07 квітня 2026 року
справа № 363/2483/20
провадження № 22-з/824/376/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович
розглянувши заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2025 року, постановлене під головуванням судді Баличевої М.Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович про визнання договору купівлі - продажу на будинок та земельну ділянку недійсним, -
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 залишено без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 січня 2025 року залишено без змін.
Від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 44 387,85 грн.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати
Згідно з п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником було подано:
- договір про надання правничої допомоги № 14-СВ від 12.11.2025 року;
- акт про надання правової допомоги від 04.03.2026 року,
- акт про надання правової допомоги від 21.11.2025 року,
- рахунок фактуру № 1-26 від 04.03.2026 року,
- платіжна інструкція № 4321-НВ9Н-АВК9-3644 від 06.03.2026 року,
- платіжна інструкція № МС98-646А-4482-56АК від 21.11.2025 року.
Відповідно до актів про надання правової допомоги, були надані наступні послуги:
- підготовка та подання клопотання про вступ у справу - 1 год 30 хв (9 585, 00грн),
- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 3 год 30 хв (22 365,00грн),
- підготовка до судового засідання - 1 год (6 592, 50 грн),
- участь в судовому засіданні - 1 год 20 хв ( 5 845,35 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів приходить до висновку про відшкодування з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, що відповідатиме критерію розумності та реальності.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.
В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді