08 квітня 2026 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Колчанова Р.В. на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16.03.2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, -
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Згідно постанови суду, 02.10.2025 року о 13.05 год. в м. Кіцмань по вул. Незалежності, 98, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
На вказану постанову суду адвокат Колчанов Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі і закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Вказував, що із фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 471313 не можливо зрозуміти, яке правопорушення інкримінується ОСОБА_1 , керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння п. 2.9а ПДР чи відмова від медичного огляду п. 2.5 ПДР. Також у цьому
ЄУНСС 718/2782/25 НП 33/822/141/26 головуючий у 1 інстанції Мінів О.І.
протоколі не вказано свідків, які б мали бути присутніми під час складання протоколу, не зазначено в яких саме діях виражалось ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, в протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 і йому не було вручено його копії, також було порушено право на захист ОСОБА_1 . Такі порушення, на думку апелянта, свідчать про недопустимість цього проколу, як доказу в справі.
Стверджував, що відмовляючись пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або виявляючи незгоду з результатом огляду на стан сп'яніння, водій не вчиняє адміністративного правопорушення, а відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння в приміщенні закладу охорони здоров'я в присутності двох свідків є адміністративним правопорушенням.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу без доставки його працівниками поліції в медичний заклад, його дії не утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На думку апелянта, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення в медичний заклад є неналежними та недопустимими доказами, оскільки вони складені з порушеннями вимог та Інструкції щодо їх оформлення.
Також працівниками поліції не було задокументовано порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, які б стали підставою для складання постанови серії ЕНА №5849004 щодо нього, а тому останній не був зобов'язаний виконувати вимоги поліцейських, і як наслідок, всі складені документи відносно нього не можуть бути допустимими доказами.
Заслухавши адвоката Колчанова Р.В., який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу серії ЕПР1 №471313 від 02.10.2025 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі, чим порушив п.2.5 ПДР України (а.с.1).
Вказаний протокол складено у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, оформлено компетентним органом, в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в ньому чітко викладено суть правопорушення, а тому він є належним і допустимим доказом у справі.
Той факт, що ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, не підписав цей протокол, не свідчить про недопустимість цього доказу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що доводи сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вже перевірялись судом першої інстанції.
Відповідно до Наказу МВС України та МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 7 розділу І вказаної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.10.2025 вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду за допомогою алкотестора Драгер 7510 відмовився (а.с. 6).
Суд зауважує, що згідно із законодавством, виявлення ознак сп'яніння у осіб, що керують транспортними засобами, входить до безпосередніх повноважень працівників поліції, які, спілкуючись з водієм, мають право фіксувати ознаки сп'яніння, що є підставою для направлення водія для проходження огляду на стан сп'яніння.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти такий огляд в ЧОНД (а.с. 7).
З досліджених в апеляційній інстанції відеозаписів, що долучені до матеріалів справи, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв'язку з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті більш як на 20 км/год. Під час перевірки документів водій не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, реєстраційного документу на ТЗ, поліса страхування. У зв'язку з чим, відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕНА №5849004 за ст. 126 ч.1 КУпАП (а.с. 4).
Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього працівником поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, які були йому озвучені та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Драгер. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Також водієві було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 також відмовився.
При розгляді матеріалів справи суд дослідив наявні в ній докази, які здобуті та оформленні, згідно вимог КУпАП та Наказу МВС України та МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 та дав їм належну оцінку, а тому твердження апелянта про те, що всі зібрані докази є недопустимими, не знайшли свого підтвердження.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
А тому твердження апелянта про відсутність свідків при спілкуванні з водієм є необґрунтованим, оскільки, відповідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП працівниками поліції велась безперервна відео фіксація подій і залучення свідків в даному випадку є необов'язковим, а диск з відеофайлами долучений до матеріалів справи.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано та матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням досліджених по справі доказів, вважаю, що прийняте судом рішення є законним та вмотивованим, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття провадження немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги адвоката Колчанова Р.В. відмовити, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя