09.04.2026 року м.Дніпро Справа № 908/3342/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)
суддів: Фещенко Ю.В., Джепи Ю.А.
у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Компанія "НАДЕЖДА" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 (суддя Федько О.А.)
у справі №908/3342/25
за позовом Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
до відповідача Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «НАДЕЖДА», Полтавська область, Машівський район, смт. Машівка
про стягнення грошових коштів
31.10.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №53-2013-24 Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до відповідача: Приватного підприємства «КОМПАНІЯ «НАДЕЖДА» про стягнення заборгованості у розмірі 71 886,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:06:014:0084) від 23.03.2010, що зареєстрований 14.04.2010 за №041026101170 та утворення заборгованості в сумі 71 886, 85 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/3342/25 позовні вимоги задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявність та розмір заборгованості ПП "КОМПАНІЯ "НАДЕЖДА" за Договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:06:014:0084) від 23.03.2010, що зареєстрований 14.04.2010 за №041026101170 у сумі 71 886, 85 грн за період з 01.06.2017 по 31.12.2014 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.
Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд" Приватне підприємство "Компанія "НАДЕЖДА" звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 05.01.2026 та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що Господарським судом Кіровоградської області неповно досліджено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а рішення винесене з порушенням норм процесуального права.
Зокрема, Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність у нього заборгованості з орендної плати, не надав належної оцінки поданим відповідачем доказам та запереченням, не перевірив правильність і обґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми, а також не встановив періоди виникнення спірної заборгованості.
Скаржник вважає, що позивачем неправильно застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, внаслідок чого розрахунок та звернення з позовними вимогами до Скаржника є необґрунтованими.
У поданих 16.02.2026 та 20.02.2026 відзивах на апеляційну скаргу Запорізька міська рада заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленої позиції Запорізька міська рада зазначає, що чинне законодавство не передбачає формування витягів на минулу дату, а формування витягів здійснюється автоматично у режимі “реального часу».
Крім того Позивач стверджує, що орендна плата має подвійну правову природу: вона є і передбаченим договором платежем за користування земельною ділянкою, і однією з форм обов'язкового платежу у складі податку на майно.
Запорізька міська рада зазначає, що нормативна грошова оцінка земель, згідно цього рішення введена в дію з 01.01.2016 та підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства. Тобто з 01.01.2016 по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя не змінювалась, є діючою на теперішній час та використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Таким чином, Запорізька міська рада вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Фещенко Ю.В., Джепи Ю.А.
06.02.2026 через систему “Електронний суд» від Приватного підприємства "Компанія "НАДЕЖДА" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Компанія "НАДЕЖДА" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/3342/25, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
16.02.2026 та 20.02.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Запорізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
Між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі)) та Виробничим підприємством «Надежда» (Орендар, відповідач у справі) 23.03.2010 укладено Договір оренди землі (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець, на підставі ст. 134 Земельного кодексу України, протоколу земельного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки лота № 8 № О-2 109/09 від 10.12.2009 та рішення тридцять четвертої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 60 від 30.09.2009, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 20.05.2024 року Виробниче підприємство «Надежда» (код ЄДРПОУ 22519085) змінило організаційно-правову форму та найменування на Приватне підприємство «Компанія «НАДЕЖДА» (ідентифікаційний код юридичної особи 22519085).
Згідно з п.п. 1, 2, 14 Договору Орендодавець (позивач у даній справі) надав, а Орендар (відповідач у даній справі) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2956 га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду).
Відповідно до п.п. 3, 4 Договору земельна ділянка, що передається в оренду, вільна від забудови, інші об'єкти інфраструктури наявні.
Як зазначено в п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2242421 грн 60 коп. в цінах 2009 року.
За умовами п. 8 Договору, він укладений на строк сорок дев'ять років.
Пунктом 10 Договору оренди встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.
Відповідно до п. 11 Договору оренди орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Розмір орендної плати переглядається зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом (п. 12 Договору).
За змістом п. 19 Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у Договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до Договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації Договору за актом її приймання-передачі.
Пунктом 27 Договору оренди встановлено право Орендодавця вимагати від Орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати; здійснювати контроль за виконання умов Договору з боку Орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.
У свою чергу, п. 30 Договору оренди закріплено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі: 94 988 грн. 96 коп., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 по справі №908/2989/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014, внесено зміни до пункту 9 договору та встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 142 483 грн 44 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.
Згідно кадастрового плану земельної ділянки, який є невід'ємним додатком до Договору оренди, кадастровий номер земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду) 2310100000:06:014:0084.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,2956 га, кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду) є територіальна громада міста Запоріжжя.
14.04.2010 Договір оренди землі зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041026101170.
Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 загальною площею 0,2956 га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду), підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача.
Зазначені обставини встановлені у рішенні господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 у справі №908/2989/13, яке залишено в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 та відповідно до ст. 75 ГПК України мають преюдиціальне значення, а встановлені в ньому факти повторного доведення не потребують.
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 у спірний період не змінювалось, не скасовувалось і є чинним.
Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», та в подальшому рішення №26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6, було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаних рішень розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій становить 6 відсотків від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до витягу №НВ-2300081442024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 17.06.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 становить 8 561 758,40 грн.
Листом №6-28-0.22-18/71-25 від 13.01.2025 Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, значення коефіцієнта індексації НГО земель за 2024 рік становить 1,12, за 2023 рік - 1,051; за 2022 - 1,15; за 2021 - 1,1; 2017 - 2020 - 1.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 09.10.2025 за №9312/5/08-01-04-01-05, ПП «Компанія «НАДЕЖДА» за 2017 рік нарахувало орендну плату за користування вказаною вище земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 в розмірі 270 319, 58 грн, сплатило - 263 150, 94 грн.
За розрахунком прокурора, заборгованість відповідача з орендної плати, не сплаченої за Договором оренди землі за період з 01.06.2017 по 31.12.2017 дорівнює 71886,85 грн та визначений таким чином: (8 561 758,40 грн / 1,051 / 1,15 / 1,1 * 6% / 12 * 7) - (263 150,94/12 * 7).
Відповідач не сплачував орендну плату за Договором оренди землі у відповідності до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Запорізької міської ради №7 від 30.06.2015, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Відповідно до Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону).
Згідно з положеннями Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (стаття 4); орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5).
За статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (частина 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з вимогами Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі").
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7).
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".
Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено обов'язкове проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема, договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас, обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Аналогічні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 69-103 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22.
Великою Палатою Верховного Суду у п. 7.19 постанови від 09.11.2021 (справа №905/1680/20) викладено правовий висновок, відповідно до якого витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
В даному випадку технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя була розроблена у 2013 році, та затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».
Нормативна грошова оцінка земель, згідно цього рішення введена в дію з 01.01.2016 та підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
Тобто з 01.01.2016 по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя не змінювалась, є діючою на теперішній час та використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Пунктом 286.2. ст. 286 ПК України встановлено що, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Тобто, платники орендної плати самостійно щорічно індексують нормативну грошову оцінку на відповідні коефіцієнти, у зв'язку з чим потреби щорічно отримувати в органах Держгеокадастру витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок немає.
Згідно інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25 (долучений до позовної заяви прокурора) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2016 рік - 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік - 1,051, 2024 рік - 1,12.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-2300081442024 від 17.06.2024 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером у 2024 році становила 8 561 758,40 грн.
Через відсутність інших витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за кожен рік окремо та наявністю лише Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-2300081442024 від 17.06.2024 року, Запорізькою міською радою нормативна грошова оцінка ділянки станом на 2017 рік була визначена з врахуванням вимог саме ст. 289 ПКУ, а саме шляхом здійснення елементарних арифметичних дій, що не потребують спеціальних знань.
Зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084, яка діяла у 2017 році отримана саме шляхом ділення значення НГО цієї земельної ділянки станом на 2024 рік (8 561 758,40 грн) на коефіцієнти індексації за 2017-2023 роки та становила 6 439 760,66 грн (8 561 758,40/1,051/1,15/1,1/1,0/1,0/1,0/1,0).
Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 у 2017 році є доведеним, а здійснений на його підставі розрахунок несплаченої Відповідачем орендної плати у період з 01.06.2017 по 31.12.2017 в сумі 71 886,85 грн. є обґрунтованим.
Апеляційний суд зазначає, що з урахуванням того, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є безумовною підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін договору оренди земель комунальної власності про можливість такої зміни, а також з огляду на те, що особі, яка звернулася до суду за захистом порушених, невизнаних чи оспорюваних прав має бути гарантований ефективний судовий захист цих прав, враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 № 635/4233/19, колегія суддів також може самостійно, без застосування спеціальних знань визначити розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 2017 рік, та вирахувати розмір орендної плати у спірний період, стягнення коштів за який є предметом цього позову.
Колегія суддів звертає увагу сторін на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 № 905/1680/20 з якого слідує, що земельним законодавством та Податкового кодексу України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст. ст. 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі (п. 7.28 Постанови).
гідноЗЗгідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно, в апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не досліджено обставину розміру нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» № 7 від 30.06.2015
Відповідач, не погоджуючись з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який долучений прокурором до позову, не позбавлений надати до суду власні докази щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом спору у даній справі.
Однак, колегія суддів зауважує, що Скаржник не скористався своїм правом не надав суду ані самостійно отриманого витягу з НГО станом на 2017 рік, ані власного розрахунку як нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 так і розрахунку розміру несплаченої орендної плати. В цьому випадку Відповідач лише зауважив про їх невідповідність та необґрунтованість вимогам земельного законодавства.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд виснує, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 з 2016 року не змінювався, а тому Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок НВ-2300081442024 від 17.06.2024 отриманий у встановлений законом порядку, є належним та допустимим доказом під час розгляду справи № 908/3342/25.
Щодо строку позовної давності
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 Цивільного кодексу України ).
Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 ЦК України в їх сукупності і взаємозв'язку дозволяє зробити висновок, що до вказаних у цьому позові правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Таким чином, право позивача на звернення до суду з цим позовом мало б обмежуватися останніми трьома роками, які передували поданню такого позову.
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України .
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540 IX. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20.
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.
4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-ІХ.
За таких обставин прокурор звернувся до суду із позовом про стягнення коштів за період з 01.06.2017 по 31.12.2017 в межах строків позовної давності, які не є пропущеними.
На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "НАДЕЖДА" на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №908/3342/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2026 у справі №9108/3342/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Ю.А. Джепа