ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/293/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І. розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаун", вул. Богуна, буд. 42, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78208
до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району), вул. Національної Гвардії, буд. 14 Г, м. Івано-Франківськ, 76014
про стягнення заборгованості в сумі 56 138, 65 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаун" (позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення 56 138, 65 грн.
Вирішення судом процесуальних питань.
09.03.2026 суд постановив відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з відповідним обґрунтуванням.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 09.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив що допустив заборгованість у зв"язку з відсутністю бюджетних коштів та просив зменшити розмір судового збору на 50%.
Позивач подав суду відповідь на відзив у якому зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за виконані позивачем підрядні роботи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг з вивезенням побутових відходів №453 від 31.12.2024 не виконав зобов"язання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 56 138, 65. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 530, 610, 612, 903 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач визнав позовні вимоги.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
31.12.2024 р. між «Івано-Франківською квартирно - експлуатаційною частиною (району)» як Замовником та ТОВ "Фаун" як Виконавцем було укладено договір №453 згідно якого Виконавець взяв на себе зобов'язання надавати Замовнику послуги з вивезення твердого побутового сміття, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. договору).
Пунктом 3.3. цього ж договору сторони передбачили, що розрахунок за надані послуги здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10 робочих днів з дня надходження коштів з Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Замовника на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі послуг.
Строк надання послуг з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року (п. 4.1 договору).
Згідно з пункту 4.6. договору сторони передбачили, що здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється актом, який надається Замовнику Виконавцем і підписується уповноваженими представниками сторін протягом 7 робочих днів з моменту фактичного надання послуг.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.
Так за період з січня 2025 року по жовтень 2025 року Виконавцем надано, а Замовником отримано послуги, що підтверджується актом приймання - передачі від 31.01.2025 р. №33 на суму 23 125,00 грн., актом приймання - передачі від 28.02.2025 р. №318 на суму 18 590,00 грн., актом приймання - передачі від 31.03.2025 р. №487 на суму 21 300,00 грн., актом приймання - передачі від 30.04.2025 р. №687 на суму 21 175,00 грн., актом приймання - передачі від 31.05.2025 р. №904 на суму 20 375,00 грн., актом приймання - передачі від 30.06.2025 р. №956 на суму 17 875,00 грн., актом приймання - передачі від 31.07.2025 р. №1207 на суму 11 275,00 грн., актом приймання - передачі від 31.08.2025 р. №1458 на суму 13 750,00 грн., актом приймання - передачі від 30.09.2025 р. №1713 на суму 13 750,00 грн., актом приймання - передачі від 31.10.2025 р. №1977 на суму 6 575,00 грн.
Відповідач в порушення умов договору вартість наданих послуг оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 56 138,65 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2025, та не заперечується відповідачем у відзиві.
10.02.2026 позивач направив відповідачу вимогу про оплату заборгованості у розмірі 56 138,65 грн.
Заборгованість за надані послуги відповідачем не погашена, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У статті 1 Закону України "Про відходи" зазначено, що побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.
Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відходи").
Статтею 35-1 Закону України "Про відходи" встановлено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.
Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Як зазначено, відповідач заявив про визнання позову, про що зазначив у відзиві на позов.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим є підстави для прийняття такого визнання.
Правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18.
Висновок суду.
З урахуванням вказаного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 56 138,65 грн підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
При цьому, частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнта 0,8 в розмірі 2 662,40 грн.
Таким чином, 50 % судового збору в розмірі 1 331,20 грн покладаються на відповідача, інші 50 % судового збору в розмірі 1 331,20 грн підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 130, 185, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаун" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості в розмірі 56 138,65 грн задовольнити.
Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, вул. Національної Гвардії, буд. 14 Г, м. Івано-Франківськ, 76014 (код ЄДРПОУ 08494013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАУН», 78208, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Коломия, вул. Богуна 42 (код ЄДРПОУ 37621645) заборгованість в розмірі 56 138,65 грн та 1 331,20 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути із спеціального фонду Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАУН» , 78208, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Коломия, вул. Богуна 42 (код ЄДРПОУ 37621645) 1 331,20 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією 622 від 02.03.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 09.04.2026.
Суддя Гула У.І.