Справа №591/3201/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/920/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
08 квітня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_5 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 1 квітня 2026 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
установила:
Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 01.04.2026 року під час підготовчого судового засідання разом з питаннями, передбаченими ст.314 КПК України, вирішено питання запобіжного заходу, а саме: продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 30.05.2026 включно, без визначення розміру застави.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням в частині продовження запобіжного заходу, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого суду як безпідставну та необґрунтовану.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 вказує на те, що прокурором у клопотанні не було доведено як існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так і того, що вони зменшились. Крім того, на його думку, прокурором не було надано суду достатньо доказів на підтвердження неможливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів. Натомість, на його переконання, оскільки досудове розслідування кримінального провадження завершено і всі докази зібрані і досліджені, то це значною мірою зменшує ступінь існуючих ризиків, оскільки стадія збирання доказів вже закінчена, а змоги якимось чином вплинути на хід розгляду справи в суді фактично у ОСОБА_8 немає. На думку захисника, судом не було враховано те, що заявлені прокурором ризики є абстрактними, надуманими та неіснуючими з урахуванням даних кримінального провадження та особи обвинуваченого. Крім того, суддею безпідставно не визначено розмір застави, що явно не відповідає обставинам справи та є надмірним.
Заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу свого захисника, думку прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Підставами для продовження строку тримання під вартою згідно ст.199 КПК України є те, що існують обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики (зазначені у ст.177 КПК України) не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Як встановлено ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
У даному випадку, на переконання колегії суддів, місцевий суд, продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід дотримався положень ст.ст.177,178,183,194,331 КПК України.
Як убачається з матеріалів, в провадження Зарічного районного суду м.Суми надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , який обвинувачується ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.1 ст.345, ч.1 ст.309 КК України, до якого на стадії досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Під час підготовчого судового засідання, ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 01.04.2026 обвинуваченому ОСОБА_8 було продовжено на строк до 30 травня 2026 року раніше обраний запобіжний захід - тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Таке рішення суд першої інстанції умотивував тим, що до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 15.04.2026, і під час підготовчого судового засідання прокурор в достатній мірі довів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, суд першої інстанції на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, беручи до уваги те, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, не визначив йому розмір застави у кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками і уважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про доведеність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час звернення прокурора з відповідним клопотанням не зменшилися та є актуальними.
Зокрема, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні декількох тяжких злочинів, у т.ч. пов'язаних із застосуванням насильства, не має офіційного місця роботи та офіційного джерела прибутку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. І такі обставини у сукупності з іншими обставинами, про які йдеться в обвинувальному акті, дають підстави для висновків про існування об'єктивної ймовірності того, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може ухилятися від судового розгляду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Апеляційний суд погоджується і з висновком суду першої інстанції про наявність реальних ризиків впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, здійснення на них тиску з метою зміни показань або відмови від дачі свідчень, особливо з огляду на початкову стадію розгляду справи, оскільки до моменту безпосереднього отримання судом показань таких осіб, не виключена ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, у разі, якщо не буде перебувати під вартою, може вдатись до незаконного впливу на них.
З огляду на те, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, актуальним залишається й ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки сукупність таких даних про особу обвинуваченого об'єктивно підвищують небезпеку вчинення інших суспільно небезпечних дій.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченим та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
На переконання колегії суддів, у даному випадку суд першої інстанції достатньо врахував всі обставини, надав їм правильну оцінку та дійшов обґрунтованих висновків про існування зазначених у клопотанні прокурора ризиків та про неможливість на даний час застосування до обвинуваченого будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначені захисником відомості про те, що ОСОБА_8 раніше під час проведення досудового розслідування, судового розгляду та відбування покарання за іншим злочином - за ч.3 ст.185 КК не допускав порушень своїх процесуальних обов'язків, а також - що він не володіє службовим та матеріальним становищем для впливу на свідків, - не спростовують встановлених ризиків та не є безумовними підставами для зміни запобіжного заходу з огляду на сукупність інших вищевказаних даних про особу обвинуваченого, тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, характеру обвинувачення та конкретних фактичних даних провадження.
Доводи захисту про можливість застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту або визначення розміру застави є необґрунтованими, оскільки відсутні об'єктивні гарантії того, що такі запропоновані стороною захисту заходи будуть дієвими і здатні запобігти встановленим ризикам Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та не визначив обвинуваченому розмір застави у кримінальному провадженні.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, містить належну мотивацію та підстави для подальшого тримання обвинуваченого під вартою, а зазначені в апеляційній скарзі обставини не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали місцевого суду, як і підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту чи застави.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422-1 КПК України, -
постановила:
Ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 01 квітня 2026 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4