Справа №672/367/21
Провадження №1-кп/672/1/26
07 квітня 2026 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городок кримінальне провадження за №12021243060000120 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок, Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тимчасово не працюючого, інваліда ІІ групи, учасника бойових дій, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 органами досудового розслідування ставиться у вину те, що він не маючи постійного місця проживання та джерела доходів, в грудні 2020 року разом із своїм знайомим ОСОБА_6 влаштувалися на підробіток до потерпілого ОСОБА_7 для проведення ремонтних робіт в дерев'яному будинку (зрубі), що розташований по АДРЕСА_2 . Проживаючи на території вказаного господарства, ОСОБА_4 з метою власного незаконного збагачення, переслідуючи єдиний умисел вирішив вчинити крадіжку майна з приміщень які розташовані на території зазначеного господарства.
21 грудня 2020 року близько 15 години, ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні недіючого кафе-бару, яке розташоване на території зазначеного господарства, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, умисно, таємно з картонного ящика, викрав дві пляшки коньяку марки «Болград» п'ять зірок, ємністю 0.5 л. вартістю 170 гривень кожна, які належать потерпілому ОСОБА_7 , після чого виніс зазначені пляшки з приміщення бару та заховав їх під дерев'яну колоду за вказаним приміщенням.
Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , одразу ж після крадіжки зазначених пляшок коньяку, пройшов через незачинені двері в дерев'яний будинок (зруб), де він проводив ремонт та впевнившись, що в приміщені будинку (зрубу) нікого не має та за ним ніхто не спостерігає, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрав світильник марки «HOROZ», вартістю 405 гривень, з кабелем живлення, довжиною 10 м. із маркування 4000007304М РК КАВЕL ГВС 2х75 2018 Р вартістю 41 гривня 70 копійок, який належить потерпілому ОСОБА_7 , після чого заховав викраде в листі біля криниці на березі ставка, який знаходиться поблизу домоволодіння потерпілого.
За вищевказаних обставив, ОСОБА_4 викрав майно ОСОБА_7 , чим спричинив останньому майнової шкоди на загальну суму 786 гривень 70 копійок.
На підставі вищевказаного, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 185 КК України.
Захисником обвинуваченого було ініційоване питання про закриття даного кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Прокурор та обвинувачений заявили про свою згоду на закриття даного кримінального провадження з підстав передбачених підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Як встановлено судом, відповідно до положення ст.51 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян - це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2020 року складав 1051 грн. Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2102 грн.
Отже, як вбачається із вищевикладеного, фактично відбулась декриміналізація крадіжок на суму меншу за 2102 грн.
П.4-1 ч.1 ст.284 КПК України передбачено закриття кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння
Відповідно до ч.1,3 ст.479-2 КПК України визначено, що: Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Згідно ч.3 ст.288 КПК України: Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ч.2 ст.4 КК України визначено, що: Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст. 5 КК України).
Судом враховується, що обвинувачений надав свою згоду на закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про можливість закриття вказаного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про необхідність скасування арештів майна, накладених на викрадене майно ухвалою слідчого судді, суд приходить до такого висновку.
Ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З моменту втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення, передбачених пунктами 3-4-1, 8, 9 частини другої статті 131 цього Кодексу, припиняє свою дію (ч.4 ст.132 КПК України).
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Запобіжний захід не обирався. Цивільні позови не заявлялися. Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284, 372 КПК України, ст.ст.49 КК України суд,
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази по справі: світильник марки «HOROZ», з кабелем живлення довжиною 10 м. із маркування 4000007304М РК КАВЕL ГВС 2х75 2018 Р Р, передані на зберігання до ВП №5 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області повернути власнику ОСОБА_7 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області.
Суддя: