Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2026 року Справа№200/1594/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості з пенсії в розмірі 373304,87 грн,
До Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 15.09.2023 року по 28.02.2026 року в розмірі 373304,87 грн, яка виникла з вини органу пенсійного фонду; 2) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 15.09.2023 року по 28.02.2026 року в розмірі 373304,87 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсійної виплати за віко відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте пенсійним фондом за період з 15.09.2023 року по 28.08.2026 року йому не виплачено пенсії на суму 373304,87 грн, яка нарахована на виконання рішення суду, облікована Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень, сформованого відповідно до Порядку № 821.
10 березня 2026 року відкрито провадження у справі, про що постановлено відповідну ухвалу, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області облікована сума пенсії в розмірі 400266,33 грн, яка складається з: заборгованості з пенсії, призначеної на виконання Рішення суду в сумі 347315,19 грн за період з 15.09.2023 року по 31.12.2025 року та щомісячної суми пенсії, призначеної на виконання Рішення суду за період з 01.01.2026 року по 30.04.2026 року в сумі 52951,14 грн (по 12994,84 грн з січня 2026 року по лютий 2026 року та 13480,73 грн з березня по квітень 2026 року).
Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 року № 127.
Водночас, відповідно до Порядку № 821 ОСОБА_1 протягом 2026 року здійснено виплату боргу, нарахованого на виконання Рішення суду, в межах виділених бюджетних призначень у загальній сумі 21 454,44 грн, а саме: у лютому 2026 року в сумі 10564,69 грн та у березні 2026 року в сумі 10889,75 грн на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк».
Таким чином, станом на 23.03.2026 року сума залишку боргу складає 378811,89 грн.
Представник відповідача зазначає, що в подальшому, виплата щомісячної пенсії, призначеної на виконання Рішення суду та заборгованості, нарахованої на виконання Рішення суду, буде проводитись в межах виділених бюджетних призначень відповідно до Порядку № 821.
Відповідач також наголошує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не ухиляється та не протидіє виплаті пенсії позивачу, а також здійснює всі належні дії, в рамках компетенції, щодо здійснення виплати заборгованості, однак, у зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного призначення фінансування та прямою забороною використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені Законом № 1058, виплата заборгованості є можливою лише після відповідного фінансування.
З огляду на викладене, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить надана до матеріалів справи копія паспорта серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, з м. Гірник Донецької області до м. Павлоград Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою від 10.09.2024 року № 1216-5003441661 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 200/1713/25, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.01.2025 року № 057250005348 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: 1) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.04.2025 року № 057250005348 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 2) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 15.09.2023 року пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працівнику провідних професій.
На виконання рішення суду у справі № 200/1713/25, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначило позивачу пенсію з 15.09.2023 року, про що свідчить рішення про призначення пенсії від 31.12.2025 року.
Відповідно такого рішення, зазначено таку особливість, як «Рішення суду згідно ПКМУ № 821 - з 11.12.2025 року по довічно».
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області після призначення позивачу пенсії повернуло пенсійну справу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за місцем реєстрації місця проживання ОСОБА_1 для нарахування та виплати, як заборгованості з пенсії так і виплати поточної ( щомісячної ) пенсії.
Позивач 21.01.2026 року через портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (звернення № ВЕБ-05001-Ф-С-26-044001 ) та зазначив про таке: «Прошу Вас не застосовувати до моєї пенсійної справи таку особливість, як «Рішення суду згідно ПКМУ № 821 - з 11.12.2025 по довічно» та виплачувати мені пенсію (щомісяця) як це прямо передбачено Законом 1058».
Головне управління ПФУ в Донецькій області своїм листом від 05.02.2026 року № 7595-5595/С-02/8-0500/26, зокрема повідомило ОСОБА_1 , що: «На виконання рішення Донецького окружного суду від 28.05.2025 року у справі № 200/1713/25, яке набрало законної сили 11.12.2025 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначено Вам з 15.09.2023 року пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працівнику провідних професій.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України.
Згідно з положеннями пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виплати на виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, здійснюється в межах наявних бюджетних призначень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, яка набрала чинності 17 липня 2025 року, затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821), яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Таким чином, заборгованість, на дату надання відповіді, за період з 15.09.2023 року по 28.02.2026 року в розмірі 373304,87 грн, яка нарахована на виконання рішення суду, облікована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень, сформованого відповідно до Порядку № 821.
Наразі утворилася заборгованість з пенсійних виплат за період з 15.09.2023 року по 28.02.2026 року в розмірі 373304,87 грн ( про що відповідач повідомляє у своєї відповіді від 05.02.2026 року № 7595-5595/С-02/8-0500/26.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не виплачує позивачу заборгованість, посилаючись на відсутність бюджетних коштів.
Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно невиплати заборгованості з пенсії у розмірі 373304,87 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено нарахування позивачу пенсії у розмірі 373304,87 гривень, однак, не проведено її виплату.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не надано доказів щодо виплати даної суми позичу.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що пенсія позивача за минулий період обліковується в управлінні, але її виплата не проводиться у зв'язку із відсутністю коштів.
Разом з тим, суд не погоджується з вищезазначеними діями відповідача, з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1058-IV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Пунктом 9 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Відповідно до части 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, не виплачуючи нараховану позивачу заборгованість з пенсії за період з 15.09.2023 року по 28.02.206 року, за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Відповідно до статті 13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої пенсії за період з 15.09.2023 року по 28.02.206 року, право позивача на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з у рахуванням уточнення позовних вимог, в повному обсязі.
Посилання відповідача як на підставу невиплати позивачеві заборгованості з пенсії на те, що її виплату буде здійснено розпорядниками вищого рівня, суд не приймає до уваги, оскільки відсутність відповідного фінансування, не є передбаченою законом підставою для невиплати пенсії.
Більш того, суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому акумулюється заборгованість по пенсії позивача, не надано жодних підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 200/1713/25, а також того які конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення були ним виконані.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості з пенсії в розмірі 373304,87 грн, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості з пенсії в розмірі 373304,87 грн - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо не виплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з пенсії за період з 15.09.2023 року по 28.02.2026 року в розмірі 373304,87 грн, яка виникла з вини органу пенсійного фонду.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії за період з 15.09.2023 року по 28.02.2026 року в розмірі 373304 (триста сімдесят три тисячі триста чотири) грн 87 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко