Справа № 149/1055/26
Провадження №11-сс/801/327/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
03 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026020210000 внесеного до ЄРДР 24.03.2026 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жемчужене, Павлоградського району Дніпропетровської області, громадяна України, освіта неповна середня, працюючого майстром виробничої діяльності АНВП "Візит", учасника бойових дій, проживаючого по АДРЕСА_1
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2026 року клопотання начальника відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 02:07 год 23.05.2026.
Строк тримання ОСОБА_7 під вартою рахувати з моменту затримання, тобто 02:07 год 25.03.2026.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просила ухвалу слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2026 року скасувати, обрати підозрюваному менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що ОСОБА_7 раніше не судимий, хоча неофіційно, але працевлаштований, позитивно характеризується, має на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, щиро кається і активно кається.
Недоведено слідчим та прокурором необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник вказує на те, що обгрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиною підставою для тримання підозрюваного під вартою.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначила, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тому просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , яка просила задоволити апеляційну скаргу сторони захисту, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги , суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Відповідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020210000126 від 24.03.2026 року ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, 25.03.2026 року йому повідомлено про підозру.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра" це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обов'язковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (досудового розгляду кримінальної справи).
У справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування
Вказане свідчить про те, що на стадії вирішення питання щодо запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку "обґрунтованості підозри" в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, приймаючи рішення, врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинений злочин, та дійшов вірного висновку, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя перевірив доводи сторони захисту про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 та звернув увагу на те,що підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 152 КК України стосовно неповнолітньої доньки його співмешканки ОСОБА_10 , з якими він спільно проживав з жовтня 2025 року у належному йому житловому будинку, отже застосування більш м'якого запобіжного заходу зокрема домашнього арешту не забезпечить відсутність ризиків впливу підозрюваного на свідка та неповнолітню потерпілу.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Твердження апеляційної скарги захисника, що слідчим суддею не враховано всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України є необгрунтованими.
Посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язного з триманням під вартою є безпідставними.
Вказуючи про доцільність застосування іншого запобіжного заходу, захисник фактично погоджується з наявністю ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26.03.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4