Справа № 506/195/25
Провадження № 1-кп/505/476/2026
08 квітня 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференцзв'язку)
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за допомогою онлайн-сервісу відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження №12024160000001415 від 12 листопада 2024 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Феодосіївка Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Феодосіївка Красноокнянського району Одеської області, неодруженого, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
В проваджені Подільського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Начальник Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотаннями про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, за обставин, вказаних у обвинувальному акті.
20 лютого 2025 року ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 20 квітня 2025 року.
17 квітня 2025 року ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 15 червня 2025 року.
05 червня 2025 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 03 серпня 2025 року.
17 липня 2025 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 14 вересня 2025 року.
09 вересня 2025 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 07 листопада 2025 року.
30 жовтня 2025 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 28 грудня 2025 року.
16 грудня 2025 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 13 лютого 2026 року.
10 лютого 2026 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області частково задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів до 10 квітня 2026 року.
Просить суд продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про продовження застосування відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави підтримав повністю та просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на те, що 10 квітня 2026 року закінчується термін дії ухвал слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим по справі. Крім того, на даний час відсутні підстави для застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України. Просить суд задовольнити клопотання відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Обвинувачений ОСОБА_8 та йогозахисник адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначили, що вказані в клопотанні прокурором ризики є не обґрунтованими та не підтверджені. Просили суд обрати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначили, що вказані в клопотанні прокурором ризики єформальними, не обгрунтованими та не підтвердженими. Просили суд обрати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та зменшити розмір застави.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисників, пояснення обвинувачених, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що після визначення підсудності на підставі ухвали Одеського апеляційного суду від 18.02.2024 року до Котовського міськрайонного суду Одеської області 19 лютого 2025 року надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024160000001415 від 12 листопада 2024 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
25 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістот) гривень 00 копійок, строком до 23 лютого 2025 року.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20 лютого 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, строком до 20 квітня 2025 року.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 кввітня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено строк застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, строком до 15 червня 2025 року.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 05 червня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено строк застосованого запобіжного у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, строком до 03 серпня 2025 року.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 17 липня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено строк застосованого запобіжного у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, до 14 вересня 2025 року.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено строк застосованого запобіжного у виді тримання під вартою із альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, до 07 листопада 2025 року.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 30 жовтня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено строк застосованого запобіжного у виді тримання під вартою із альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, до 28 грудня 2025 року.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено строк застосованого запобіжного у виді тримання під вартою із альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, до 13 лютого 2026 року.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 10 лютого 2026 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено строк застосованого запобіжного у виді тримання під вартою із альтернативним запобіжним заходом кожному у вигляді застави в розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 499200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, до 13 лютого 2026 року.
Отже, строк обраного запобіжного заходу закінчується 10 квітня 2026 року.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, докази, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому у відповідності з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились.
Згідно з п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного/обвинуваченого переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, а саме:
- передбаченого у п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, переховуватись від суду.
Підтвердженням даного ризику є те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років. У разі доведення вини та визнання їх винним у вчиненні кримінального правопорушення, це може спонукати їх до тривалого переховування від суду з метою уникнення можливого покарання. Так, небезпека переховування не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання, однак тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування обвинуваченого.
- передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших осіб в кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що обвинувачені знають особисто свідків у кримінальному провадженні, обвинувачуються у організації їх незаконного переправленні через державний кордон України, та можуть вчиняти дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності шляхом умовлянь, підкупу чи залякувань, можуть спонукати свідків відмовитися від надання показань, зміни раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового засідання.
Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином передбачений п.4 ст.1 ст.177 КПК України, існує в тому, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 схильні до неналежного виконання обов'язків покладених на них, а в разі обрання їм більш м'якого виду запобіжного заходу, можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування судового розгляду, тощо).
Суд також вважає, що в даному кримінальному провадженні існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, з огляду на фактичні обставини справи, інкриміноване ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, наявний ризик повторення ними протиправної поведінки та крім цього, обвинувачені зареєстровані та проживають неподалік Державного кордону України, добре знають місцевість Державного кордону України, розташування прикордонних нарядів по охороні державного кордону, а тому існує імовірність вчинення останніми інших кримінальних правопорушень.
Суд приймає до уваги посилання ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_6 відносно того, що ОСОБА_11 має міцні соціальні зв'язки, зокрема: має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні малолітню дитину, дружину та хвору матір, проте наголошує на тому, що зазначені обставини не нівелюють вищезазначені встановлені ризики та не можуть слугувати підставою для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Також, суд приймає до уваги посилання ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 відносно того, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, зокрема: раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивну характеристу з місця проживання, має на утриманні хворого батька, проте наголошує на тому, що зазначені обставини не нівелюють вищезазначені встановлені ризики та не можуть слугувати підставою для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Як зазначив Європейський суд з прав людини, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вище викладене, наявні всі законні підстави, у відповідності до вимог ст. 199 КПК України, продовжити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім та не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу немає.
На підставі вище викладеного, а також характеру вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, суд вважає, що застосування щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст.177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен, врахувавши положення ст.ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину.
При цьому, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Частина 4 статті 182 КПК України вказує на те, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частина 5 ст. 182 КПК України передбачає у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ЄСПЛ у рішенні «Гафу проти Мальти» зазначив, що для уникнення порушення статті 5 § 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод національні суди повинні вживати необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
Таким чином, процесуальним законом визначено, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину може бути застосовано розмір застави вищій, ніж у зазначених межах, у виключних випадках.
На підставі системного аналізу вищевикладених положень кримінального процесуального закону можна дійти висновку про те, що саме суд вправі визначити, чи здатна застава у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину) забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також зауважити на виключності такого випадку.
У даному кримінальному провадженні виключність випадку полягає в тому, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, який пов'язаний зі сприянням в незаконному переправленні осіб через Державний кордон України, вчиненого в умовах воєнного стану та пов'язаного із посяганням на недоторканність державного кордону, що впливає на стан обороноздатності країни, за попередньою змовою групою осіб.
За таких обставин, суд вважає, що застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покладених на них обов'язків.
При вирішенні питання про визначення розміру застави в конкретному випадку суд бере до уваги, що на даний час досудове розслідування в кримінальному провадженні завершене і справа перебуває на розгляді в суді, а також враховує особи обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , зокрема їх характеризуючі дані, наявність в них міцних соціальних зв'язків.
Визначаючи розмір застави в даному конкретному випадку вважаю, що розумним, співмірним, справедливим та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні резонансного злочину, буде застава в розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить в сумі 499200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що розмір застави повинен достатньо мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків та не може бути завідомо непомірним для них, суд приходить до висновку, що перспектива втрати застави у визначеному ухвалою суду розмірі, буде достатнім стримуючим фактором для обвинувачених, щоб запобігти виникненню у них бажання переховуватись від суду, або будь-яким іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження. Крім цього, застосовуючи до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ними внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на них ряд обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів із залишенням визначеного розміру застави на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи, що згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не може перевищувати 60 (шістдесяти) днів, тому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 червня 2026 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 176-178, 183, 184, 194, 199, 372 КПК України, суд, -
Клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави - задовольнити повністю.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до - 06 червня 2026 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали судді про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується - 06 червня 2026 року.
Розмір застави, яку може бути внесено як самим обвинуваченим ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), становить 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року, що складає в сумі 499200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок (150 х 3328 грн. = 499200 грн.).
Обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: Одеська область, Подільський район, с.Феодосіївка;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до - 06 червня 2026 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали судді про застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 06 червня 2026 року.
Розмір застави, яку може бути внесено як самим обвинуваченим ОСОБА_5 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), становить 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року, що складає в сумі 499200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок (150 х 3328 грн. = 499200 грн.).
Обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: Одеська область, Подільський район, с.Феодосіївка;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, обвинуваченим та направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга на ухвалу суду, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: