вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" квітня 2026 р. Справа№ 910/10868/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Крижного О.М.
без виклику сторін,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр "Автек"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026
у справі № 910/10868/24 (суддя - Васильченко Т.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр "Автек"
про стягнення 30 475,15 грн
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» (далі - відповідач) про стягнення 30 475,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №16315/5-06 від 18.10.2016 у встановлений строк не виконав свої зобов'язання за договором в частині своєчасного продовження Умов на скид стічних вод згідно вимог чинного законодавства, втім в проміжок часу з 09.06.2021 по 31.10.2021 здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Костянтинівська, 71-Е, м. Київ, у зв'язку з чим позивачем нараховано плату у відповідності до п. 8.1 Правил №1879 у розмірі 30475,15 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції у даній справі
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» про стягнення 30 475,15 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» плату в розмірі 30 475 грн 15 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» 12.03.2026 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі №910/10868/24 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/10868/24; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/10868/24 у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.
26.03.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Відповідач у поданій апеляційній скарзі зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва про задоволення позову - є передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства. На його думку, обов'язок щодо своєчасного продовження умов на скид стічних вод було виконано належним чином, оскільки всі необхідні документи були завчасно направлені позивачу засобами електронного зв'язку відповідно до запровадженого під час карантину порядку дистанційного обслуговування. Апелянт підкреслює, що діяв сумлінно: повторно надіслав документи після технічної помилки, дотримувався встановлених процедур і вжив усіх залежних від нього заходів для продовження дії відповідних умов.
Крім того, скаржник зазначив, що на момент спливу строку дії умов діяло законодавство, яке передбачало автоматичне продовження документів дозвільного характеру на період карантину та після його завершення. Умови на скид стічних вод, на його переконання, мають ознаки такого дозвільного документа, а, отже, вважалися продовженими в силу закону. Відтак, відсутні правові підстави вважати, що відповідач порушив свої зобов'язання.
Окремо апелянт зазначив, що останній виконав усі вимоги договору та нормативних актів, які регулюють водовідведення, тоді як позивач фактично не забезпечив належного розгляду поданих документів. Застосування штрафних санкцій у такій ситуації, на думку відповідача, є наслідком неналежного виконання обов'язків самим позивачем і порушує принципи справедливості, добросовісності та пропорційності.
Також відповідач вказує на вибірковий підхід позивача: за аналогічних обставин іншій компанії було продовжено умови без застосування штрафів, а у комунікації із відповідачем позивач взагалі не повідомляв про наявність порушень. Це, на думку відповідача, свідчить про необґрунтованість і незаконність нарахованих санкцій. З огляду на викладене, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
5. Узагальнений виклад відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує її доводи та наполягає на законності рішення суду першої інстанції, зазначаючи, що між сторонами існували договірні відносини, які прямо покладали на відповідача обов'язок своєчасно отримувати та продовжувати умови на скид стічних вод. Нормативні акти та умови договору імперативно забороняють скид стічних вод без наявності чинних умов і передбачають відповідальність у вигляді підвищеної плати за їх відсутності. Водночас відповідач, не отримавши нові умови, фактично здійснював скид стічних вод протягом визначеного періоду, чим допустив порушення, яке саме по собі є достатньою підставою для застосування санкцій незалежно від причин чи намірів.
Позивач у поданому відзиві зазначив, що саме отримання умов, а не лише звернення за ними, є обов'язковою передумовою правомірного скиду, тому посилання відповідача на направлення документів не має правового значення. До того ж факт належного направлення документів не доведений: надані матеріали не підтверджують, що електронна адреса, на яку нібито надсилались документи, належить позивачу або була погоджена сторонами для офіційного листування. Договір не передбачає електронної форми комунікації, а роздруківки електронних листів не визнаються належними доказами без можливості достовірно встановити їх походження та зміст. Крім того, навіть у повідомленнях, наданих позивачем щодо дистанційного обслуговування не міститься вказаної відповідачем адреси чи можливості подання відповідних заяв таким способом, а офіційна електронна адреса для звернень була іншою.
Також позивач спростовує аргументи відповідача щодо застосування законодавства про дозвільну систему, зазначаючи, що умови на скид стічних вод не є документом дозвільного характеру, оскільки видаються не дозвільним органом і не надають права на здійснення господарської діяльності, а лише встановлюють технічні параметри та контроль за скиданням стічних вод. Відповідно, норми про автоматичне продовження дозвільних документів на період карантину на ці правовідносини не поширюються.
З огляду на це позивач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив факт порушення відповідачем умов договору та вимог законодавства, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами і спрямовані на уникнення відповідальності. У зв'язку з цим позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.10.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (у подальшому перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» (далі - абонент) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №16315/5-06 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та на підставі пред'явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - умови). А абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за №37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (в подальшому - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за №1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44/903 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно пункту 1.3 договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід'ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладення договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.
Відповідно до пункту 1.5 договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження умови за скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Для житлового фонду, в якому немає підприємств-орендарів, які скидають стічні води технологічного походження, - Умови на скид стічних вод не потрібні.
Облік поставленої води та кількість прийняття строків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу (пункт 2.1.1 договору).
У відповідності до пункту 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування.
Пунктом 2.1.5 договору встановлено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника.
Згідно пункту 2.2.2 договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.
Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа. Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.
За умовами пункту 2.2.4 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі. Абонент зобов'язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
Умовами пункту 4.10 договору встановлено, що у разі порушення абонентом п.п. 1.1. 1.5. цього договору плата за скид стічних вод без чинних умов (дозволу) нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.
Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (пункт 7.1 договору).
У відповідності з дислокацією об'єктів житлового/нежитлового фонду, що є невід'ємною частиною договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №16315/5-06 від 18.10.2016 року, сторони визначили адресу об'єкти споживання: м. Київ, вул. Костянтинівська, 71 «Е».
Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва №1571 від 24.06.2020 строком дії до 08.06.2021.
Втім, як зазначає позивач, відповідач не вчинив в обумовлений строк дій по продовженню умов на скид стічних вод, а тому Департаментом екологічного нагляду ПАТ «АТ «Київводоканал» на підставі таких актів обстеження та зняття показань з вузла обліку №7-617-5: за червень 2021, №7-617-5 за липень 2021, №7-617-5 за серпень 2021, №7-617-5 за вересень 2021, №7-617-5 за жовтень 2021 та №7-617-5 за листопад 2021, акту обстеження об'єкту, що скидає стічні води у міську каналізацію №04560 від 31.08.2021, було встановлено, що ТОВ «Автоцентр «Автек» у період з 09.06.2021 по 31.10.2021 здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 71 «Е». У зв'язку з чим позивачем було нараховано і заявлено до стягнення у чотирикратному розмірі тарифу за скид стічних вод плату у розмірі 30475,15 грн, зважаючи на те, що однократний розмір тарифу за скид стічних вод вже було застосовано при проведенні основних нарахувань за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які виставлені відповідачу до сплати та ним оплачені, що підтверджується витягом з розрахункового листа контрагента, наявним в матеріалах справи.
11.11.2021 року Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр «Автек» лист-попередження від 11.11.2021, в якому вказано про порушення абонентом п. 3.3 глави 3 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, що згідно з п. 7.10 глави 7 Правил є підставою для сплати п'ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення, у зв'язку з чим запропоновано у 10-денний термін з дня отримання листа-попередження здійснити оплату у розмірі 30475,15 грн згідно з розрахунку №15/ВУ-Ф-03/154-10-2021р. від 11.11.2021 (за відсутності Умови).
Вказаний лист-попередження було отримано відповідачем 29.11.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0221700742071 (№0110313855279), однак відповідач вказаний лист-попередження залишив без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом цієї норми правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана сплатити на користь другої сторони гроші, є грошовим зобов'язанням.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України визначає порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що сторони уклали договір, який за своєю природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
У ст. 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); вода стічна вода, яка утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.
За змістом ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Частиною 1 ст. 70 Водного кодексу України визначено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Приписи ст. 11 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, інших державних органів у сфері питної води, питного водопостачання.
Так, за змістом ч. 1 ст. 11 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, належить, зокрема, затвердження порядку розроблення схем оптимізації систем централізованого водопостачання; затвердження правил користування системами централізованого водопостачання.
Водночас відповідно до ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання належить, зокрема, затвердження та реалізація місцевих програм у сфері питної води, питного водопостачання, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і місцевих програм; встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) тощо.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 №1879 затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.
Пунктом 1.2 цих Правил передбачено, що вони поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Пунктом 1.5 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва визначено, що вони встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
За змістом п. 2.1, 2.2 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання. Водоканал має право надавати абонентам Умови на скид згідно з цими правилами.
Пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва передбачено, зокрема, що абоненти зобов'язані отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про питну воду та водопостачання» (далі Умови на скид, Умови).
Згідно з п. 3.3.1 Правил №1879 абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2.
Пунктом 3.3.2 Правил №1879 передбачено, що для отримання Умов на скид абонент повинен звернутись до водоканалу для їх оформлення та надати документи, передбачені вказаним пунктом.
Відповідно до п. 3.3.3 Правил №1879 водоканал у місячний строк з моменту отримання необхідних документів розглядає їх і видає Умови на скид.
Згідно з пунктом 3.3.4 Правил №1879 Умови на скид видаються на один рік.
Якщо абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні, Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу з письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії (п. 3.3.5 Правил №1879).
Пунктом 8.1 Правил №1879 встановлено, що абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тариф на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Згідно з п. 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.
Відповідно до п. 7.10 Правил №1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.
Пунктом 8.1 Правил №1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
За приписами п. 8.6 Правил №1879 при порушенні цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі:
а) відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії;
б) відмови або затримання з боку абонента укладання з водоканалом договору на послуги водопостачання та водовідведення (при відсутності технічної можливості відключення від міської мережі та після письмового попередження абонента);
в) затримки з оформленням перепустки представнику контролюючих служб на територію абонента або неможливості відібрати пробу стічних вод у визначеному КК абонента протягом 30 і більше хвилин з моменту прибуття для виконання службових обов'язків);
г) відмови абонента виділити представника для відбору проби;
д) відмови абонента від виконання пункту 8.9 цих Правил.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку в частині своєчасного продовження умов на скид стічних вод, належним чином не виконав, втім у період з 09.06.2021 по 31.10.2021 всупереч пункту 8.1 Правил №1879 здійснював скид стічних вод без відповідних умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 71 «Е», а відтак позивач правомірно нарахував за умовами пункту 4.10 договору плату в розмірі 30475,15 грн, розрахунок якої відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасного продовження умов на скид стічних вод підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 30475,15 грн.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що в силу п. 2-1 ст. 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» умови на скид стічних вод, як документи дозвільного характеру, були автоматично продовжені щонайменше на період карантинних заходів.
Оскільки, відповідно пункту 2-1 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов'язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
З огляду на положення вказаної норми Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що умови на скид стічних вод, як документи дозвільного характеру, вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
Відповідно до пункту 1.2 Правил №1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Пунктом 1.5 Правил № 1879 встановлено, що вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Відповідно до пункту 2.4 Правил №1879 абоненти зобов'язані, зокрема, отримати умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Згідно з положеннями пункту 3.3 Правил №1879 абоненти зобов'язані отримати у водоканалі умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.
Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу за послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил №1879).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.
При цьому, в розумінні вказаної статті, під документом дозвільного характеру, слід вважати, дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
За наведеного, доводи скаржника на положення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відхиляються через необґрунтованість, оскільки цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
Тоді як особливістю документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та порядку їх видачі є те, що вони видаються суб'єктам господарювання для здійснення ними господарської діяльності тільки дозвільними органами. Враховуючи викладене, умови на скид стічних вод не відносяться до дозвільних документів, без наявності яких суб'єкт господарювання не може здійснювати господарську діяльність, а лише визначають перелік обґрунтованих технічних умов щодо складу і властивостей стічних вод, режиму і місця їх скиду. Умови на скид стічних вод спрямовані на контрольований скид стічних вод для забезпечення сталого функціонування системи централізованого водовідведення міста Києва з урахуванням її пропускних можливостей та очисних потужностей.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутні підстави вважати, що умови на скид стічних вод відповідача були продовженні на спірний у даній справі період, в розумінні положень пункту 2-1 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що ним було своєчасно та належно вжито заходів щодо продовження дії умов на скид стічних вод.
Так, за доводами скаржника, останній 27.05.2021 року на електронну адресу позивача: den-kvk@ukr.net направив лист №27/05-1 з необхідними документами для продовження умов на скид стічних вод, строк дії яких спливав 08.06.2021 року.
Разом з цим, порядок отримання умов на скид стічних вод визначається у пункті 3.3 Правил №1879, згідно якого абоненти зобов'язані отримати у водоканалі умови на скид згідно з додатком 2.
За умовами пункту 3.3.2 Правил №1879 для отримання умов на скид абонент повинен звернутись до водоканалу для їх оформлення та надати наступні документи: письмовий запит (у разі подовження умов на скид - за один місяць до закінчення строку дії попередніх); генплан абонента у Масштабі 1:500 з нанесеною каналізаційною мережею, затверджений керівником абонента та завірений печаткою у двох примірниках; паспорт водного господарства, до якого входять: а) загальні відомості про абонента; б) пояснювальна записка; в) нормативні розрахунки водоспоживання та водовідведення; г) баланс водоспоживання та водовідведення; д) розшифровка стічних вод; е) акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж; є) дані про ЛОС та/або КОС; ж) перелік субабонентів; з) дані про утилізацію осадів КОС, їх зберігання згідно з паспортом місця видалення відходів (МВВ) та їх вивезення; й) інші документи, що пов'язані зі скиданням стічних вод абонента.
Отже, абонент з метою отримання умов на скид стічних вод повинен звернутися до водоканалу з визначеним переліком документів, водночас порядок такого звернення умовами Правил №1879 не визначений, а тому звернення, зокрема, шляхом направлення відповідних документів на офіційну електронну адресу водоканалу не суперечить положенням Правил.
Водночас, як правомірно було встановлено судом першої інстанції, позивачем на офіційному веб-сайті розміщено інформацію про перелік електронних адрес для звернень. Однак, скаржник в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України не надав доказів направлення листа №27/05-1 з необхідними документами для продовження умов на скид стічних вод на одну з перелічених електронних адрес позивача. Тоді як направлення листа №27/05-1 з необхідними документами для продовження умов на скид стічних вод на електронну адресу: den-kvk@ukr.net, не може прийматися як належний спосіб звернення до позивача, оскільки матеріали справи не містять доказів приналежності вказаної електронної адреси позивачу або його структурним підрозділам. А тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими. Як і доводи скаржника з посиланням на необхідність застосування принципу вірогідності - відхиляються судом апеляційної інстанції через безпідставність, оскільки в даному випадку даний принцип не підлягає до застосування. Інших підстав для скасування оскаржуваного рішення скаржник не навів.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог. Тоді як інші доводи апеляційної скарги фактично направлені на переоцінку обставин, які були правильно досліджені судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядав справу в межах ст. 269 ГПК України та підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги не встановив.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 4, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр "Автек" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/10868/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/10868/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір, у зв'язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/10868/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Крижний