Справа № 420/25237/25
07 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року у справі № 420/25237/25 та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 року в порядку ст.382 КАС,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
01.04.2026 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.382 КАС України, в якій заявник просить:
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі № 420/25237/25, з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року у справі № 420/25237/25 військовою частиною НОМЕР_1 не виконано.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року позов- задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року у відповідності до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, виходячи з фіксованої величини 3954,35 грн. в загальній сумі 229 352,30 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року скасовано в частині відмови щодо вимог про компенсацію втрати частини доходів.
Прийнято в цій частині нове рішення, яким зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 20.12.2023 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 року № 159;
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішуючи подану позивачем заяву, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України у абзаці другому пункту 4 рішення від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 підкреслив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина перша статті 382 КАС України).
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.
Суд вважає за необхідне зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв'язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього однієї з підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення), зокрема у випадку, якщо:
- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;
- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;
- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:
- загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,
- або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов'язку.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 року по справі № 380/2458/21.
Ураховуючи викладені вище обставини, а також те, що позивач ненадав докази того, що відповідач тривалий час не виконує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року у справі № 420/25237/25 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 року у цій справі, суд вважає, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 370, 372, 373, 382, 382-1 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року у справі № 420/25237/25 та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 року в порядку ст.382 КАС - відмовити.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко