07 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 688/5151/25
Провадження № 22-ц/820/837/26
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Дубова М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 688/5151/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2026 року в складі судді Огородніка І.В. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У жовтні 2025 року ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому товариство просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за Кредитним договором №1384-2813 від 21.04.2024 року в розмірі 100 000 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 20 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 80 000 грн, а також судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог товариство зазначало, що 21.04.2024 року ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1384-2813.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах - сума кредиту - 20 000 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 30 днів; Промо - ставка - 1,75 % в день; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 2,50 % в день; * базовий період - проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, перерахував на платіжну картку відповідачки, яка була вказана позичальницею, кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування товариством коштів через систему LiqPay та довідкою про перерахування коштів. Однак відповідачка належним чином, умови кредитного договору не виконувала, тому станом на 10.09.2025 року має заборгованість, яка становить: 165 500 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 20 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 145 500 грн, порядок нарахування зазначеної суми заборгованості відображений в розрахунку сум заборгованості за Кредитним договором, що додається до цієї позовної заяви. Разом з тим, товариством було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткове списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 65 500 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 100 000 грн.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1384-2813 від 21.04.2024 року, в розмірі 100 000 грн, з яких:- прострочена заборгованість за кредитом - 20 000 грн; - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 80 000 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянтка вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб, який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, наявна в матеріалах справи паперова копія спірного кредитного договору не може вважатися електронним документом, оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору між нею та позивачем, при цьому, апелянтка наголошує, що вона не укладала кредитний договір. Жоден поданий позивачем доказ не доводить, що вона підписала кожну сторінку цього договору або договір у цілому, погодивши процентну ставку, згідно якої позивач визначив суму заборгованості до стягнення. Якби вона дійсно укладала такий договір, то в обов'язковому порядку мала би здійснити набір у відповідній електронній формі певної комбінації алфавітно-цифрової послідовності, вказана комбінація мала б відобразитись у вказаній електронній формі та зберегтись на сервері кредитора для подальшого долучення до кредитних договорів, і позивач міг би надати такі докази, однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення мені, підтвердження мною пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину тощо.
Апелянтка вказує на неукладеність, в електронному вигляді, оспорюваного правочину, а тому вимоги позивача про стягнення з неї процентів за ставкою, яку вона нібито погодила в цьому договорі є безпідставними.
Крім того, укладачи договір, споживач розраховує тільки на проценти протягом базового строку кредитування, в даному випадку в період з 21.04.2024 -20.05.2024 року, тому укладаючи договір неможливо було передбачити, що позивач буде нараховувати проценти і після 20.05.2024 року, тим більше по іншій процентній ставці. Вважає, що право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору - 20.05.2024 року, який споживач розуміє як дата завершення строку кредитування, тому починаючи з цієї дати, нарахування процентів кредитором вже не відповідало вимогам закону та договору.
Також апелянтка вказує, що Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % . Вказаним Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовується до 22 квітня 2024 року, 1,5% - до 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 діє процентна ставка 1% . Між тим, Кредитний договір 21.04.2024 №1384-2813 між сторонами укладено після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні >1% (в тому числі - 2,50% або 1,75%) є нікчемною в силу положень ч. 5 ст.8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», Таким чином, кредитор міг нарахувати протягом базового періоду - 30 к.д., який позичальник розумів як узгоджений строк кредитування, по договору від 21.04.2024 року № 1384-2813 з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», по максимальній % ставці (1% на день), тому розмір нарахованих процентів має становить 6000 грн і повинен нараховуватися за період 21.04.2024-20.05.2024 року, тобто лише протягом 30 днів. Отже, є безпідставними заявлені позивачем вимоги про стягнення з неї процентів: в сумі 74000 грн, крім того ця сума в рази більше за тіло кредиту 20000 грн та її нарахування не відповідає вимогам чинного законодавства України. Апелянтка зазначає, що нарахування неустойки за договором позики, з врахуванням положень вказаної статті ЦК України, можливе лише до 23.02.2022 р. включно, тоді як в позовні вимоги включено періоди, які настали після 24.02.2022 р. та під час діючого воєнного стану в державі.
Апелянтка вважає, що розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони кредитора.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні в частині, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 21.04.2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_2 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1384-2813, за умовами якого ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачці кредит в сумі 20 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки відповідно до умов кредитного договору.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» посилалося, що через неналежне виконання умов кредитного договору ОСОБА_4 допустила заборгованість, тому позивач просив стягнути з відповідачки на користь товариства заборгованість за кредитом у розмірі у розмірі 100 000 грн, з яких заборгованість за кредитом - 20 000 грн, за нарахованими відсотками - 80 000 грн.
27 грудня 2023 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, сторони уклали в електронній формі кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_2 кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С4088, що спростовує доводи апелянта, що вона не укладала і не підписувала кредитний договір.
За умовами цього договору ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачці кредит, а вона, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Згідно п. 2.2. кредитного договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Дата видачі кредиту 21.04.2024 року
Відповідно до п. 4.7. Кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промоставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Відповідно до п. 4.8, цього договору, базовий період складає 30 календарних днів.
Перебіг першого базового періоду починається з дати надання видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Пунктом 4.10, передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 2,5% за кожен день користування кредитом, вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/ або Пільговою процентною ставкою).
Пунктом 4.12, визначено строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 14.02.2025 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов'язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Продовження Строку кредитування в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається.
Згідно п.4.9. сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначних графіком платежів дат, які є останніми днями відповідних базових періодів. Проценти за користування Кредитом вважаються: сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказ коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплаче Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.
У п. 10.1 кредитного договору зазначено - Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування Кредитом за наступними ставками: промо-ставка - 1,75% за кожен день користування кредитом протягом перших 30 днів першого базового періоду. Знижена процентна ставка становить 2,5 % за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Пунктом 8.5 кредитного договору, передбачено, що у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати закінчення Строку кредитування, визначеного п.4.12 даного Договору.
Таким чином, умовами кредитного договору визначено базовий період користування коштами 30 днів (з 21.04.2024 року по 20.05.2024), при цьому загальний строк дії 300 днів (з 21.04.2024 року по 14.02.2025 року), також сторони передбачили право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, як в межах базового періоду та і протягом усього загального строку кредитування, відповідачка з такими умовами кредитного договору та правилами відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті товариства, була ознайомлена під час оформлення заявки на отримання кредитних коштів, шляхом підписання вказаних документів електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С4088.
Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 20 000 грн підтверджується довідкою ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_2 суми кредиту за договором № 1384-2813 від 21.04.2024 року за допомогою системи LIQPAY, платіж 2452681399 на платіжну карту № НОМЕР_1 , також вказані обставини підтверджує і квитанція про виплату, яка надана АТ КБ «ПриватБанк», вказані докази не були спростовані відповідачем.
Таким чином кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачці кредитні кошти згідно умов кредитного договору, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язалася повернути отримані нею грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальниця свої зобов'язання за договором не виконала та не повернула отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за вказаним договором.
Згідно із наданого ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості за договором № 1384/2813 від 21.04.2024 року, вбачається, що заборгованість по процентам нарахована за період з 21.04.2024 року по 20.05.2024 року з розрахунку 1,75% в день, з 21.05.2024 року по 14.02.2025 року з розрахунку 2,50% в день.
Однак, суд апеляційної інстанції, вважає що наданий розрахунок заборгованості є необґрунтованим, оскільки кредитодавець не врахував положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року і яким доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно з п 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (до 21 серпня 2024 року).
З врахуванням того що кредитний договір було укладено 21 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому вказані норми повинні бути враховані під час укладення договору.
Таким чином, починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, з 21 серпня 2024 року - не більше 1%.
Відтак, умова укладеного між сторонами договору щодо встановлення процентної ставки у розмірі 2,50 % після 21 серпня 2024 року у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» не відповідає вимогам закону.
Отже, загальний розмір заборгованості за процентами за період з 21.04.2024 року по 14.02.2025 року слід рахувати наступним чином: 21.04.2024 року розмір процентів становить 350 грн в день ( 20 000х1,75:100), з 22.04.2024 року по 21 серпня 2024 року 36 000 грн ( 20000х1,5%:100х120 днів), з 22.08.2024 року по 14.02.2025 року 35 800 ( 20000х1%:100х179 днів).
Таким чином, позивач має право на отримання процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитного договору, який становить 300 днів, з врахуванням отриманого тіла кредиту 20000 грн і за вказаний строку кредитування розмір нарахованих відсотків має становити 72 150 грн.
Як встановлено судом апеляційної інстанції між сторонами існують кредитні правовідносини, умови та правила надання кредитних коштів були погоджені між сторонами, а звертаючись до суду з позовом ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» посилалося на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, тому відповідно до вимог ст. 1048, 1056-1 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача прострочену заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідач в ході розгляду справи, нараховану суму заборгованості не спростувала, власного розрахунку суду не подавала.
Жодних штрафних санкцій: пені, штрафу, процентів відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем не нараховувалося.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення, в частині стягнення заборгованість за нарахованими процентами та стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в сумі 92 160 грн, яка складається з 20 000 грн - тіло кредиту та 72150 грн - нараховані проценти за користування кредитними коштами, розмір яких нараховано з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року і яким доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % та п 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».
Отже доводи апеляційної скарги щодо неправомірного нарахування процентів частково знайшли своє підтвердження в ході перегляду справи судом апеляційної інстанції, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
При цьому решта доводів висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовує, оскільки вони спростовуються ретельно дослідженими обставинами справи та наданими позивачем доказами.
У зв'язку з вищенаведеним підлягає зміні і розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду з позовом позивач просив суд стягнути з відповідача 100 000 грн заборгованості за кредитним договором, рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково, за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення змінено в частині.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю на суму 92 150 грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 20 000 грн та нарахованих відсотків за користування грошовими коштами у сумі 72 150 грн, тобто позовні вимоги задоволено на 92,15 %.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп, а тому з ОСОБА_3 на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», слід стягнути 2232,24 грн (2422,40х92,15%:100), сплаченого судового збору.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила 4542 грн судового збору, оскільки після перегляду справи судом апеляційної інстанції вимоги апелянтки задоволено на 7,85% ( 100%-92,15%), тому з ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 356,55 грн сплаченого судового збору ( 4542х7,85%:100%)
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 січня 2026 року змінити.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за кредитним договором № 1384-2813 від 21.04.2024 р. в розмірі 92 150 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) 2232,24 грн сплаченого судового збору в суді першої інстанції.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місце знаходження: Бульвар Лесі Українки буд 26 офіс 407 м Київ ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) 356,55 грн судового збору, сплаченого в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 квітня 2026 року.
Суддя А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
О.І. Ярмолюк