ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 квітня 2026 року Справа № 924/1135/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Хабарова М.В.,
суддя Мамченко Ю.А.,
суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі № 924/1135/25 (суддя Заверуха С.В., повне рішення складено 10.02.2026)
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
до Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КМО"
про визнання недійсними та скасування пунктів 2, 3, 4 резолютивної частини рішення
за участі представників:
від позивача - Щербатюк О.О.
від відповідача - Логінова Т.Ю.
від третьої особи - Боровець А.М.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі №924/1135/25 у задоволенні позову відмовлено.
В обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції, встановивши наявність монопольного (домінуючого) становища АТ "Вінницяобленерго" у період з вересня 2022 року по грудень 2023 року (включно) на ринку надання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж системи розподілу електричної енергії в територіальних межах Вінницької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ "Вінницяобленерго" та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) з часткою 100%, та зловживання монопольним становищем шляхом вчинення дій, що полягали у безпідставному висуненні ТОВ "КМО" у ТУ-2 вимог, які необхідно виконати за його рахунок, дійшов висновку про законність та обґрунтованість визнаного АМКУ порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказує про порушення судом першої інстанції вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням АМКУ від 05.03.2002 №49-р, оскільки висновок органів Комітету про сталість структури ринку за певний період зроблений без належного дослідження товарно-грошових відносин за відповідний період.
Зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки такій обставині, як не отримання позивачем висновку центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання та їх відповідності чинним стандартам, нормам і правилам, що унеможливлює визнання порушення АТ "Вінницяобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції.
Апелянт вказує, що в резолютивній частині рішення відповідачем не наведено пунктів порушення позивачем Кодексу систем розподілу, якими керується оператор системи розподілу при наданні послуг з приєднання.
Крім того, вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано усіх обставин, які мають значення для справи, оскільки в матеріалах справи та в оскаржуваному рішенні відсутні відомості щодо технічних і функціональних характеристик товару, його аналогів, складності самостійної розробки та її вартості при визначенні бар'єрів вступу на ринок.
АТ "Вінницяобленерго" також вказує про порушення судом першої інстанції застосування ст.86 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ст.263 Господарського процесуального кодексу України Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМКУ) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що у зв'язку з тим, що послуга із розподілу електричної енергії перебуває у стані природної монополії, а також, що в територіальних межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ "Вінницяобленерго" не має конкурентів на ринку послуг із розподілу електричної енергії та позивачем не доведено наявність такої конкуренції, доводи апелянта про відсутність встановлення обсягу ринку, з'ясування періоду повного обороту авансованого капіталу у виробництві товару, розрахунку частки суб'єктів господарювання на ринку є необґрунтованим.
Крім того зазначає, що товариство не оскаржувало у першій інстанції п.1 резолютивної частини рішення щодо визначення монопольного становища АТ "Вінницяобленерго".
Доводи апелянта щодо відсутності у резолютивній частині рішення відповідача, при визнанні порушення в його діях, конкретних пунктів Кодексу систем розподілу, якими АТ "Вінницяобленерго" керується при наданні послуг з приєднання, вважає необґрунтованими, оскільки з листа від 06.11.2023 від Управлінням Держенергонагляду у Вінницькій області вбачається, що при наданні послуги зі стандартного приєднання (збільшення величини дозволеної до використання потужності електроустановок), відсутня технічна необхідність виконання Замовником заходів, визначених АТ "Вінницяобленерго" в Технічних умовах (пункти 5.1.4, 5.1.5, 5.1.6, 5.1.7, 5.1.8, 5.1.9, 5.1.10, 5.1.12, 9.1.2, 9.1.3, 9.1.4, 9.1.5, 9.1.6, 9.1.7, 9.1.8, 9.1.9, 9.1.11,10.3), а для забезпечення дотримання вимог Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року №145, ОСР має керуватись положеннями пунктів 4.1.8 та 4.1.37 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310.
Вказує, що твердження апелянта про відсутність висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання їх відповідності чинним стандартам, нормам та правилам є необґрунтованим, оскільки наявність або відсутність звернення замовника за процедурою, передбаченою пунктом 4.5.10 Кодексу систем розподілу, а також форма реагування відповідного органу державного нагляду не усувають обов'язку оператора системи розподілу діяти добросовісно, обґрунтовано та пропорційно як суб'єкта природної монополії та не звільняють його від відповідальності за неправомірну поведінку на ринку.
Відповідач вважає, що судом першої інстанції надано оцінку усім доказам у справі з урахуванням принципів належності, допустимості, достовірності та вірогідності, а тому рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 є законним та обґрунтованим.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КМО" також подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що зі змісту оскаржуваного рішення Відділення АМКУ та рішення суду першої інстанції, під час дослідження питання щодо зайняття АТ "Вінницяобленерго" монопольного (домінуючого) становища були встановлені всі істотні для цієї справи обставини, а саме: об'єкт аналізу, конкретна послуга, товарні, територіальні та часові межі ринку, коло споживачів, відсутність замінників відповідної послуги, відсутність потенційних конкурентів, а також наявність правових і технологічних бар'єрів для вступу на ринок, а тому доводи апелянта щодо неврахування вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку є безпідставними.
Вказує, що посилання апелянта на те, що матеріали справи не містять доказів видачі або невидачі інших аналогічних ліцензій у відповідних територіальних межах не може бути прийняте судом апеляційної інстанції, оскільки вирішальним у цій справі є не лише існування інших ліцензіатів на території України загалом, а можливість надання спірної послуги саме в межах тієї системи розподілу та в тих територіальних межах, у яких знаходяться електроустановки споживача.
Тому, враховуючи відсутність інших суб'єктів господарювання у визначених територіальних межах, окрім відповідача, які можуть надавати послуги приєднання до системи розподілу АТ "Вінницяобленерго", доводи апелянта є необґрунтованими.
Щодо доводів апелянта про ненадання висновків центрального органу виконавчої влади щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов, ТОВ "КМО" зазначає, що останні зводяться до вирішення питання формального дотримання чи не дотримання внутрішньогалузевої процедури контролю, що не є предметом справи, так як оцінці у даних правовідносинах підлягають дії АТ "Вінницяобленерго" як суб'єкта, що займає монопольне становище на відповідному ринку, зокрема в частині висунення до споживача необґрунтованих вимог, виконання яких покладалося на замовника та призводило або могло призвести до ущемлення його інтересів.
Відтак, посилання АТ "Вінницяобленерго" на положення Кодексу систем розподілу та на відсутність формалізованого висновку центрального органу виконавчої влади не спростовують ані фактичної необґрунтованості висунутих технічних вимог, ані висновків Відділення АМКУ про неправомірність поведінки апелянта як суб'єкта природної монополії.
Крім того зазначає, що відсутність зазначення в резолютивній частині рішення конкретних пунктів Кодексу систем розподілу не свідчить про неповноту та про необґрунтованість зроблених у ньому висновків щодо неправомірності дій позивача. Натомість, у листі Управління Держенергонагляду у Вінницькій області прямо зазначені пункти, якими АТ "Вінницяобленерго" мало б керуватись.
Вказує, що посилання позивача на відсутність у справі даних щодо аналогів товару, складності самостійної розробки чи вартості такої розробки є нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки фактично побудовані на підходах, притаманних оцінці конкурентних ринків звичайних товарів або послуг, але не враховують специфіки ринку послуг з приєднання електроустановок до мереж системи розподілу електричної енергії, на якому конкуренція обмежена.
З огляду на вищевикладене, вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують установлених Відділенням АМКУ та підтверджених судом першої інстанції обставин, а зводяться переважно до заперечення висновків оскаржуваного рішення без надання належних і допустимих доказів на підтвердження позиції апелянта.
У судове засідання 02.04.2026 з'явився представник позивача, який підтримав свої доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник відповідача та представник третьої особи надали свої заперечення на апеляційну скаргу та просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, пояснення, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.01.2015 між ПАТ "Вінницяобленерго" (Постачальник) та ТОВ "Технологічний синтез" (Споживач) укладено договір постачання електричної енергії № КР-012001, відповідно до п.1.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною дозволеною потужністю 49,0 кВт, що вказана для кожного об'єкту споживача у додатку "Відомості про об'єкти Споживача", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків, до Договору, що є його невід'ємною частиною. Загальна приєднана потужність у точках підключення становить 147,2 кВт (160 кВА). Величини приєднаної потужності для кожного об'єкту споживача зазначені у додатку "Відомості про об'єкти споживача".
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.07.2020 №218116565 ТОВ "КМО" на праві приватної власності належить комплекс будівель і споруд загальною площею 2647 кв.м.
09.11.2020 між АТ "Вінницяобленерго" (Оператор системи) та ТОВ "КМО" (Споживач) укладено договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №КР-503000, пунктом 1.1 якого визначено, що останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи.
Згідно з п.2.1 договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 та Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310.
Вищевказаний договір приєднання містить додатки: заяву-приєднання, підписану ТОВ "КМО" (Додаток № 1); Паспорт точки (точок) розподілу (передачі) електричної енергії (Додаток № 2); Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, включаючи субспоживачів (Додаток № 3); Порядок розрахунків (Додаток № 4); Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень (Додаток № 5); Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін № 1 (Додаток № 6); Однолінійну схему № 1 (Додаток № 7); Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача (Додаток № 8); Порядок визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні споживача (Додаток № 9).
09.11.2020 між АТ "Вінницяобленерго" та ТОВ "КМО" укладено додаткову угоду №1 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №КР-503000, відповідно до якої доповнено договір наступними додатками: Додаток № 10 "Обсяги очікуваного споживання електричної енергії Споживачу та субспоживачам"; додаток № 11 "Форма "Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць".
16.05.2022 між ТОВ "Технологічний синтез" (Постачальник) та ТОВ "КМО" (Покупець) укладено договір поставки, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю товар (прес, сушарка, дробарка, гранулятор), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Загальна вартість договору становить 2961735,00 грн (п. 2.1. договору).
ТОВ "КМО" (Постачальник) із низкою контрагентів (Покупцями) укладалися договори поставки від 12.08.2022 № 0812-01, від 10.08.2022 № 0810-01, від 11.08.2022 № 0811-02, від 11.08.2022 № 0811-01, відповідно до п. 1.1. яких Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця паливні гранули (пелети) власного виробництва, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму. Загальна ціна договору визначається вартістю товару, поставленого за весь період дії договору. Вартість товару за 1 кг становить 7,7 грн (п. 2.1. договорів).
16.09.2022 між АТ "Вінницяобленерго" (Виконавець) та ТОВ "КМО" (Замовник) укладено договір про тимчасове приєднання до електричних мереж системи розподілу №05.98-14068, відповідно до п.1.1 якого до електричних мереж системи розподілу Виконавця послуг, оператор малої системи розподілу або іншого власника електричних мереж (основного споживача) приєднується: комплекс будівель та споруд, місце розташування об'єкта Замовника: смт. Крижопіль.
Відповідно до п.1.5 договору величина потужності, замовленої до приєднання (у точці приєднання): 120 кВт.
Згідно з п. 1.7 договору ступінь напруги в точці приєднання визначається напругою на межі балансової належності та буде становити 10 кВ.
Як передбачено пп. 2.1., 2.2 договору, за цим договором Виконавець забезпечує: надання послуги з тимчасового приєднання електроустановок (об'єкта) Замовника (реконструкція, технічне переоснащення існуючих зовнішніх електричних мереж оператора системи розподілу для електрозабезпечення об'єкта Замовника, будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання у разі погодження Замовником точки приєднання на межі власної земельної ділянки на території власної земельної ділянки); підготовку договору та технічних умов на тимчасове приєднання у разі погодження Замовником альтернативної точки приєднання. Замовник оплачує Виконавцю вартість тимчасового приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.
01.12.2022 ТОВ "КМО" видано Технічні умови тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок Комплекс будівель та споруд (додаток №1 до договору про тимчасове приєднання до електричних мереж від 16.09.2020 №05.98-14068) (далі - ТУ)
Відповідно до п.1 ТУ місце розташування об'єкта замовника: смт. Крижопіль. Функціональне призначення об'єкта: комплекс будівель та споруд.
Згідно з п.2 ТУ існуюча дозволена (приєднана) потужність згідно з договором про розподіл електроенергії: 49 кВт, напруга в точці приєднання 10 кВ.
Відповідно до п.3 ТУ величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності: 120 кВт, напруга приєднання 10 кВ.
Пунктом 9 ТУ визначено вимоги до електроустановок замовника для тимчасового одержання потужності, зокрема:
- замовник розробляє, узгоджує з ОСР та іншими зацікавленими сторонами проектну документацію на будівництво внутрішніх електричних мереж (п. 9.1.1);
- замовник здійснює заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питань щодо відведення земельних ділянок для розміщення власних внутрішніх електричних мереж (п. 9.1.2.);
- змонтувати новий ТП-10/0,4 кВ (надалі - ТП) з сучасним вакуумним комутаційним апаратом 10 кВ. Потужність силового трансформатора, тип та місце встановлення ТП, тип комутаційного апарату 10 кВ визначити проектом та погодити з АТ "Віиницяоблеперго" (п. 9.1.3.);
- від існуючої найближчої опори (типу ОА) ПЛ-10 кВ ф.№2 ПС "Крижопіль" прокласти живлячу ЛЕП-10 кВ "Основна" до РУ-10 кВ ТП. При прокладанні (будівництві) нової ПЛ-10 кВ застосувати залізобетонні опори підвищеної міцності з підвісними ізоляторами (згідно з п.п, 11.4.6. ГІД 34.20.178:2005). План траси ЛЕП-10 кВ визначити проектом та погодити з АТ "Вінницяобленерго", землевласниками, землекористувачами та іншими зацікавленими організаціями (п. 9.1.4);
- для забезпечення надійності електропостачання в мережах 10 кВ (дотримання якості електропостачання існуючих Користувачів, приєднаних у цьому енерговузлі) проектом визначити
- необхідність встановлення комутаційного апарату 10 кВ на ЛЕП-10 кВ "Основна" (п. 9.1.5);
- підключення здійснити в межах дозволеної потужності 71 кВт. Ввідна комірка 10 кВ ТП № 210 повинна бути обладнана пристроєм: для постійного контролю за рівнем дозволеної потужності (71 кВт) (п. 9.1.6);
- для приєднання живлячої ЛЕП-0,4 кВ об'єкта в РУ-0,4 кВ ТП встановити та ошинувати необхідну кількість комутаційних апаратів з захистом ЛЕП-0,4 кВ від к.з. Тип комутаційного апарату 0,4 кВ та кількість комутаційних апаратів визначити проектом та погодити з АТ "Вінницяобленерго" (п. 9.1.7);
- від РУ-0,4 кВ ТП прокласти (збудувати) необхідну кількість ЛЕП-0,4 кВ до РЩ об'єкту. Будівництво ЛЕП виконати відповідно до вимог ПУЕ (п. 9.1.8);
- з врахуванням потужності 49 кВт, з врахуванням вимог п.п. 6.4.2. СОБУ МЕВ ЕЕ 40.1 - 00100227 - 01:2016 передбачити реконструкцію існуючого ТП-10/0,4 кВ № 210, а саме:
1) на вводі 10 кВ ТП-№ 210 встановити сучасний вакуумний комутаційний апарат 10 кВ. Тип комутаційного апарату 10 кВ визначити проектом та погодити в АТ "Вінницяобленерго" (п.п. 9.1.9.1);
2) підключення здійснити в межах дозволеної потужності 49 кВт. Ввідна комірка 10 кВ ТП № 210 повинна бути обладнана пристроєм: для постійного контролю за рівнем дозволеної потужності (49 кВт) (п.п. 9.1.9.2);
- вимоги до компенсації реактивної потужності: встановити компенсуючі пристрої з автоматичним регулюванням (п. 9.1.11);
- необхідність проведення будівництва або реконструкції іншого електричного обладнання внутрішніх мереж замовника визначити проектом та погодити в АТ "Вінницяобленерго" (п. 9.1.13).
06.12.2022 ТОВ "КМО" звернулося до Державної інспекції енергетичного нагляду України зі скаргою, у якій вказано, що заява про тимчасове приєднання від 13.09.2022 стосується збільшення дозволеної потужності на 71 кВт - до 120 кВт, яка знаходиться в межах приєднаної. ТОВ "КМО" вважає, що видані ТУ некоректні, оскільки збільшення дозволеної потужності є незначним та знаходиться в межах приєднаної потужності об'єкту.
15.12.2022 було проведено засідання Комісії ІКЦ АТ "Вінницяобленерго" (протокол №14), на якому представник Крижопільської дільниці СО "Тульчинські ЕМ" зазначив, що наявність двох окремих електричних вводів буде забезпечувати об'єкт споживача надійною послугою з розподілу електричної енергії. Водночас, представник Управління Держенергонагляду у Вінницькій області вказав, що договором про надання послуг з розподілу електричної енергії приєднана потужність об'єкту ТОВ "КМО" складає 147,2 кВт, дозволена потужність - 49 кВт.
На засіданні Комісії ІКЦ споживач повідомив, що від ТП-210 заживлений тільки його об'єкт, інших споживачів не має. Тобто, споживач має технічну можливість збільшення договірної потужності до 120 кВт без отримання послуги з приєднання та може ініціювати процедуру внесення змін в договір про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині збільшення дозволеної потужності 49 кВт до 120 кВт в межах приєднаної потужності.
Оскільки питання договірних відносин належить до компетенції НКРЕКП, Комісія ІКЦ АТ "Вінницяобленерго" направила протокол засідання та всі документи до НКРЕКП для отримання відповідних роз'яснень та отримання висновків стосовно можливості врегулювання питання щодо збільшення дозволеної потужності 49 кВт до 120 кВт в межах приєднаної потужності в частині наданих Держенергонаглядом пропозицій.
29.12.2022 АТ "Вінницяобленерго" листом №02.46-20926 повідомило НКРЕКП про звернення ТОВ "КМО" із заявою щодо збільшення потужності з 49 кВт до 120 кВт. Однак у зв'язку із зміною технічних параметрів об'єкту, товариство вважає неможливим внесення змін до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині збільшення договірної потужності без отримання технічних умов, розроблення відповідної проектно-технічної документації та проведення необхідних технічних заходів.
26.01.2023 ТОВ "КМО" звернулося до НКРЕКП з проханням надати роз'яснення щодо того чи має право ТОВ "КМО" збільшити договірну потужність до 120 кВт без реконструкції чи технічного переоснащення електроустановок від ТП-210, враховуючи що вимоги технічних умов на приєднання струмоприймачів загальної потужності 147,2 кВт (ТП-210) до розподільчих мереж АТ "Вінницяобленерго" уже були раніше виконані.
24.03.2023 НКРЕКПП повідомила ТОВ "КМО", що оператор системи розподілу зобов'язаний запропонувати замовнику всі можливі альтернативні точки приєднання. Однак, комісією встановлено, що в договорі про тимчасове приєднання та ТУ, АТ "Вінницяобленерго" визначено лише одну альтернативну точку приєднання, яка не передбачає здійснення реконструкції (технічного переоснащення) мереж ОСР. Точку приєднання на рівні напруги, заявленої замовником у заяві про тимчасове приєднання, яка розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки - не запропоновано.
Тому, НКРЕКП вбачає в діях АТ "Вінницяобленерго" ознаки порушення вимог п.п. 26 п. 2.2. глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 (зі змінами), якими встановлено, що ліцензіат повинен надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень ст. 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" за умови дотримання замовником вимог, встановлених Кодексом та вимог п. 10 Порядку в частині не визначення точки приєднання на рівні напруги, заявленої замовником у заяві про тимчасове приєднання, яка розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки, а також виставлення вимоги замовнику щодо необхідності погодження проекту внутрішніх електричних мереж.
03.04.2023 враховуючи роз'яснення Держенергонагляду та НКРЕКП, ТОВ "КМО" звернулось до АТ "Вінницяобленерго" із вимогою викласти Договір про надання послуг з розподілу від 09.11.2020 № КР-503000 у новій редакції, а саме: у Додаток № 2 та змінити показник "Дозволена потужність, кВт" з 49 кВт на 147,2 кВт; у Додаток № 3 та змінити показник "Дозволена потужність ТО, кВт" з 49 кВт на 147,2 кВт; у Додаток № 6 та змінити показник "Струмоприймачі, схема живлення яких відповідає категорії надійності електрозабезпечення, кВт (%)" з 49 кВт на 147,2 кВт.
Листом від 11.04.2023 №2246-5826 АТ "Вінницяобленерго" повідомило НКРЕКП, що технічні умови на приєднання скореговані та на теперішній час знаходяться на видачі в "єдиному вікні" сервісного центру Товариства.
Листом від 27.04.2023 №05.98-6727 АТ "Вінницяобленерго" повідомило ТОВ "КМО", що збільшуючи дозволену до використання потужність, останнє призводить до тимчасової зміни технічних параметрів об'єкта, яка замовляється через надання послуги з тимчасового приєднання до електричних мереж. А тому, товариством скореговано умови тимчасового приєднання до електричних мереж комплексу будівель та споруд за адресою: смт Крижопіль.
Листом від 03.05.2023 №2300503-01 ТОВ "КМО" повідомило AT "Вінницяобленерго", що запитуване у заяві збільшення дозволеної потужності із 49 кВт до 120 кВт знаходиться в межах приєднаної потужності об'єкту та є незначним. Отримані технічні умови визначають необхідність заведення нової лінії, встановлення додаткової трансформаторної підстанції та модернізацію існуючої ТП для забезпечення 71 кВт дозволеної потужності. Виробнича лінія, що планується до запуску на підприємстві має потужність 110 кВт і заживлення такого обладнання з двох трансформаторних підстанцій є неможливим. Відтак, скориговані технічні умови АТ "Вінницяобленерго" не задовольняють ТОВ "КМО", так як їх виконання потребує значних фінансових вкладень.
Листом №05.98-7923 від 18.05.2023 АТ "Вінницяобленерго" повідомило ТОВ "КМО", що збільшуючи дозволену до використання потужність, останнє призводить до тимчасової зміни технічних параметрів об'єкта, яка замовляється через надання послуги з тимчасового приєднання до електричних мереж.
Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до АТ "Вінницяобленерго" із вимогою від 26.07.2023 №72-02/1321, у якій просило за результатами розгляду заяви ТОВ "КМО" щодо висунення AT "Вінницяобленерго" додаткових вимог у технічних умовах на збільшення дозволеної потужності на об'єкті заявника надати інформацію та документи, які зазначені у даній вимозі.
Листом №08.14-13550 від 24.08.2023 АТ "Вінницяобленерго" надало Південно-західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України відповідну інформацію та матеріали.
12.10.2023 Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Управління Держенергонагляду у Вінницькій області із листом №72-02/1037е, відповідно до якого з метою розгляду заяви ТОВ "КМО" №100717 від 20.06.2023, просило надати відділенню наступну інформацію: 1) Чи правомірними були дії Товариства щодо видачі Заявнику ТУ; 2) Чи правомірними були дії Товариства щодо видачі Заявнику ТУ-2; 3) Чи мало право Товариство відповідно до вимог чинного законодавства висувати до Заявника пункти у ТУ-2; 4) Чи мало право Товариство висувати до Заявника вимогу щодо встановлення на його об'єкті засобу обліку електричної енергії з функцією інтервального обліку та дистанційного зчитування ЛУЗОД (АСКОЕ) з посиланням на чинні нормативно-правові документи та з наданням копій підтверджуючих документів; 5) Чи мав право Заявник згідно чинних нормативних актів ініціювати процедуру внесення змін в договір про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині; 6) Чи є правомірними вимоги Товариства до Заявника у ТУ-2 щодо побудови ним нової трансформаторної підстанції, якщо ні - зазначте про це, якщо так - надайте посилання на чинні нормативно-правові документи; 7) Чи є правомірними вимоги Товариства у ТУ-2 до Заявника щодо пошуку нової земельної ділянки та здійснення ряду дій з метою формування та отримання в користування з посиланням на чинні нормативно правові документи; 8) Чи є правомірною відмова Товариства у приєднанні Заявника до ТП-210 у разі збільшення ним потужності так як загальна приєднана потужність Заявника складає 147,2 кВт, дозволена потужність 49 кВт, а необхідна Заявнику потужність складає 120 кВт, з посиланням на чинні нормативно правові документи; 9) Чи є правомірними вимоги Товариства у ТУ-2 до Заявника щодо необхідності погодження ним плану траси ЛЕП-10 кВ з землевласниками, землекористувачами та іншими зацікавленими організаціями, з посиланням на чинні нормативні документи.
Листом №72-01/1871 від 06.11.2023 Управління Держенергонагляду у Вінницькій області повідомлено Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, що згідно до додатку 2 Договору про надання послуг з розподілу від 09.11.2020 № КР-503000, укладеного між АТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Тульчинські ЕМ" та ТОВ "КМО", приєднана потужність складає 147,2 кВт, дозволена потужність - 49 кВт. Отже, для приєднання до розподільчих мереж АТ "Вінницяобленерго", ТОВ "КМО" виконало вимоги технічних умов на приєднання струмоприймачів загальної потужності 147,2 кВт (із точкою приєднання на вихідних клемах підстанційного роз'єднувача ТП - 210 від ПЛ - 10 кВ ф-7 ПС 110/35/10 "Крижопіль"). Оскільки збільшення дозволеної потужності здійснюється в межах приєднаної потужності, то споживач вже має технічну можливість збільшення договірної потужності до 120 кВт від ТП-210. Крім того, Управління вважає необґрунтованим твердження АТ "Вінницяобленерго" щодо неможливості приєднання до ПЛ 10 кВ ф.№7 від ПС 110/35/10 "Крижопіль" додаткового навантаження в межах 71 кВт. Тобто, всі технічні заходи, які дають можливість збільшення дозволеної потужності ТОВ "КМО" на 71 кВт були виконанні та реалізовані ОСР і Замовником під час виконання технічних умов, в яких приєднана потужність підприємства по ПЛ 10 кВ ф.№7 від ПС 110/35/10 "Крижопіль" визначена на рівні 147,2 кВт. Також з аналізу наданої ОСР інформації та документів вбачається, що споживач вже має технічну можливість збільшення договірної потужності до 120 кВт від ТП-210 по ПЛ 10 кВ ф.№7 від ПС 110/35/10 "Крижопіль", враховуючи існуюче навантаження ПЛ та резерв. Підсумовуючи вищезазначене, відмова АТ "Вінницяобленерго" щодо приєднання ТОВ "КМО" додаткової потужності 71 кВт від ТП-210 є безпідставною.
Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до АТ "Вінницяобленерго" із вимогою від 12.02.2024 № 72-02/180е, у якій просило надати: інформацію про те, чи можливо повністю приєднати об'єкт заявника до фідера №2 ПС 110/35/10 кВ "Крижопіль", зазначити кількість приєднаних споживачів та номінальне (максимально дозволене) навантаження на фідер №2 ПС 110/35/10 кВ "Крижопіль" з наданням копій підтверджуючих документів; інформацію про: номінальне (максимально дозволене навантаження на фідер №7 ПС "Крижопіль" (далі - Фідер), від якого заживлено ТП - 210 Заявника, існуюче (фактичне) навантаження на Фідер, користувачів систем розподілу (споживачів послуги з розподілу), між якими розподілено існуюче (фактичне) навантаження, що забезпечує Фідер та їх договірну (дозволену) потужність у відповідності з таблицею 1 з наданням копій підтверджуючих документів (станом на 16.09.2022, 01.12.2022 та дату надання інформації на дану вимогу (інформацію надати за кожен період окремо)); інформацію про наявність / відсутність резерву потужності Фідера, від якого живиться ТП №210 Заявника з наданням копій підтверджуючих документів (станом на 16.09.2022, 01.12.2022 та дату надання інформації на дану вимогу (інформацію надати за кожен період окремо)); інформацію про те, чи інші оператори систем розподілу, крім Товариства, електричні мережі яких знаходяться в межах вул. Ю. Тютюнника, 82-А, смт. Крижопіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., у період з вересня 2022 року по грудень 2023 року могли надавати Заявнику послугу з приєднання електроустановок Заявника до електричних мереж; інформація про інших операторів систем розподілу, які у період з вересня 2022 року по грудень 2023 року могли надавати споживачам послуги з приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж в територіальних межах Вінницької області (пп. 1-5).
Листом № 08.14-2904 від 26.02.2024 АТ "Вінницяобленерго" повідомлено Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що будь-який оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу, який проводить ліцензійну діяльність на даній території, може надати ТОВ "КМО" послугу з тимчасового приєднання до власних електричних мереж електроустановок замовника. На території Вінницької області АТ "Укрзалізниця" проводить господарську діяльність у сфері енергетики згідно з постановою НКРЕКП від 08.11.2018 № 1395.
Відповідно до довідок ТОВ "КМО" від 09.05.2024 нарахована заробітна плата та нарахований єдиний соціальний внесок становили: за період з 01.09.2022 по 31.12.2022 - 137041,71 грн (ЗП), 30149,28 грн (ЄСВ); за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 345037,79 грн (ЗП), 75908,50 грн (ЄСВ); за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 - 3014,01 грн (ЗП), 663,09 грн (ЄСВ).
Згідно з Комерційною пропозицією від 13.05.2024 №20240513-1ВГ (замовник ТОВ "КМО") вартість розробки проектно-кошторисної документації з підключення до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго" об'єкту замовника становить 210000,00 грн, вартість будівельно-монтажних робіт електричних мереж для підключення об'єкту замовника - 4700000,00 грн.
У відповіді на запит про надання інформації №103409 від 31.05.2024 ТОВ "КМО" повідомило Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, що відповідно до фінансової звітності за 2023 рік підприємство не мало жодного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Що ж стосується "упущеної вигоди", то заявник при розрахунку її розміру покладається на ціну угод, укладених ним з його контрагентами, але не виконаних внаслідок невиконання природного монополіста АТ "Вінницяобленерго" вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Листом № 250220-01 від 20.02.2025 ТОВ "КМО" було надано відповіді на питання Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Так, відповідно до місця провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії АТ "Українська залізниця" у Вінницькій області в смт. Крижопіль відсутня КТПО чи ТП з напругою 10 кВт, а найближча підстанція з напругою 10 кВт - ПС - 110/27,5/10 кВт "Попелюхи", тягова підстанція ст. Попелюхи, знаходиться від об'єкту заживлення по прямій лінії на відстані приблизно 21 км. Ставка плати за лінійну складову повітряної лінії - 1,117 грн/1 м.п. Таким чином, загальна вартість, яку б прийшлось сплатити тільки за лінійну складову становила б 28148400 грн. Подальші розрахунки проводити не варто, оскільки вже ця складова вартості робить реалізацію такого приєднання економічно абсолютно недоцільною. Якщо ж розрахувати ще один варіант приєднання до АТ "Українська залізниця" на рівні напруги 27,5 кВт через роз'єднувач та побудову нової підстанції 27,5/0,4 кВт, то розрахунок орієнтовної вартості нового приєднання в ринкових цінах, отриманих з відкритих електронних ресурсів, склав би приблизно 3340776,00 грн. Також необхідно враховувати дуже тривалий процес землевпорядних робіт, який, за орієнтовними розрахунками, міг би складати від 12 до 16 місяців. Отже загалом весь проект по такому підключенні - від подачі заявки до отримання договору споживача про надання послуг по розподілу (передачі) електроенергії - оцінюється в часових межах у 2-2,5 роки.
Окрім вартості та тривалості приєднання до електричних мереж АТ "Українська залізниця", додатковою причиною небажання приєднуватись до електромереж АТ "Укрзалізниця" є фізичні параметри електроенергії, що отримувались би від такої електромережі. Найближчі лінії електропередач АТ "Укрзалізниця" мають напругу 27,5 кВт і систему передачі електроенергії ДПР (два провода - рейка). Історично, основне призначення такої системи - це живлення однофазних споживачів, що знаходяться неподалік від залізничних колій. Використання системи ДПР було обґрунтовано на момент своєї появи відсутністю високих вимог до якості електричної енергії та дешевизною прокладання таких мереж. Також одним із важливіших аргументів про недоцільність заживлення виробничих потужностей ТОВ "КМО" від електричних мереж АТ "Укрзалізниця" є повна відсутність або неможливість гарантій стабільної якості електричної енергії, отриманої від системи ДПР.
Зважаючи на абсолютну неприйнятність здійснення проекту підключення об'єкту ТОВ "КМО" до мережі АТ "Укрзалізниця", як з точку зору вартості проекту та часу на його реалізацію, так і зважаючи на неналежну якість електроенергії, яка б отримувалась від Укрзалізниці, єдиним економічно доцільним шляхом була і є реалізація запланованого проекту з АТ "Вінницяобленерго", суб'єктом господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на відповідному ринку.
Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до АТ "Вінницяобленерго" із вимогою від 01.07.2025 № 72-02/2869е, у якій просило надати: 1) інформацію про розмір доходу (виручки) АТ "Вінницяобленерго" за результатами здійснення господарської діяльності у 2024 році з наданням копій підтверджуючих документів (форма № 2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); 2) чи зазнало АТ "Вінницяобленерго" у 2024 році, у першому півріччі 2025 року економічних, матеріальних втрат внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією російської федерації?
У відповідь на вказану вимогу 16.07.2025 АТ "Вінницяобленерго" надано запитувану інформацію.
Крім того, АТ "Вінницяобленерго" надано заперечення щодо висновків подання від 23.07.2025 № 72-03/241-п, у яких зазначено, зокрема, що ТУ-1 від 01.12.2022 № 05.98-14068 підписані з боку замовника, що свідчить про його погодження з вимогами технічних умов. ТУ-2 від 01.12.2022 № 05.98-14068 зі сторони замовника не підписано. Вказує, що обґрунтованість вимог таких технічних умов замовник має право оскаржити, звернувшись до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з нагляду (контролю) в галузі електроенергетики (далі - Держенергонагляд, ДЕН), для отримання висновку щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання, який є обов'язковим до виконання оператором системи розподілу.
Вказує, що товариство не отримувало від ДЕН висновку щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання, їх відповідності чинним нормам та правилам згідно об'єкту ТОВ "КМО", а тому в ТУ-2 зміни не вносились. Відтак, вважає відсутніми порушення у своїх діях щодо безпідставного висунення ТОВ "КМО" у ТУ-2 вимог, які необхідно виконати за їх рахунок.
Рішенням Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2025 № 72/123-р/к вирішено:
1) визнати, що АТ "Вінницяобленерго" з вересня 2022 року по грудень 2023 року (включно) займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж системи розподілу електричної енергії в територіальних межах Вінницької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ "Вінницяобленерго" та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) з часткою 100,0 відсотків;
2) визнати дії АТ "Вінницяобленерго", які полягали у безпідставному висуненні ТОВ "КМО" у скоригованих технічних умовах тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок від 01.12.2022 № 05.98-14068 вимог, які необхідно виконати за рахунок ТОВ "КМО", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж системи розподілу електричної енергії в територіальних межах Вінницької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ "Вінницяобленерго" та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством), що можуть призвести до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на цьому ринку;
3) за порушення, зазначене в п.2 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абз.2 ч.2 ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накласти на АТ "Вінницяобленерго" штраф у розмірі 68000 грн;
4) зобов'язати АТ "Вінницяобленерго" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п.2 резолютивної частини цього рішення у двомісячний строк із дня отримання даного рішення.
Не погоджуючись з п.2,3,4 резолютивної частини вищевказаного рішення, АТ "Вінницяобленерго" звернулось з даним позовом до суду.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з п.11 ч.1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Відповідно до ч.1,2 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Водночас за змістом приписів ст.12 вказаного Закону суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.50 вказаного Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є в тому числі зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Частиною першою та другою статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення; ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів; усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі; збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Розроблена відповідно до ст.12 зазначеного Закону та затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (далі - Методика №49-р) встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
Згідно з пунктом 1.2 Методики об'єктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкти господарювання; групи суб'єктів господарювання - декілька суб'єктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.
Пунктом 1.3 Методики товарні межі ринку - товар (товарна група), сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання іншого.
Пунктом 2.1. Методики передбачено, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе дії:
2.1.1. Встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.
2.1.2. Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи.
2.1.3. Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).
2.1.4. Визначення товарних меж ринку.
2.1.5. Визначення територіальних (географічних) меж ринку.
2.1.6. Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку.
2.1.7. Визначення обсягів товару, який обертається на ринку.
2.1.8. Розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку.
2.1.9. Складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.
2.1.10. Визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.
2.1.11. Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.
Відповідно до пункту 2.2 Методики етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність можуть змінюватись залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі, крім того, що покладено обов'язок з доведення у суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку також покладено обов'язок доведення наявності у діях суб'єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, оскільки саме по собі займання монопольного (домінуючого) становища суб'єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону.
Таким чином, під час вирішення спорів про скасування рішень АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ст.12 та 13 Закону, та накладення штрафу за відповідне порушення, господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі не лише щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку, а й наявності чи відсутності факту зловживання ним таким становищем.
Крім того, господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку. АМК самостійно в межах своїх дискреційних повноважень встановлює товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків. (Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 922/4858/23, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб'єкта владних повноважень.
Так, суд у розгляді спору про визнання недійсним/скасування/зміну рішення АМК, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених ст.59 Закону підстав для визнання недійсним рішення АМК крізь призму/критерії, зокрема, неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином, суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо. (Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2025 у справі № 914/2182/24)
Як вбачається з рішення №72/123-р/к від 29.08.2025 Відділенням АМКУ було визначено перелік товарів та основних продавців, покупців цих товарів щодо яких має визначатись монопольне (домінуюче) становище; перелік основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів); товарні межі ринку; територіальні (географічні) межі ринку; проміжок часу, стосовно якого визначено становище суб'єкта господарювання на ринку; потенційних конкурентів; бар'єри для вступу на ринок.
Окрім того, з врахуванням пункту 2.2 Методики, відділенням було визначено, що АТ "Вінницяобленерго" на ринку надання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж системи розподілу електричної енергії за період з вересня 2022 року по грудень 2023 року (включно) в територіальних межах (територія Вінницької області) займало монопольне (домінуюче) становище із часткою 100%, як таке, що не мало жодного конкурента.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст.1 Закону України "Про природні монополії" природна монополія - це стан товарного ринку, за якого задоволення попиту є більш ефективним за відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва, а відповідні товари чи послуги не мають замінників у споживанні.
Статтею 5 цього Закону прямо передбачено, що його дія поширюється, зокрема, на сферу розподілу електричної енергії.
Відповідно до п.56 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу є юридичною особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію системи розподілу електричної енергії та забезпечення її спроможності щодо задоволення обґрунтованого попиту.
Господарська діяльність з розподілу електричної енергії здійснюється виключно за умови отримання відповідної ліцензії.
Позивач провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії, виданої НКРЕКП постановою від 13.11.2018 №1414, у межах визначеної території провадження господарської діяльності, зокрема на території Вінницької області, у межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у його власності, а також електричних мереж інших власників, приєднаних до мереж ліцензіата.
Відповідно до даної постанови НКРЕКП - місцем провадженням господарської діяльності із розподілу електричної енергії АТ "Вінницяобленерго" в тому числі є і територія Вінницької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ "Вінницяобленерго" та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори).
Таким чином, послуга приєднання електроустановок яка полягає у забезпеченні оператором системи розподілу технічної можливості передачі чи прийняття електроенергії до точки приєднання з дотриманням вимог якості та надійності, і є невід'ємно пов'язаною з діяльністю конкретного оператора, може надаватися лише тим ОСР, до мереж якого здійснюється приєднання.
З врахуванням вищевикладеного, та з врахуванням недоведеності позивачем існування конкуренції на ринку, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про доведеність факту зайняття суб'єктом господарювання - АТ "Вінницяобленерго" монопольного (домінуючого) становища на ринку розподілу електричної енергії на території Вінницької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ "Вінницяобленерго" та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) у період 2022-2023.
Щодо доводів апелянта про відсутність встановлення судом першої інстанції обсягу ринку, з'ясування періоду повного оборотного авансового капіталу у виробництві товару, розрахунки частки суб'єктів господарювання ринку, колегія суддів зазначає що встановлення вищевказаних обставин належить до дискрекційних повноважень АМКУ, а господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку. (Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2025 у справі №910/3433/21, від 922/4858/23 від 13.08.2024)
Крім того посилання апелянта на відсутність сталості структури ринку впродовж 2022-2023 років є безпідставним, оскільки, як вірно було встановлено судом першої інстанції, у спірний період правова модель функціонування ринку не зазнала змін, адже АТ "Вінницяобленерго" залишалось ліцензованим оператором системи розподілу на відповідній території; електричні мережі, до яких могло здійснюватися приєднання, не вибули з його володіння чи управління; інші суб'єкти не набули правової та технічної можливості надавати цю ж послугу у тих самих межах, а вимоги технічних умов, які стали предметом оцінки, продовжували діяти щонайменше до грудня 2023 року.
Дане свідчить про сталість структури відповідного ринку у визначеному часовому проміжку, що узгоджується з фактичними обставинами справи.
Крім того, жодних доказів, які свідчили б про зміну суб'єктного складу ринку, появу нових надавачів послуги з приєднання мереж до системи розподілу, зникнення бар'єрів входу чи виникнення взаємозамінності послуги у 2022-2023 роках позивачем не надано.
Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що позивачем не оскаржувався п.1 резолютивної частини рішення щодо визначення монопольного становища АТ "Вінницяобленерго", що також свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги в цій частині.
Як вбачається з рішення №72/123-р/к від 29.08.2025 відділення АМКУ визнано дії АТ "Вінницяобленерго", які полягали у безпідставному висуненні ТОВ "КМО" у скоригованих технічних умовах тимчасового приєднання до електричних мереж електроустановок від 01.12.2022 № 05.98-14068 вимог, які необхідно виконати за рахунок ТОВ "КМО", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з приєднання електроустановок до електричних мереж системи розподілу електричної енергії в територіальних межах Вінницької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ "Вінницяобленерго" та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством), що можуть призвести до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.
Колегія суддів зазначає, що листом НКРЕЕКП від 24.03.2023 визнано в діях АТ "Вінницяобленерго" порушення вимог п.п. 26 п. 2.2. глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, якими встановлено, що ліцензіат повинен надавати послуги з приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії з урахуванням положень ст. 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" за умови дотримання замовником вимог, встановлених Кодексом та вимог п. 10 Порядку в частині не визначення точки приєднання на рівні напруги, заявленої замовником у заяві про тимчасове приєднання, яка розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки, а також виставлення вимоги замовнику щодо необхідності погодження проекту внутрішніх електричних мереж.
Також в матеріалах справи наявний лист Управління Держенергонагляду у Вінницькій області №72-01/1871 від 06.11.2023, яким повідомлено Відділення АМКУ, що ТОВ "КМО" виконало вимоги технічних умов на приєднання струмоприймачів загальної потужності 147,2 кВт (із точкою приєднання на вихідних клемах підстанційного роз'єднувача ТП - 210 від ПЛ - 10 кВ ф-7 ПС 110/35/10 "Крижопіль"), а тому твердження АТ "Вінницяобленерго" щодо неможливості приєднання до ПЛ 10 кВ ф.№7 від ПС 110/35/10 "Крижопіль" додаткового навантаження в межах 71 кВт є необґрунтованими.
Вказано, що всі технічні заходи, які дають можливість збільшення дозволеної потужності ТОВ "КМО" на 71 кВт були виконанні та реалізовані ОСР і замовником під час виконання технічних умов, в яких приєднана потужність підприємства по ПЛ 10 кВ ф.№7 від ПС 110/35/10 "Крижопіль" визначена на рівні 147,2 кВт, а тому споживач вже має технічну можливість збільшення договірної потужності до 120 кВт, враховуючи існуюче навантаження ПЛ та резерв.
Таким чином, Управління Держенергонагляду у Вінницькій області зробило висновок про безпідставну відмову АТ "Вінницяобленерго" щодо приєднання ТОВ "КМО" додаткової потужності 71 кВт від ТП-210.
З огляду на вказане, апеляційний суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, вважає правомірним зроблений висновок Відділенням АМКУ у рішенні від 29.08.2025 № 72/123-р/к про вчинення АТ "Вінницяобленерго" своїми діями, які полягали у безпідставному висуненні до ТОВ "КМО" у ТУ-2 вимог, які необхідно виконати за рахунок ТОВ "КМО", порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Щодо доводів апелянта про не отримання від центрального органу виконавчої влади висновку щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на їх приєднання, колегія суддів вказує, що Кодекс систем розподілу регулює порядок технічної взаємодії між замовником та оператором системи розподілу під час надання послуг з приєднання, однак не визначає межі застосування законодавства про захист економічної конкуренції і не підміняє собою правову оцінку поведінки суб'єкта природної монополії на відповідному ринку.
Апеляційний суд зазначає, що наявність або відсутність спеціальної процедури реагування з боку органу галузевого нагляду, так само як і факт звернення чи незвернення замовника за процедурою, передбаченою п.4.5.10 Кодексу систем розподілу, не звільняють оператора системи розподілу від обов'язку діяти добросовісно, обґрунтовано та пропорційно, не зловживати своїм монопольним становищем як суб'єкта природної монополії та не виключають можливості встановлення органами АМКУ неправомірності його поведінки згідно законодавства про захист економічної конкуренції.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що предметом розгляду у цій справі є не питання формального дотримання чи недотримання внутрішньогалузевої процедури технічного контролю, а правова оцінка дій АТ "Вінницяобленерго" як суб'єкта, що займає монопольне становище на відповідному ринку, зокрема в частині висунення до споживача технічно та економічно необґрунтованих вимог, виконання яких покладалося на замовника та призводило або могло призвести до ущемлення його інтересів.
Відтак, враховуючи, що наведена інформація Управління Держенергонагляду у Вінницькій області (лист від 06.11.2023 № 72-01/1871) стосується саме тих самих Технічних умов приєднання та тих самих вимог, які стали предметом оцінки Відділення АМКУ, і не була спростована позивачем належними доказами, апеляційний суд вважає вищевказані доводи необґрунтованими.
Вказана інформація підтверджує відсутність об'єктивної технічної необхідності у значній частині вимог, висунутих АТ "Вінницяобленерго" та підтверджує безпідставність відмови АТ "Вінницяобленерго" щодо приєднання ТОВ "КМО" додаткової потужності 71 кВт від ТП-210.
Колегія суддів також вважає безпідставним твердження АТ "Вінницяобленерго" про відсутність у резолютивній частині рішення конкретних пунктів Кодексу систем розподілу, які порушив позивач, оскільки ці пункти наведені у листі Управління Держенергонагляду у Вінницькій області від 06.11.2023 № 72-01/1871, порушення положень яких і є предметом оцінки у даній справі під час перевірки правомірності зроблених висновків відповідачем. Формальне їх незазначення у оскаржуваному рішенні не спростовує встановлений факт такого порушення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У силу приписів ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення, а наведені в них доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі №924/1135/25 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.02.2026 у справі №924/1135/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена "08" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Гудак А.В.