Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про встановлення судового контролю
07 квітня 2026 року Справа №200/2756/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
11.07.2025 судом прийнято рішення, яким:
визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для займаної посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», у період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 включно; розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно; розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно; розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 та його складових, розмір яких залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, та виплатити їх із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 03.12.2025.
Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача протягом 2 місяців подати звіт про виконання судового рішення, посилаючись на його невиконання відповідачем.
Позивач при цьому послався на недоведення відповідачем направлення ним заявок на виділення асигнувань на виплату коштів позивачу на виконання рішення суду.
У доданому до заяви позивача листі від 27.01.2026 № 195 відповідачем повідомлено, що виплата коштів на виконання рішення суду відбудеться після надходженння відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційній нормі про обов'язковість судового рішення кореспондують положення норми статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
В рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 382-1 цього Кодексу за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Закон не визначає певного переліку підстав покладення на суб'єкта владних повноважень такого обов'язку. За змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов'язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення. Закон також дозволяє встановлення судового контролю одразу із прийняттям рішення у справі.
Враховуючи встановлені обставини, в суду наявні підстави для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення у даній справі.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 2 місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик