитних коштів, якими користується позичальник).
Щодо доводів Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни про неспівмірність розміру процентів сумі кредиту, який перевищує залишок по тілу кредиту, що, на думку відповідача, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, суд зазначає наступне.
З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається, що Фізична особа-підприємець Лещинська Валерія Анатоліївна ознайомилась з офертою та прийняла її умови, акцептувала умови оферти шляхом надсилання позивачу акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-7553. Після укладання договору, позивач направив (розмістив) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Договір та Правила кредитування направлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з відповідачем.
У подальшому в особистому кабінеті клієнта було розміщено підписаний договір та Правила кредитування в цілодобовому онлайн доступі.
Доказів звернення відповідача до укладення кредитного договору до ТОВ "Бізнес Позика" із заявою про надання роз'яснень незрозумілих їй умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, матеріали справи не містять.
Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право (п. 5.1.2 Договору) на розірвання договору протягом чотирнадцяти днів з дня його підписання, відповідач користувалась коштами позивача, до ТОВ "Бізнес Позика" із відповідною заявою не зверталась.
За змістом статей 6, 626, 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відтак, відповідач знала (повинна була знати) умови підписаного нею Договору та його Правила, і в разі незгоди із зазначенням його в якості сторони договору як фізичної особи-підприємця могла відмовитися від його підписання, висловити свої заперечення, не користуватися наданими коштами. Однак, відповідачем не надано таких доказів суду.
Враховуючи наведені положення законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини з позивачем, якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим, натомість, відповідач погодила зі своєї сторони такі умови Договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, Фізична особа-підприємець Лещинська Валерія Анатоліївна засвідчила, що погодилась на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.
Суд не вбачає підстав вважати текст Договору незрозумілим та/або таким, що вводить в оману позичальника, зокрема в частині визначення розміру та порядку сплати відсотків за користування кредитом.
Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни боргу по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 46 200,00 грн є обґрунтованою та правомірною.
Крім того, як вбачається з п. 2.5 Договору, сторонами було погоджено, що за видачу кредиту сплачується комісія у розмірі 6 000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Щодо посилання відповідача на Закони України "Про споживче кредитування" та "Про захист прав споживачів" при обґрунтуванні нікчемності умови Договору про встановлення комісії за видачу кредиту, то суд відзначає, що згідно п. 11) ч. 1 ст. 1 цього Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів").
У пункті 2.13 Договору зазначено, що мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
Отже, спірні правовідносини не підпадають під регулювання Закону України "Про споживче кредитування" та Закону України "Про захист прав споживачів", а відтак і підстави для визнання нікчемною умови Договору, якою встановлено комісію за видачу кредиту, з наведених відповідачем підстав відсутні.
Як зазначалось, 23.09.2024 (у визначену Графіком дату першого платежу) Фізичною особою-підприємцем Лещинською Валерією Анатоліївною було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" кошти у розмірі 6 150,00 грн (у розмірі, визначеному Графіком) в якості сплати процентів у розмірі 4 500,00 грн та комісії у розмірі 1 650,00 грн.
Доказів сплати комісії в іншій частині (6 000,00 грн - 1 650,00 грн = 4 350,00 грн) матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
Враховуючи умови Договору щодо обов'язку відповідача сплатити комісію саме за надання кредиту в сумі 6 000,00 грн, а не його обслуговування, та часткову сплачу відповідачем комісії у розмірі 1 650,00 грн, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" комісії у розмірі 4 350,00 грн також підлягає задоволенню.
Щодо викладеного у відзиві клопотання відповідача про зменшення розміру процентів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Натомість у даній справі позивачем не заявлялась до стягнення з відповідача неустойка.
При цьому, під час вирішення клопотання відповідача про зменшення процентів суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки у вказаній справі касаційний суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру неустойки, штрафу і процентів річних за час затримки виконання грошового зобов'язання, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Натомість у даній справі позивачем стягуються проценти за користування кредитом на підставі ст.ст 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивачем відповідачу в межах даного спору не здійснювалося. Отже, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 висновки не релевантні до спірних правовідносин.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову повністю.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лещинської Валерії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; ідентифікаційний код 41084239) борг з повернення тіла кредиту у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп., борг по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 46 200 (сорок шість тисяч двісті) грн 00 коп., борг по сплаті комісії за видачу кредиту у розмірі 4 350 (чотири тисячі триста п'ятдесят) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 08.04.2026.
Суддя Роман БОЙКО