Справа № 601/2669/25
Провадження № 1-кс/601/4/2026
08 квітня 2026 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кременці клопотання заступника начальника СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене заступником керівника Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , у рамках кримінального провадження №42025212030000014 від 30.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , одруженої, непрацюючої, раніше не судимої,-
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
Заступник начальника СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області майор поліції ОСОБА_6 , за погодженням заступника керівника Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження №42025212030000014 від 30.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що в жовтні 2023 року, більш точний час не встановлено, у ОСОБА_5 , яка перебувала у невстановленому досудовим розслідуванням місці виник злочинний умисел, спрямований на виготовлення підробленого висновку про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі, не спеціалізованим способом та не підприємством, яке повинно здійснювати виготовлення та видачу таких висновків, шляхом надання нею особистих даних, з метою подальшого використання зазначеного підробленого висновку для усунення перешкоду при перетині державного кордону України її військовозобов'язаним сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , в жовтні 2023 року, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, за попередньою домовленістю із невстановленою особою, домовилась про виготовлення висновку про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі, без проходження лікарсько-консультативної комісії, порядок і обов'язковість проходження якої передбачено Наказом міністерства охорони здоров'я України №407 від 09 березня 2021 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я» та за відсутності умов які б надавали їй можливість отримати такий висновок на законних підставах.
В подальшому ОСОБА_5 надала невстановленій особі свої анкетні дані, яка використала їх під час виготовлення підробленого висновку про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі №516 від 26.10.2023 року на ім'я ОСОБА_5 .
Згодом ОСОБА_5 від невстановленої особи в невстановлений спосіб отримала вказаний підроблений офіційний документ висновок №516 від 26.10.2023, таким чином отримала реальну можливість його використовувати у своїй злочинній діяльності спрямованій на досягнення єдиного злочинного умислу.
Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України підробленні офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і яке надає права, з метою використання його іншою особою за попередньою змовою групою осіб.
Окрім цього, 15.11.2023 у ОСОБА_5 , яка мала із собою завідомо підроблений висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі №516 від 26.10.2023 року на своє ім'я, яка перебувала на державному кордоні України в пункті пропуску «Красноїльськ» Чернівецької області виник злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого документа.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на досягнення єдиної злочинної мети, ОСОБА_5 , 15.11.2023 року о 19:00 год, перебуваючи на державному кордоні України в пункті пропуску «Красноїльськ» Чернівецької області, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння пред'явила працівникам ДПС України завідомо підроблений висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі №516 від 26.10.2023 року на своє ім'я, як підставу для усунення перешкоди при перетині державного кордону України її військовозобов'язаним сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок вище зазначених дій ОСОБА_5 здійснила умисне використання завідомо підробленого офіційного документа.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Окрім цього, згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» №3684-IX від 08.05.2024року,яким затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні продовжено воєнний стан на 90 діб із 05 години 30 хвилин 14.05.2024 до 05 години 30 хвилин 12.08.2024, який триває до теперішнього часу та скасований не був.
Крім цього, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію на території України.
Згідно з ч.3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (надалі Закон України).
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно з ч. 8 «Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років на період правового режиму воєнного стану. В той же час, законодавством встановлено винятки для окремих категорій чоловіків щодо обмеження виїзду за межі України на період правового режиму воєнного стану.
Так згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1044 від 10.09.2022 року про зміни що вносяться до Правил перетинання державного кордону громадянами України абзаці 8 п.2-1 «у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право» викладений у наступній редакції: особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
В ОСОБА_5 , яка знала про дію вказаних норм, у листопаді 2023 року (точної дати та обставин досудовим розслідуванням не встановлено) та яка усвідомлювала порядок та правила перетину державного кордону України зокрема положення вище вказаного абзацу 8 виник злочинний умисел направлений на незаконне переправлення осіб чоловічої статті віком від 18 до 60 років, через державний кордон України.
Так, в листопаді 2023 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 та реалізувала свій злочинний умисел на незаконне переправлення особи чоловічої статті віком від 18 до 60 років, через державний кордон України, а саме свого сина ОСОБА_9 , 20.007.1989 року народження.
Так, остання завчасно підготувала та в подальшому використала завідомо підроблений висновок про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на не професійній основі №516 від 26.10.2023 року, на своє ім'я, з метою усунення перешкод в перетині державного кордону ОСОБА_9 , та 15.11.2023 року о 19:00 год., через пункт пропуску «Красноїльськ» Чернівецької області, на автомобілі «FORD», р.н. НОМЕР_1 здійснила незаконне переправлення через державний кордон свого сина ОСОБА_9 , усунувши перешкоду останньому в такому перетині шляхом пред'явлення підроблених документів та видуманих обставин із супроводу при здійсненні пропускного контролю працівниками ДПС України, внаслідок чого останній не законно та безпідставно перетнув державний кордон.
В подальшому, ОСОБА_5 , 11.08.2025 о 07:35 через пункт пропуску «Шегині» Львівської області повернулась на територію України на автомобілі «FORD» р.н. НОМЕР, без будь якої сторонньої допомоги, однак ОСОБА_9 , по даний час на територію України не повернувся.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України підробленні офіційного документа, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і яке надає права, з метою використання його іншою особою за попередньою змовою групою осіб, ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документа, ч. 1 ст. 332 КК України - незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.
05.09.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.332 КК України.
Допитати як підозрювану ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не представилось можливим, оскільки остання переховується від органів досудового розслідування.
23.12.2025 у зв'язку із переховуванням підозрюваної ОСОБА_5 від органів досудового розслідування, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне, заступником начальника СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області винесено постанову про оголошення підозрюваної в розшук.
Ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.12.2025 обрано підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того, ухвалено після затримання підозрюваної ОСОБА_5 не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, за участю підозрюваної, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Слідчий підтверджує вину ОСОБА_5 матеріалами кримінального провадження: довідкою з прикордонної служби №02.3/15014-25-Вих від 04.07.2025, відповідь з медичного закладу - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Чортківської міської ради №440 від 24.06.2025.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта спеціаліста у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому та просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання та пояснила, що її ніхто не попереджав про те, що їй неможна виїзджати за межі України. Вона їздила за кордон на лікування. Підозру вважає обґрунтованою і зобов'язується приходити на виклики до слідчого, прокурора та суду.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання та вказав, що до з'ясування всіх обставин запобіжний захід слід обрати у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст.194 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025212030000014 від 30.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
05 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий та прокурор обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Зокрема такими є: довідка з прикордонної служби №02.3/15014-25-Вих від 04.07.2025, відповідь з медичного закладу - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Чортківської міської ради №440 від 24.06.2025.
Враховуючи те, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
При цьому слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Також за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
За таких обставин, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризику, передбаченого пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні, то сторона обвинувачення не довела у судовому засіданні існування вказаного ризику.
Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176цього Кодексу (ч. 1 ст.183КПК України).
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
В клопотанні прокурор просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та не зазначив що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваної, її вік, стан здоров'я, майновий та сімейний стан та на підставі чого доходить висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної і виконання нею процесуальних обов'язків.
Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення) та 2 (наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор) частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні) частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак, враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, на підставі ч. 2 ст.194 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п'яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.
Вирішуючи, на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, питання про обрання більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що особисте зобов'язання, особиста порука та застава не зможуть в повній мірі запобігти вказаним вище ризикам, оскільки не створюють в достатній мірі стримувальних чинників.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України).
Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, підозрювана ОСОБА_5 раніше не судима, має постійне місце проживання, будь-які відомості, які б характеризували її з негативної сторони у матеріалах клопотання відсутні.
Сукупність вищенаведених обставин, на переконання слідчого судді, значно знижують ризики, не свідчить про те, що тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою є виправданим та свідчить про можливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу - у виді домашнього арешту в нічну пору доби за місцем її перебування.
За приписами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Разом з тим, береться до уваги те, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» домашній арешт, з урахуванням його ступеня та інтенсивності, вважається позбавленням волі за змістом статті 5 Конвенції.
Слідчий суддя також враховує Рішення Європейського суду в справі «Летельє проти Франції», висновки про те, що попереднє ув'язнення не повинно визначати покарання у виді позбавлення волі і не може бути «формою очікування» обвинувального вироку (п. 51 Рішення).
З огляду на викладене, за результатами розгляду клопотання, враховуючи особу підозрюваної, яка раніше не судима, будь-які відомості, які б характеризували її з негативної сторони у матеріалах клопотання відсутні, її процесуальну поведінку, наявність постійного місця проживання, на думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо ОСОБА_5 домашнього арешту в нічну пору доби, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_10 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі свого місця проживання по АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 05 червня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_11 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_11 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 08.04.2026 о 15 годині 25 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1