Справа № 149/687/26
08.04.2026 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритомусудовому засіданні кримінальне провадження № №12025020210000507 від 01.12.2025 відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
В провадженні Хмільницького міськрайонного суду перебуває зазначена судова справа.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки ризики, що стали підставою для його обрання продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо заявленого клопотання прокурора не заперечує.
Захисник підтримує думку обвинуваченого.
Суд, заслухавши присутніх та дослідивши матеріали судової справи в межах заявленого клопотання, зазначає наступне.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Клопотання прокурора подано в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, відтак жодних порушень при внесенні клопотання прокурором немає.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово було продовжено. При цьому, слідчим суддею надано оцінку обгрунтованості підозри.
Суд вважає, що і надалі продовжують існувати ризики, які передбачені ст.177 КПК України, і які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, ризик переховування обвинувачених від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності , та ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого, а також ризик вчинення нових кримінальних правопорушень.
Отже, наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою тяжкого злочину, наявність ризиків передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою .
Відтак, обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити на 60 днів. Продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дасть можливість усунути вплив обвинуваченого на потерпілу та свідків, також забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи встановлені обставини у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 у, ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 06.06.2026 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6