Унікальний номер справи № 374/299/25 Головуючий у суді першої інстанції -Потапенко А.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5411/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
02 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
секретар Цуран С.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Козіною Світланою Миколаївною на ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 17 листопада 2025 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання заповіту недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про усунення від права на спадкування,
В провадженні Ржищівського міського суду Київської області перебувала вказана цивільна справа.
Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про усунення від права на спадкування, прийнято до провадження та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Справа призначалась до розгляду неодноразово.
Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 17 листопада 2025 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності).
Ухвалу суду мотивовано тим, що у судове засідання 22 жовтня 2025 року, 27 жовтня 2025 року, 05 листопада 2025 року та 17 листопада 2025 року позивач та його представник, які були належним чином повідомленими про час та місце проведення судового розгляду, повторно не з'явилися, заяву про розгляд справи у їх відсутність не подали.
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Козіна С.М., подав апеляційну скаргу на ухвалу, в якій просить суд скасувати ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що представниця позивача у судові засідання не з'являлася з поважних причин, при цьому надсилаючи на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи. Тому вважає, що суд не мав підстав лишати позовну заяву без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
В судовому засіданні в апеляційному суді взяла участь представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Козіна С.М., яка підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її з викладених підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що належним чином повідомлений позивач, повторно не з'явився в судове засідання.
Апеляційний суд з такими висновками суду не погоджується.
Як видно із матеріалів справи, у провадженні Ржищівського міського суду Київської області перебувала вказана цивільна справа.
Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с. 63-64).
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Ржищівська міська державна нотаріальна контора Київської області, про усунення від права на спадкування, прийнято до провадження та об'єднано в одне провадження з первісним позовом (т. 2, а.с. 61-62).
У судове засідання 27 жовтня 2025 року з'явилась представниця відповідача Лисюк О.В. Ухвалою від 27 жовтня 2025 року по справі оголошено перерву за клопотанням представниці відповідача до 05 листопада 2025 року (т. 2, а.с. 68-69).
У судове засідання 05 листопада 2025 року з'явилась представниця відповідача Лисюк О.В. Ухвалою від 05 листопада 2025 року продовжено строки підготовчого провадження за клопотанням представниці позивача до 17 листопада 2026 року (т. 2, а.с. 89-90).
У судове засідання 17 листопада 2025 року з'явились відповідачка ОСОБА_2 та її представниця адвокат Лисюк О.В. Позивач ОСОБА_1 та його представниця - адвокат Козіна С.М. у судове засідання не з'явились (т. 2, 103-104).
Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 17 листопада 2025 року позовну заяву залишено без розгляду (т. 2, а. с. 106-107).
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Разом з тим, відповідно до п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності належно повідомленого учасника справи, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відтак норми ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Тож, під час вирішення в даному разі питання про залишення позову без розгляду правове значення має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, а також визнання його явки обов'язковою.
Поряд з цим, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Відтак, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, якщо його явка визнана обов'язковою.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 20 травня 2022 року у справі № № 753/8582/19-ц (провадження № 61-20040св21).
Як видно із матеріалів справи, суд першої інстанції повідомляв позивача та його представницю про судові засідання, призначені на 27 жовтня 2025 року, на 05 листопада 2025 року та на 17 листопада 2025 року шляхом направлення SMS-повідомлень та судових повісток у електронний кабінет адвоката Козіної С.М.
В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції вказано, що позивач та його представниця у судові засідання не з'явилися, чим зловживають процесуальними правами та затягують строки розгляду справи.
Однак, апеляційний суд звертає увагу, що судове засідання 05 листопада 2025 року було відкладено для надання представниці позивача можливості підготувати відзив на зустрічну позовну заяву та за відсутності заперечень з боку сторони відповідача.
Перед наступним судовим засіданням 17 листопада 2025 року до суду надійшла заява представниці позивача про відкладення розгляду справи (т. 2, а.с. 101).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції жодної оцінки вказаній заяві не надав, тому дійшов передчасного висновку про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та існування підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Козіною Світланою Миколаївною задовольнити.
Ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 17 листопада 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст складено 07 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді С.М. Верланов
Т.О. Невідома