Справа № 716/416/26
08.04.2026 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
секретаря судового засідання Бортніка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
16.03.2026 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов вмотивовано тим, що 15.07.2021 року, з метою отримання банківських послуг, відповідач підписав анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання послуг, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 50000,00 грн, який зобов'язався повернути, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 42,0% річних. Відповідач дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Також відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява між ним та банком складає договір, що підтверджується його підписом. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 15.02.2026 виникла заборгованість в сумі 101071,94 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 79607,32 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 21464,62 грн.
Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18.03.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Крім цього, 06.04.2026 позивач направив суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №б/н від 15.07.2021 в розмірі 89999,94 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 68535,32 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 21464,62 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.
У зв'язку з неявкою сторін та їх представників, розгляд справи проведено за їх відсутності, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.07.2021 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 50000,00 грн строком на 12 місяців з пролонгацією (а.с.30-40).
У вищевказаній заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
15.07.2021 відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за якою сторонами встановлено відсоткову ставку в розмірі 42% річних (а.с.30-40), паспорт споживчого кредиту з використанням ОТР пароля (а.с. 41-46).
Починаючи з 15.07.2021 відсотки нараховувались відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п.1.3. у розмірі 42%. При цьому, за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 21464,62 грн.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки в бік зменшення до 40,8 % річних.
Таким чином, Банк свої зобов?язання за Договором виконав в повному обсязі, а сам надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умові передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого з зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього.
Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як вбачається з матеріалів справи, саме такий договір приєднання і був укладений між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за тілом кредиту, за процентами за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою за договором б/н за період з 15.07.2021-17.02.2026 (а.с.25-27).
Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №б/н від 15.07.2021 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 15.02.2026 року відповідач має заборгованість за кредитом в розмірі 101071,94 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 79607,32 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 21464,62 грн (а.с.18-24).
З поданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунку, вбачається, що 22.03.2026 відповідач ОСОБА_1 погасив заборгованість на суму 10100,00 грн, 24.03.2026 - 972,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за договором №б/н від 15.07.2021 року станом на 24.03.2026 становить 89999,94 грн, та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 68535,32 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 21464,62 грн, які позивач і просить стягнути на свою користь (а.с.18-24).
Статтями 526, 629, 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що відповідач отримав від позивача кредитні кошти, проте зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі не виконав, чим заборгував позивачу 89999,94 грн, суд прийшов до переконання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 89999,94 грн грн за кредитним договором б/н від 15.07.2021 року, що утворилася станом на 24.03.2026 року.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма викладена і в ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.
На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, необхідно дійти висновку про наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору, що становить 1331,20 грн.
Керуючись ст.ст.509, 525-526, 530, 626, 628, 629, 633-634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приват Банк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за договором №б/н від 15.07.2021 року, що утворилася станом на 24.03.2026 в розмірі 89999 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приват Банк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Повернути Акціонерному Товариству Комерційний банк «Приват Банк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) шляхом зобов'язання Головного Управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №BOJ67B4HAO від 27.02.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Є. Вайновська