Єдиний унікальний номер справи 332/1426/25
Номер провадження 2/333/195/26
іменем України
08 квітня 2026 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання представника позивача відповідача відповідача представника відповідача Ганчева М.В. - адвокатаСтоматова Е.Г. Бережної Д.О. Шиян Н.В. Ганчевої Т.М. Ганчева М.В. Новікова І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району (вул. Мирослава Симчича, буд. 65, м. Запоріжжя, 69009) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Космічному району як орган опіки та піклування (вул. Чумаченка, буд. 32, м. Запоріжжя, 69104), Службу у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (вул. Центральна, буд. 33, смт Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
встановив:
22 квітня 2025 року на виконання ухвали судді Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 березня 2025 року матеріали позовної заяви Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської радипо Заводському району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, направлено за підсудністю до Комунарського районного суду міста Запоріжжя.
Позов мотивований тим, що відповідачі у справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також у матері ОСОБА_1 є старша донька від першого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 03.03.2025 року до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло подання про вжиття заходів відносно родини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкала з батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5., за адресою: АДРЕСА_3 .
3 подання стало відомо, що 28.02.2025 року від оператора «102» надійшло повідомлення, що сусід б?є жінку в присутності малолітньої дитини. Піднявшись в квартиру наряд «Крути 145» тривалий час стукали в двері, але їм ніхто не відчинив. Через деякий час крізь двері почав спілкуватись чоловік на ім?я ОСОБА_2 , який за манерою спілкування перебував у стані алкогольного сп?яніння, відчиняти двері категорично відмовився, мотивуючи це тим, що вони вже сплять, а якщо вони заважають сусідам, то наступного дня з?їдуть з даної квартири. На подальші переконання відчинити двері відмовився та виходячи зі звуків почав задвигати дверний пройом меблями.
01.03.2025 року поліцейськими СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 , тривалий час двері ніхто не відчиняв, але приблизно через годину двері відчинили. Вдома перебували малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Одразу було викликано швидку медичну допомогу, оскільки на тілі ОСОБА_1 були синці, гематоми та ножове поранення правої руки, проте коли приїхала швидка медична допомога, ОСОБА_1 від госпіталізації відмовилась. У зв?язку з тим, що умови загрожували життю та здоров'ю дитини, було викликано бабусю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9., яка забрала онуку до себе за адресою: АДРЕСА_4 .
Про родину ОСОБА_1 стало відомо в червні 2024 року, коли до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшла заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9., про те, що матір дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не займається вихованням своїх двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Бабуся дітей вказала, що матір зловживає спиртними напоями, вихованням та утриманням дітей не займається, мешкає окремо від дітей в орендованій квартирі, де не створені належні умови для проживання малолітніх, не цікавиться станом здоров?я дітей, хоча молодша дитина має проблеми зі слухом (майже не чує), потребує обстеження та оформлення інвалідності. Батько молодшої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5., мешкає в м. Одеса.
Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно інспекторами патрульної поліції ВЗГ УПП в Запорізькій області було обстежено умови проживання дітей в родині бабусі за адресою: АДРЕСА_5 .
Встановлено, що бабуся ОСОБА_6 мешкає разом з онучками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в двокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо-, та електропостачання. В першій кімнаті є великий диван, розкладачка, шафа для одягу, шафа для книжок, стіл, комод. В другій кімнаті є ліжко, телевізор, письмовий стіл, шафа для одягу. Санітарний стан помешкання задовільний.
На той час матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., мешкала за адресою: АДРЕСА_6 .
Спеціалістами відділу тричі було зроблено вихід за вищевказаною адресою, проте вдома нікого не було. На залишені запрошення матір не реагувала, лише на третє запрошення з?явилася до відділу.
З матір?ю було проведено профілактичну бесіду щодо недопущення вживання спиртних напоїв та належного ставлення до виховання дітей.
ОСОБА_1 повідомила, що вона працює в Гіпермаркеті «Епіцентр» касиром, коли вона на роботі, то діти знаходяться у бабусі. За її словами, вони з чоловіком мешкали в м. Одеса, і наразі він мешкає там і робить ремонт у квартирі, після чого вона з дітьми планує повернутися туди.
Відповідно до інформації Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 10.06.2024 року, 28.05.2024 року поліцією було відпрацьовано повідомлення про те, що бабуся протягом трьох днів не віддає матері доньку ОСОБА_3 (зателефонував батько дитини). Було встановлено, що матір 27.05.2024 року прийшла за дитиною, але знаходилась в стані алкогольного сп'яніння, тому бабуся дитину їй не віддала. Самостійно лікувала онуку від застуди. Під час виходу за адресою проживання матері: АДРЕСА_6 , були виявлені неналежні умови проживання: відсутній холодильник, взагалі відсутня їжа, іграшки, одяг для дитини, лише зламані меблі, брудна постільна білизна, кіт випорожнюється у ванну. Тому на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до інформації Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 05.06.2024р.
Відповідно до оцінки потреб сім?ї, складеної фахівцями ЗМЦСС від 01.07.2024 року, в родині ОСОБА_1 наявні ознаки СЖО, оскільки матір неналежно виконує свої батьківські обов?язки відносно двох дітей.
Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.07.2024 року перебувають на профілактичному обліку у відділі по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах по причині проживання в сім?ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов?язків з виховання дитини.
В січні 2025 року стало відомо, що батьки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5., разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 23.01.2025 року спільно інспекторами ювенальної превенції ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було обстежено умови проживання дитини в родині батьків за вищевказаною адресою. Встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкає разом з батьками в однокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо- та електропостачання. В кімнаті є великий диван, диван на підлозі без ніжок та боковушек, комод, телевізор, шафа для одягу, полиці. Санітарний стан помешкання задовільний, продуктів харчування в мінімальній кількості. У дитини немає нормального спального місця, одяг в неналежному стані, речі в купі, з приготованих страв лише гречана каша та сосиски. Під час обстеження з батьками було проведено бесіду стосовно належного ставлення до виховання дитини, необхідності облаштувати нормальне спальне місце для дитини, зробити запаси продуктів харчування. Матір підтвердила, що вона зловживає спиртними напоями, оскільки відчуває стрес, батько повідомив, що він допускає до дружини фізичне насильство, оскільки вона напивається коли він на роботі. Батьків попереджено, що у разі, якщо вони не змінять свого ставлення один до одного і не припинять зловживати спиртними напоями та вчиняти насильство, дитину буде негайно відібрано від них.
З метою запрошення батьків на засідання комісії було двічі відвідано адресу проживання: АДРЕСА_3 , проте вдома нікого не було, на залишені запрошення батьки не відреагували. Телефони матері та батька не відповідають.
Питання щодо стану виконання батьками ОСОБА_1 батьківських обов?язків відносно двох дітей було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводскому району 13.03.2025 року (протокол № 8).
На засіданні комісії бабуся ОСОБА_6 повідомила, що її донька ОСОБА_1 по телефону їй повідомила, що вони з чоловіком виїхали з квартири і повернулися проживати до м. Одеса, де раніше мешкали. Також повідомила, що дитина має інвалідність оскільки у неї відсутні 99 % слуху, її батьки загубили слуховий апарат на одне вухо. Батько прикривається від мобілізації доглядом за дитиною-інвалідом. Бабуся просила звернутися до суду з позовною заявою про позбавлення батьків батьківських прав, оскільки вони своєю поведінкою загрожують життю та здоров?ю дитини, а по відношенню до старшої доньки ОСОБА_1 , матір самоусунулась від виконання батьківських обов?язків, багато років не цікавиться її життям та здоров?ям, не бере участі у її вихованні, коштів на утримання дитини не надає.
Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6., спілкується з донькою, надає їй гроші на утримання дитини, онука ОСОБА_1 мешкає з нею за домовленістю з батьком.
Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4., написала заяву про те, що вона просить позбавити її матір ОСОБА_1 батьківських прав, оскільки вона зловживає спиртними напоями, її чоловік ОСОБА_2 її домагався, коли вони проживали в м. Одеса, у вересні 2021 року вчиняв по відношенню до неї домашнє насильство, ображав її, тягав за волосся та бив головою об двері, через що дівчина самостійно покинула місце проживання.
Все це відбувалось на очах її матері, але вона на це не реагувала. Дівчина додала, що з 2021 року вона проживає у своєї бабусі, яка повністю забезпечує її усім необхідним.
Комісією одноголосно було вирішено подати до суду позовну заяву про позбавлення батьків батьківських прав відносно двох дітей.
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просила позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути аліменти. Зазначила, що соціальна робота з сім'єю здійснювалася на протязі 2 років, проте відповідачі не вживають заходів належного виконання батьківських обов'язків. Діти з червня 2024 року перебувають на утриманні бабусі, Позбавлення відповідачів батьківських прав відносно її дітей буде відповідати інтересам дітей.
Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказала, що на сьогоднішній день нею створені належні умови для проживання дітей разом з нею, вона піклується про своїх дітей, цікавиться їх життям, постійно спілкується та намагається матеріально забезпечувати, зазначила, що змінила свою поведінку, просила не позбавляти її батьківських прав. З урахуванням усіх обставин відповідач просила відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2 , та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог, вказав, що на сьогоднішній день ним створені належні умови для проживання дитини разом з ним, він піклується про свою дитину, цікавиться її життям, та матеріально забезпечує. З урахуванням усіх обставин відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи - Районної адміністрації Запорізької міської ради по Космічному району як орган опіки та піклування у судове засідання не з'явилась, але надала суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник третьої особи - Службу у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
В судовому засіданні було допитано ОСОБА_4 , яка пояснила, що мешкає у бабусі разом з молодшою сестрою - ОСОБА_3 .. На постійній основі перебуває у бабусі з 10 років, у зв'язку з тим, що мати зловживає алкогольними напоями, не надає належним умов проживання. З 2021 року проживала разом з матір'ю та вітчимом проживали в Одесі. З вітчимом має погані відношення, оскільки він до неї застосував фізичну силу. Раз на рік матір приїжджала з ОСОБА_3 до неї, проживала разом у бабусі. У цей час також зловживала алкогольними напоями. Не заперечує, щодо позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неї.
В судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_6 , яка є бабусею, пояснила, що ОСОБА_4 перебуває на її утриманні та проживає разом з нею приблизно 5 років, а ОСОБА_3 - 9 місяців. Пояснила, що батьки не приймають участь у вихованні дітей, не цікавляться їх станом здоров'я. ОСОБА_2 відносно неї застосовував психологічний тиск, ображав, виражався нецензурною лайкою. ОСОБА_3 має вади зі слухом, займається її лікуванням ОСОБА_6 .. Також, зазначила, що ОСОБА_2 передав їй 10 000 грн на оплату комунальних послуг та придбав мобільний телефон для дитини.
Заслухавши сторони, думку дитини, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без задоволення із таких підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина статті 2 ЦПК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є: батько ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_14 , що підтверджується копією свідоцтва пор народження виданого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 59 від 20 січня 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва пор народження виданого Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 228 від 12 листопада 2020 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбних відносинах з 23.08.2019 року та даний шлюб було розірвано на підставі рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 12 червня 2025 року.
03 березня 2025 року до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло подання про вжиття заходів відносно родини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкала з батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5., за адресою: АДРЕСА_3 .
3 подання стало відомо, що 28.02.2025 року від оператора «102» надійшло повідомлення, що сусід б?є жінку в присутності малолітньої дитини. Піднявшись в квартиру наряд «Крути 145» тривалий час стукали в двері, але їм ніхто не відчинив. Через деякий час крізь двері почав спілкуватись чоловік на ім?я ОСОБА_2 , який за манерою спілкування перебував у стані алкогольного сп?яніння, відчиняти двері категорично відмовився, мотивуючи це тим, що вони вже сплять, а якщо вони заважають сусідам, то наступного дня з?їдуть з даної квартири. На подальші переконання відчинити двері відмовився та виходячи зі звуків почав задвигати дверний пройом меблями.
01.03.2025 року поліцейськими СЮП ВП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 , тривалий час двері ніхто не відчиняв, але приблизно через годину двері відчинили. Вдома перебували малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Одразу було викликано швидку медичну допомогу, оскільки на тілі ОСОБА_1 були синці, гематоми та ножове поранення правої руки, проте коли приїхала швидка медична допомога, ОСОБА_1 від госпіталізації відмовилась. У зв?язку з тим, що умови загрожували життю та здоров'ю дитини, було викликано бабусю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9., яка забрала онуку до себе за адресою: АДРЕСА_4 .
Про родину ОСОБА_1 стало відомо в червні 2024 року, коли до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшла заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9., про те, що матір дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не займається вихованням своїх двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Бабуся дітей вказала, що матір зловживає спиртними напоями, вихованням та утриманням дітей не займається, мешкає окремо від дітей в орендованій квартирі, де не створені належні умови для проживання малолітніх, не цікавиться станом здоров?я дітей, хоча молодша дитина має проблеми зі слухом (майже не чує), потребує обстеження та оформлення інвалідності. Батько молодшої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5., мешкає в м. Одеса.
Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно інспекторами патрульної поліції ВЗГ УПП в Запорізькій області було обстежено умови проживання дітей в родині бабусі за адресою: АДРЕСА_5 .
Встановлено, що бабуся ОСОБА_6 мешкає разом з онучками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в двокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо-, та електропостачання. В першій кімнаті є великий диван, розкладачка, шафа для одягу, шафа для книжок, стіл, комод. В другій кімнаті є ліжко, телевізор, письмовий стіл, шафа для одягу. Санітарний стан помешкання задовільний.
На той час матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., мешкала за адресою: АДРЕСА_6 .
Спеціалістами відділу тричі було зроблено вихід за вищевказаною адресою, проте вдома нікого не було. На залишені запрошення матір не реагувала, лише на третє запрошення з?явилася до відділу.
Відповідно до інформації Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 10.06.2024 року, 28.05.2024 року поліцією було відпрацьовано повідомлення про те, що бабуся протягом трьох днів не віддає матері доньку ОСОБА_3 (зателефонував батько дитини). Було встановлено, що матір 27.05.2024 року прийшла за дитиною, але знаходилась в стані алкогольного сп'яніння, тому бабуся дитину їй не віддала. Самостійно лікувала онуку від застуди. Під час виходу за адресою проживання матері: АДРЕСА_6 , були виявлені неналежні умови проживання: відсутній холодильник, взагалі відсутня їжа, іграшки, одяг для дитини, лише зламані меблі, брудна постільна білизна, кіт випорожнюється у ванну. Тому на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення .
Відповідно до характеристики ЗНВК № 67, ОСОБА_4 за місцем навчання характеризується посередньо. Домашні завдання виконує із запізненням, володіє навчальним матеріалом на середньому рівні. Зв?язок батьків зі школою відсутній, навчанням дитини батьки не цікавляться і вихованням не займаються. Батьківські збори не відвідують. Вихованням дівчинки займається бабуся, у якої вона проживає. Бабуся систематично контролює виконання завдань, відвідує батьківські збори.
Відповідно до інформації КНП «ЦПМСД № 2», ОСОБА_3 спостерігається на обліку підприємства, має укладену декларацію з лікарем Довгаль О.В. дівчинка перебуває на обліку у сурдолога, отоларинголога, офтальмолога, має статус дитини з інвалідністю, щеплена за віком. В останнє до центру зверталась 30.07.2024 року з приводу захворювання з матір?ю.
Відповідно до корінця медичного висновку № 146/2 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 07 серпня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має захворювання - Н90.3 (нейросенсорна втрата слуху).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4., не має укладеної декларації на медичне обслуговування з лікарем-педіатром підприємства.
Відповідно до оцінки потреб сім?ї, складеної фахівцями ЗМЦСС від 01.07.2024 року, в родині ОСОБА_1 наявні ознаки СЖО, оскільки матір неналежно виконує свої батьківські обов?язки відносно двох дітей.
Малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.07.2024 року перебувають на профілактичному обліку у відділі по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах по причині проживання в сім?ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов?язків з виховання дитини.
В січні 2025 року стало відомо, що батьки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1., та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5., разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради 23.01.2025 року спільно інспекторами ювенальної превенції ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було обстежено умови проживання дитини в родині батьків за вищевказаною адресою. Встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкає разом з батьками в однокімнатній квартирі, де наявні водо-, газо- та електропостачання. В кімнаті є великий диван, диван на підлозі без ніжок та боковушек, комод, телевізор, шафа для одягу, полиці. Санітарний стан помешкання задовільний, продуктів харчування в мінімальній кількості. У дитини немає нормального спального місця, одяг в неналежному стані, речі в купі, з приготованих страв лише гречана каша та сосиски. Під час обстеження з батьками було проведено бесіду стосовно належного ставлення до виховання дитини, необхідності облаштувати нормальне спальне місце для дитини, зробити запаси продуктів харчування. Матір підтвердила, що вона зловживає спиртними напоями, оскільки відчуває стрес, батько повідомив, що він допускає до дружини фізичне насильство, оскільки вона напивається коли він на роботі. Батьків попереджено, що у разі, якщо вони не змінять свого ставлення один до одного і не припинять зловживати спиртними напоями та вчиняти насильство, дитину буде негайно відібрано від них.
Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 24 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною за ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у виді попередження.
Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 28 березня 2025 року ОСОБА_2 визнано винною за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 680 гривень.
Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 03 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною за ч.2 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 14 квітня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним за ч. 1 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у виді попередження.
Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною за ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Вироком Заводського районного суду міста Запоріжжя від 24 березня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
Відповідно до витягу з протоколу №19 комісії з питань захисту дитини РА ЗМР по Заводському району від 19 червня 2025 року встановлено, що батьки ОСОБА_1 просили встановити їм порядок побачень з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодня з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. Батько ОСОБА_2 повідомив, що вони з дружиною розірвали шлюб і зараз він орендує дві окремі квартири їй та собі, вони припинили шлюбні відносини, але мають бажання разом брати доньку на прогулянку і гуляти з нею на вулиці. Батько додав, що бабуся взагалі не виводить ОСОБА_3 на прогулянку, дитина постійно сидить вдома. ОСОБА_2 підтвердив, що він вчиняв насильство по відношенню до матері дитини, коли вони жили разом, це відбувалось як в стані алкогольного сп?яніння, так і в тверезому стані, тому що він має схильність до агресії. ОСОБА_16 повідомила, що батько ОСОБА_2 зателефонував інспектору ювенальної превенції і повідомив, що матір ОСОБА_1 приходила до нього в стані алкогольного сп?яніння і після того, як він її не впустив до квартири, випорожнилася у під?їзді. Голова комісії ОСОБА_17 роз?яснила батькам їх права та обов?язки відповідно до чинного законодавства та наголосила на необхідності отримання психологічної допомоги та проходження корекційних програм з метою усунення причин, які спричинили систематичне насильство в сім?ї. ВИРІШИЛИ: рекомендувати батькам отримати психологічну допомогу та пройти корекційні програми з метою усунення причин, які спричинили систематичне насильство в сім?ї; повернутися до розгляду даного питання після надання батьками відповідних документів.
Відповідно до витягу з протоколу №21 комісії з питань захисту дитини РА ЗМР по Заводському району від 10 липня 2025 року встановлено, що батьки ОСОБА_1 підтвердили своє бажання спілкуватися з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодня з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. на вулиці. Матір ОСОБА_1 повідомила, що останній раз вона приходила до дитини ще до першого засідання комісії 19.06.2025, проте бабуся двері їй не відчинила, тому матір викликала поліцію, але поліція нічого не вдіяла. На думку матері бабуся навмисно так себе поводить, робить їй на зло. Бабуся ОСОБА_6 повідомила, що вона проти спілкування батьків з донькою, оскільки вони зловживають спиртними напоями та негативно впливають на психіку малолітньої дитини. Вони з самого раннього дитинства не займалися вихованням доньки, не навчали її нічому, дитина не вміла пити з чашки, повзала по підлозі, батьки навіть не звернули увагу на те, що у дитини відсутній слух. 25.06.2025 року батько ОСОБА_2 приходив до бабусі і вибивав ногою її вхідні двері, внаслідок чого вона викликала поліцію, проте батько ще до приїзду поліції пішов. Також бабуся показала переписку в соціальній мережі Viber, де ОСОБА_2 з номера телефона матері ОСОБА_1 писав їй погрози нецензурною лексикою, де обіцяв її вбити чи згвалтувати в неприродній формі, нібито за прояви сепаратизму з її боку. ОСОБА_18 повідомила, що батькам потрібна не консультація лікаря-психіатра, а необхідно пройти курс спілкування з психологом, який допоможе справитися з проявами агресивної поведінки та можливо встановить причину алкогольної залежності. Також надала батькам адресу розташування психолога при дитячій поліклініці (вул. Історична, буд. 65). Голова комісії ОСОБА_17 роз?яснила, що оскільки батьки не виконали рекомендацій членів комісії і не отримали психологічної допомоги з метою усунення причин, які спричинили систематичне насильство в сім?ї, не вжили заходів щодо подолання алкогольної залежності, неодноразово були притягнені до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов?язків та за вчинення насильства в сім?ї, у зв?язку з розглядом справи в суді про позбавлення батьків батьківських прав, запропонувала не встановлювати порядок побачень батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3., до винесення рішення Комунарського районного суду. ВИРІШИЛИ: не встановлювати порядок побачень батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до винесення рішення Комунарським районним судом.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста лікаря-психіатра ОСОБА_19 , ОСОБА_1 встановлено діагноз - F43.23 адаптаційний розлад з порушенням інших емоцій, легкого ступеня та призначено лікування.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста лікаря-психіатра ОСОБА_19 , ОСОБА_2 встановлено, що психічної патології не виявлено.
Також, встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до органу опіки та піклування РА ЗМР по Заводському району з заявами про передачу дитини - ОСОБА_3 йому за місцем його проживання.
ОСОБА_1 офіційно працевлаштована на посаді охоронник магазину №146 _С Запоріжжя ТОВ «Сільпо-Фуд», та за період липень 2025 року по грудень 2025 року має сукупний дохід у розмірі 98 982 гривні 63 копійки.
Відповідно до висновку РА ЗМР по Заводському району № 18.02/01-27/159 від 24 березня 2025 року, РА ЗМР по Заводському району, як орган опіки та піклування вирішила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У частинах п'ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв'язку (постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 15 листопада 2023 року в справі № 932/2483/21, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 07 лютого 2022 року в справі № 759/3554/20, від 26 липня 2021 року в справі № 638/15336/18).
За положенням частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Вказаний висновок є недостатньо мотивованим та обґрунтованим, оскільки не містить даних, які об'єктивно характеризують відповідачів як осіб, які не здійснюють своїх батьківських обов'язків, а також переконливих доводів щодо доцільності позбавлення батьківських прав, якими він керувався під час прийняття рішення.
Зазначений висновок не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачами своїми батьківськими обов'язками, чи наявності з боку батьків загрози для дитини, її здоров'я та психічного розвитку, та не містить доводів щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дитини та необхідності в такий спосіб захисту її прав, та не містить посилання в чому саме полягає захист інтересів малолітніх дітей шляхом позбавлення їх батьків батьківських прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.
У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків з сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною, а також в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Також у ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Згідно із ч. 2 та 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (про що стверджує позивач у цій справі); 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 6 цієї ж статті - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Верховний Суд у справі № 459/3411/18 в постанові від 29.09.2021 вказав, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
З урахуванням установлених обставин та наведених норм права суд дійшов такого висновку.
Надані позивачем письмові докази, показання свідка, а також пояснення дитини в цілому підтверджують обставини того, що відповідачі протягом тривалого часу не проживають разом із дітьми, не беруть повсякденної участі у їх вихованні, а основний тягар забезпечення належних умов життя, навчання, медичного догляду та розвитку дитини несе бабуся - ОСОБА_6 ..
Водночас для застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, самого лише встановлення факту неналежного виконання батьківських обов'язків недостатньо. Необхідним є встановлення саме винної поведінки матері, її свідомого, тривалого, стійкого та фактично остаточного ухилення від виконання батьківських обов'язків, а також того, що збереження правового зв'язку дитини з матір'ю суперечить якнайкращим інтересам дитини, завдає їй шкоди або створює реальну загрозу її розвитку та благополуччю.
Оцінивши зібрані у справі докази за правилами ст. 89 ЦПК України, суд не знаходить достатніх підстав для висновку про доведеність саме такої винної, свідомої та безповоротної поведінки відповідачки.
Матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 остаточно і свідомо самоусунулись від виконання батьківських обов'язків у такий спосіб, що подальше збереження за ними статусу матері та батька саме по собі завдаватиме шкоди дітям. Наявні у справі докази підтверджують неналежне виконання відповідачами батьківських обов'язків, однак не дають підстав для беззаперечного висновку про неможливість зміни їх поведінки у кращий бік, а також про необхідність застосування саме найсуворішого заходу відповідальності.
Також матеріали справи не містять відомостей про те, що до звернення до суду або під час розгляду справи були вичерпані інші, менш суворі заходи реагування, зокрема соціальний супровід сім'ї, проведення профілактичної роботи органом опіки та піклування, робота з психологом, та можливості відновлення належного контакту з дітьми, і що такі заходи не дали результату.
Суд бере до уваги правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від: 07.02.2024 у справі № 455/307/22, 22.11.2023 у справі № 1915/2789/12, 23.12.2020 у справі№ 522/21914/14, 29.04.2020 у справі № 522/10703/18, 13.04.2020 у справі № 760/468/18, 11.03.2020 у справі № 638/16622/17 про те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону взагалі неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 06.03.2024 у справі № 150/137/23 зазначив, що суд у справах щодо дітей має на перше місце ставити якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких передбачає необхідність знаходження балансу між усіма елементами, що мають значення для прийняття рішення.
У контексті цієї справи суд виходить із того, що якнайкращі інтереси дитини полягають у збереженні сімейних зв'язків, якщо лише не встановлено обставин, які свідчать про небезпечність або явну непридатність таких зв'язків для дитини.
З урахуванням доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку, що у найкращих інтересах малолітнього ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4 є збереження правового зв'язку між матір'ю та донько, матір'ю, батька з їх донькою, без застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення відповідачів батьківських прав.
Аналогічний підхід відповідає і практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (пункт 49) ЄСПЛ зазначив, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а тому такий захід може бути виправданий лише за виняткових обставин.
Судом у цій справі таких виняткових обставин не встановлено.
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності та з урахуванням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку, що у цій справі не доведено наявності передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України підстав для позбавлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 батьківських прав, а саме - винної, свідомої та стійкої й безповоротної поведінки відповідачів, яка б свідчила про ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дітей та неможливість її зміни в кращий бік. За таких обставин застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав є непропорційним та недостатньо обґрунтованим, у зв'язку з чим у задоволенні позову потрібно відмовити.
Проте, також, суд вважає за необхідне попередити відповідачів про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню малолітніх дітей та покласти на Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судового збору з відповідачів відсутні, позивач звільнений від сплати судового збору за Законом, отже судові витрати (судовий збір) залишити за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району (вул. Мирослава Симчича, буд. 65, м. Запоріжжя, 69009) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Космічному району як орган опіки та піклування (вул. Чумаченка, буд. 32, м. Запоріжжя, 69104), Службу у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (вул. Центральна, буд. 33, смт Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.
Попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та попередити, що в разі ухилення від виконання батьківських обов'язків вони можуть бути позбавлені батьківських прав відносно дітей.
Контроль за виконанням ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покласти на Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 08 квітня 2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов