Ухвала від 02.04.2026 по справі 521/11064/25

Справа № 521/11064/25

Номер провадження:1-кп/521/1047/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одеси кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025162470000256 від 15.02.2025 року відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, відносно ОСОБА_5 , якому інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

В судове засідання не з'явився ОСОБА_5 ..

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у зв'язку з його мобілізацією до лав ЗСУ. Також надав копію витягу з ЄРДР та копію довідки №1275/2189 від 27.02.2026 Болградського РТЦК з яких вбачається, що ОСОБА_5 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , зниклий безвісти.

Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 із застави на особисте зобов'язання. Також подав клопотання, в інтересах заставодавця ОСОБА_6 , про повернення застави. Щодо клопотання прокурора про зупинення провадження не заперечував.

Прокурор щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та повернення застави не заперечував.

Розглянувши клопотання прокурора та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Окрім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію. Цей Указ затверджений Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX. У подальшому строк проведення загальної мобілізації та воєнного стану в Україні продовжено, в тому числі на момент розгляду поданого клопотання.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно зі статтею 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 2 другої статті 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Згідно вимог ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування обвинуваченого на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження. Воно покликане максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації. З іншого боку, таке зупинення провадження може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження - розумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед підозрюваного та обвинуваченого, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.

Разом із цим, Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Статтею 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім'ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім'ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.

Оскільки ОСОБА_5 перебуває на військовій службі під час воєнного стану в Україні, що вбачається зі сповіщення №303 від 27.02.2026 року про те, що ОСОБА_5 зник безвісти 25.02.2026 року під час виконання бойового завдання, а 13.03.2026 року Болградським РВП ГУНП в Одеській області за фактом зникнення ОСОБА_5 внесено відомості до ЄРДР за №12026162270000166 з попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання про зупинення судового провадження до звільнення ОСОБА_5 з військової служби.

Так, як судом встановлено факт призову обвинуваченого ОСОБА_5 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, в ході виконання своїх обов'язків щодо захисту Батьківщини, суверенітету та територіальної цілісності України і він зник безвісті, інформації про його загибель в матеріалах провадження не має, що у свою чергу дає підстави, згідно вимог ст.335 КПК України, для зупинення судового провадження до його звільнення з військової служби або повідомлення інших відомостей про його місцезнаходження, за яких судовий розгляд може бути продовжений.

Щодо клопотання захисника про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно з ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Отже, розгляд клопотання, про зміну запобіжного заходу, без участі обвинуваченого не передбачений.

З огляду на зазначене, суд позбавлений можливості повно, всебічно та в порядку визначеному КПК України розглянути клопотання, оскільки участь обвинуваченого під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу є обов'язковою.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 , поданого в інтересах заставодавця ОСОБА_6 , про повернення застави, суд приходить до наступного висновку.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. №15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012р. № 27) передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка-готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Частиною 11 ст. 182 КПК України визначено, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Враховуючи, що відповідно до п. 25 ст. 3 КПК України заставодавець відноситься до учасників кримінального провадження, на нього поширюються гарантії, визначені кримінальним процесуальним законом, в тому числі й гарантія належної правової процедури.

Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11 січня 2012 року №15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку.

Відповідні положення засвідчують, що для реалізації процедури з повернення застави необхідним є прийняття судом рішення про повернення застави відповідно до правил, визначених КПК України.

Враховуючи вищевикладене, та факт того, що на даний час обвинувачений ОСОБА_5 має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин з 25.02.2026; відсутній факт реєстрації смерті ОСОБА_5 ; відсутні відомості про будь-яке фактичне його місце знаходження, оскільки станом на 02.04.2026 року рішення про повернення застави заставодавцю не приймалось, реалізуючи такі завдання кримінального провадження як охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження шляхом застосування належної правової процедури, суд приходить до висновку, що дане клопотання про повернення застави заставодавцю ОСОБА_6 є таким, що подане передчасно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 335, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

В задоволені клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_6 про повернення застави - відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про зупинення кримінального провадження - задовольнити.

Зупинити судове провадження по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за № 12025162470000256 від 15.02.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, до звільнення ОСОБА_5 з військової служби, який був призваний для проходження військової служби за призивом під час мобілізації, на особливий період, або ж іншої інформації щодо його зникнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
135538548
Наступний документ
135538550
Інформація про рішення:
№ рішення: 135538549
№ справи: 521/11064/25
Дата рішення: 02.04.2026
Дата публікації: 10.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (27.02.2026)
Дата надходження: 01.07.2025
Розклад засідань:
02.07.2025 12:00 Малиновський районний суд м.Одеси
08.07.2025 09:00 Малиновський районний суд м.Одеси
18.08.2025 13:00 Малиновський районний суд м.Одеси
28.08.2025 13:00 Малиновський районний суд м.Одеси
14.10.2025 13:30 Малиновський районний суд м.Одеси
11.11.2025 10:30 Малиновський районний суд м.Одеси
21.01.2026 12:00 Малиновський районний суд м.Одеси
26.02.2026 15:45 Малиновський районний суд м.Одеси
02.04.2026 11:45 Малиновський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАСЯДЬВОВК ОЛЬГА ДМИТРІВНА
суддя-доповідач:
ЗАСЯДЬВОВК ОЛЬГА ДМИТРІВНА
обвинувачений:
Устуянов Петро Васильович
потерпілий:
Кіосе Олександр Ілліч