Справа № 461/1645/26
Провадження № 1-кс/461/1999/26
03.04.2026 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
01.04.2026 до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в якому він просить скасувати арешт на майно, а саме: автомобіль марки «AUDI A4», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.01.2026 в межах кримінального провадження, внесеного 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000533.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що в провадженні СУ ГУНП у Львівській області знаходиться кримінальне провадження, внесене 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000533, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.01.2026 накладено арешт на автомобіль марки «AUDI A4» білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , який не має жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення, а, отже, обмеження його права власності на автомобіль є неспівмірним із завданнями кримінального провадження. Окрім цього, всі можливі слідчі дії з вказаним транспортним засобом вже проведені, а, отже, відсутня подальша необхідність втручання органу досудового розслідування в право власності ОСОБА_4 . До того ж, арештоване майно не підлягає спеціальній конфіскації. Заборона користування автомобілем призводить до порушення прав власника майна, також до погіршення стану транспортного засобу, який зберігається на території Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області. Враховуючи наведене, оскільки на даний час правова підстава для накладення арешту на автомобіль відсутня, просить клопотання задоволити.
Старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до судового засідання подав письмові заперечення, в яких повідомив наступне. Так, 10.01.2026 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та цього ж дня останнім було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України за фактом сприяння у незаконному переправленню осіб через державний кордон України вказівками, наданням засобів, вчинено за попередньою змовою групою осіб, вчиненому щодо декількох осіб, з корисливих мотивів. Окрім цього, 10.01.2026 в період часу з 03:42 по 04:43 було проведено огляд автомобіля марки «AUDI А4», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на паркувальному майданчику АЗС «ОККО», за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 2А, в ході якого було виявлено та вилучено: 5 (п'ять) купюр номіналом 100 доларів США з номерами Н8, які поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 1884191; 4 (чотири) купюри номіналом 100 доларів США з номерами PA 02853366B; PF44755571S; LD50285067C; PL59790587D; мобільний телефон iPhone 13 чорного кольору з сім-карткою НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; автомобіль марки «AUDI A4», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 . Зазначає, що слідчим вказані речі та предмети 10.01.2026 визнані речовими доказами та на них 14.01.2026 ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області було накладено арешт. Також уточнює, що на момент проведення огляду вказаним автомобілем користувався ОСОБА_5 , а на пасажирському сидінні перебував ОСОБА_4 , при цьому за допомогою вказаного автомобіля планували доставити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до Закарпатської області з метою незаконного переправлення останніх через державний кордон України, однак були затримані працівниками правоохоронних органів. Додає, що в межах вказаного кримінального провадження адвокатом вже подавалося клопотання про скасування арешту із даного автомобіля, за результатами якого 09.02.2026 слідчим суддею Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_10 було відмовлено у його задоволенні. У зв'язку із наведеним, орган досудового розслідування заперечує щодо скасування арешту на автомобіль марки «AUDI A4» білого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки такий є знаряддям вчинення злочину.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задоволити з мотивів, наведених у такому.
Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку представника. Додатково пояснив, що являється колишнім військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_3 , звільненим з військової служби за станом здоров'я. Підозрюваний у кримінальному провадженні - ОСОБА_5 є його другом дитинства, і іноді позичає його автомобіль для особистих цілей, востаннє позичив такий для поїздки у Закарпатську область, у зв'язку із чим запропонував і йому поїхати разом з ним, ціль поїздки не повідомив. На даний час автомобіль потрібний йому для роботи, оскільки після звільнення з військової служби планував працювати таксистом, а накладення арешту на такий порушує його право власності та володіння, враховуючи те, що він не є підозрюваним у кримінальному провадженні, а був допитаний лише в якості свідка.
Заслухавши думку власника майна та його представника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що таке підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000533, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
10.01.2026 в період часу з 03:42 по 04:43 було проведено огляд автомобіля марки «AUDI А4», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на паркувальному майданчику АЗС «ОККО», за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 2А, в ході якого було виявлено та вилучено, зокрема, автомобіль марки «AUDI A4», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10.01.2026 постановою слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області зазначений вище транспортний засіб визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.01.2026 накладено арешт на автомобіль марки «AUDI A4», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається із вказаної ухвали, метою накладення арешту є необхідність збереження речових доказів.
Як передбачено ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.
Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Слідчий суддя враховує, що арешт на транспортний засіб ще 14.01.2026, а відтак, вже пройшов достатній час для проведення необхідних слідчих дій з арештованим автомобілем.
Відповідно до ч.2, 3 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок зберігання речових доказів врегульовано Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної Податкової адміністрації України, Службої Безпеки України, Верховного Суду України, Державної Судової Адміністрації України 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125, якою визначено, що речові докази можуть зберігатися в тому числі у власника, якому роз'яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.
Так, автомобіль марки «AUDI A4» білого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_4 підозри в рамках кримінального провадження, внесеного 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000533, не оголошено.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованими покликання власника майна ОСОБА_4 на те, що накладення арешту на автомобіль призводить до порушення його права власності та володіння, а сам автомобіль потрібний йому для роботи.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Згідно з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Доказів, які б спростовували доводи клопотання заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з забороною користування, слідчому судді не надано.
Таким чином, оскільки обставини, які були враховані при накладенні арешту на майно, на даний час частково перестали існувати, враховуючи положення ст.100 КПК України, якими передбачена можливість передання на відповідальне зберігання речових доказів власнику, слідчий суддя вважає за необхідне в подальшому застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме скасувати накладений на транспортний засіб арешт в частині заборони користування та передати це майно його власнику на відповідальне зберігання.
Разом з тим, беручи до уваги, що у кримінальному провадженні, внесеному 09.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000533, триває досудове розслідування, а вказаний у клопотанні транспортний засіб визнаний речовим доказом, тому питання щодо скасування арешту майна може бути вирішене слідчим при постановленні на досудовому слідстві постанови про закриття кримінального провадження або суддею під час судового розгляду при ухваленні вироку по справі, а тому клопотання про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню, в частині скасування заборони користування транспортним засобом.
Керуючись ст.2, 7, 98, 100, 131, 132, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задоволити частково.
Скасувати арешт на майно в частині заборони користування, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.01.2026 на транспортний засіб - автомобіль марки «AUDI A4», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - та передати такі на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 07.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_11