09.04.2026 м.Дніпро справа №908/3023/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Кучеренко О.І. (доповідач),
суддів: Стефанів Т.В., Кошлі А.О.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.02.2026 (суддя Боєва О.С.) у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК»
до відповідача: ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОТЕРРА ГРУП»
про звернення стягнення на нерухоме майно
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.02.2026 позов задоволено повністю, звернуто стягнення на нерухоме майно відповідачки в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОТЕРРА ГРУП» (код ЄДРПОУ 23697280) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) за Договором №1497/2020/ЗОД-МСБ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» від 18.09.2020 у розмірі 1 125 478 грн 05 коп., на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), - шляхом проведення прилюдних торгів під час примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рамках процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни нерухомого майна на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», код ЄДРПОУ 23697280 (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1) суму 13 505 грн 74 коп. витрат зі сплати судового збору.
17.03.2026 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.02.2026 у справі, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі міститься клопотання заявниці про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання обґрунтоване посиланням на пункт 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу відповідачки, до скарги долучено довідку Головного управління ДПС у Запорізькій області (м.Запоріжжя) Державної податкової служби України №718/АП/08-01-50-03-07 від 26.02.2026, у якій зазначено, що довідка видана ОСОБА_1 (2511405064) про те, що згідно з наданою податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за період з 01.01.2025 до 31.12.2025 сума доходу склала 0 грн 00 коп, довідку вих.25.01/1 від 25.01.2026, у якій зазначено, що ОСОБА_1 , реєстраційний номер ОКПП: НОМЕР_1 , працює на посаді менеджера з адміністративних питань ТОВ «ІНФОТЕРРА ГРУП» з 15 вересня 2020 року (наказ №8.2020 від 15.09.2020) до сьогодні. З 01.04.2022 у зв'язку зі збройною агресією російської федерації та тимчасовою окупацією Пологівського району Запорізької області (наказ №4.2022 від 31.03.2022) виконує обов'язки без збереження заробітної плати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кучеренко О.І. (доповідач), суддів: ОСОБА_2 , Кошлі А.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2026 у зв'язку із тим, що апелянтом не надано належних та переконливих доказів на підтвердження її майнового стану, які б свідчили, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, надати суду належні докази на підтвердження майнового стану відповідачки для підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.
В ухвалі суду від 30.03.2026 було зазначено, що статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з частиною 3 наведеної статті закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У апеляційній скарзі містяться вимога про скасування оскаржуваного рішення повністю та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, а з урахуванням подання апеляційної скарги в електронній формі через систему «Електронний суд», скаржником за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 16 206 грн 89 коп. (1 125 478 грн 05 коп. (ціна позову) х 1,5% *150% * 0,8).
Матеріали апеляційної скарги не містять доказів сплати судового збору у такому розмірі за подання апеляційної скарги.
Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 8 Закону «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною 1 статті 8 Закону «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2 статті 8 Закону «Про судовий збір»).
Положення статті 8 Закону «Про судовий збір» містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Положення Господарського процесуального кодексу України та Закону «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).
З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).
Апеляційним судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 30.03.2026 було запропоновано апелянту надати суду переконливі та достатні докази на підтвердження майнового стану відповідачки, зазначивши, якими доказами серед іншого апелянт може підтвердити свій майновий стан (зокрема, але не вичерпно, довідки про доходи фізичної особи за попередній календарний рік Державної податкової служби України, інформацію із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7), фінансової звітності, витягів з Єдиного державного реєстру нерухомого майна та обтяжень рухомого майна, виписок (довідок) про наявність грошових коштів на рахунках боржника.
03.04.2026 апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надано довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та форми ОК-7.
Колегія суддів констатує, що наданих скаржницею доказів не достатньо для дійсного встановлення майнового стану відповідачки, для того що б встановити, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
З огляду на наведене вище, апеляційний суд, розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені скаржницею обставини не є безумовними підставами для звільнення її від сплати судового збору, оскільки надані до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження майнового стану заявника, зокрема, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та форми ОК-7 відображають лише індивідуальні відомості про застраховану особу, однак не свідчить про його скрутне фінансове становище та не підтверджують неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подання апеляційної скарги у цій справі.
Отже, у встановлений судом строк скаржниця не усунула недоліки апеляційної скарги та не надала суду належних та переконливих доказів на підтвердження її майнового стану та не надала доказів сплати судового збору у розмірі, який визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху 30.03.2026.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, наведено, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави не усунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п'яти днів (за нормою частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 174, 233-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.02.2026.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.02.2026, зазначених в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2026 на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
ОСОБА_1 виконати вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2026 про залишення її скарги без руху надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 16206 грн 89 коп.
В разі невиконання вимог суду настають наслідки, визначені частиною 4 статті 174, частиною 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.І. Кучеренко
судді Т.В. Стефанів
А.О. Кошля