Іменем України
07 квітня 2026 року
м. Харків
справа № 629/5168/25
провадження № 22-ц/818/2807/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Мальованого Ю.М.,
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК Українив м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Лозівський ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2026 року, постановлене під головуванням судді Мицик С.А., -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Лозівський ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив зменшити розмір, що стягується зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2020 року по справі № 629/122/20 з 1/4 частини на 1/6 частину заробітку (доходу) платника аліментів.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2026 року позов задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно судового наказу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2020 року по справі № 629/122/20 з 1/4 частини на 1/6 частину заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги, що 19 травня 2026 року ОСОБА_4 , сину позивача, виповнюється три роки, у зв'язку з чим дружина позивача втратить право на утримання аліментів, а у позивача збільшиться дохід та витрати по аліментах на двох дітей буде становити 41% від усіх видів доходу. Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, оскільки наявність на утриманні сина та дружини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, що узгоджується з практикою Верховного Суду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з позивача стягуються аліменти на утримання двох дітей та дружини, що в загальному розмірі складає більше половини його доходу та погіршує матеріальний стан останнього, тому відповідно до положень ст. 192 СК України, є підстави для зменшення розміру стягуваних аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Такий розмір аліментів не є надмірним та є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, здатний забезпечити гідний рівень життя, а також повноцінний розвиток дитини, водночас, не ставитиме позивача у скрутне матеріальне становище.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 10).
Судовим наказом Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2020 року по справі № 629/122/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народилась дитина, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 9 зворотній бік).
Судовим наказом Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2023 року по справі № 629/6604/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з 13 листопада 2023 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11 зворотній бік ).
На виконання вказаного судового наказу, Старшим державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лопашовим Вадимом Сергійовичем, 23 січня 2024 року відкрито виконавче провадження № 73884367 (а.с. 17).
21 червня 2024 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданим Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 9).
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2025 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 березня 2025 року і до досягнення сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку (а.с. 12-13).
На виконання вказаного рішення, Головним державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко Світланою Вікторівною, 18 червня 2025 року відкрито виконавче провадження № 78287423 (а.с. 17).
З копій консультаційних висновків спеціалістів, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні в ДУ «ТМО Міністерства Внутрішніх Справ України по Луганській області» з 24.04.2025 року по 08.05.2025 року, анамнез хвороби: при виконанні бойових завдань по захисту України в н.п. Торецьк 21.04.2025 року отримав інгаляційне отруєння невідомою речовиною (а.с.19-22).
Згідно копій виписок № 25/1013, № 697 та № 251927 із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого - ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 22.05.2025 року по 30.05.2025 року, з 30.05.2025 року по 10.06.2025 року та з 11.06.2025 по 01.07.2025 року. Основне захворювання: токсична енцефалопатія з цефалгічним синдромом на тлі інгаляційного отруєння невідомою речовиною 21.04.2025 ( а.с.22 зв.бік-26).
Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №1340, консультативного висновку спеціаліста від 12.03.2024 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз «метаболічна кардіоміопатія, пароксизмальна тахікардія, гіпертонічна хвороба ІІ ст., ризик 3» (а.с.49-51).
З копії договору про поділ спадщини від 20.10.2023 року вбачається, що ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_10 . За вказаним договором ОСОБА_1 отримав у спадщину земельну ділянку з розташованим на ній житловим будинком з відповідними надвірними будівлями площею 0,2500 га, земельну ділянку площею 0,2310 га, автомобіль «RENAULT LOGAN», 2020 року випуску (а.с.65-67).
З копії договору купівлі-продажу транспортного засобу №3245/2025/5551638 від 19.08.2025 року ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_11 транспортний засіб «Opel Corsa» 2008 року випуску, ціна 120000,00 грн. (а.с.68-69).
З копії щорічної декларації ОСОБА_1 за 2024 рік вбачається, що за 2024 рік він отримав дохід у розмірі 715694,00 грн.(а.с.110-114).
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 22 січня 2020 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області видано судовий наказ за заявою ОСОБА_2 та стягнуто з позивача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Станом на теперішній час сімейний стан позивача суттєво змінився, що унеможливлює сплату аліментів на дитину у визначеному судом розмірі. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача та ОСОБА_5 народилась дитина, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Судовим наказом Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2023 року по справі № 629/6604/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з 13 листопада 2023 року та до досягнення дитиною повноліття. Крім того, рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2025 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 березня 2025 року і до досягнення сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку. Зазначає, що його фінансове становище на теперішній час скрутне, оскільки відраховані аліменти на утримання двох дітей позивача та дружини складають 58% від заробітку позивача. Крім того, вказує, що за час служби в ОШБ «Лють» позивач зазнав хімічного отруєння, що певним чином негативно відобразилося на його стані здоров'я та спричинило артеріальну гіпертензію. Відтак, для відновлення свого стану здоров'я, позивач змушений проходити лікування, реабілітацію та відповідно нести витрати на лікування.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу Українипередбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК Українипередбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Разом з тим, стаття 192 СК Українивказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Статтями 12, 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач, ОСОБА_1 має на утриманні сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання якого на підставі судового наказу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2020 року стягнуто на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 15 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача в іншому шлюбі народився син, ОСОБА_4 , на утримання якого на підставі судового наказу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з 13 листопада 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Також, рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2025 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь дружини ОСОБА_6 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 березня 2025 року і до досягнення сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.
Крім того, з копій консультаційних висновків спеціалістів, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_1 при виконанні бойових завдань по захисту України в н.п. Торецьк 21.04.2025 року отримав інгаляційне отруєння невідомою речовиною, у зв'язку із яким неодноразово проходив лікування.
Відповідно до ст. 192 СК Українизміна сімейного стану та погіршення стану здоров'я платника аліментів є підставою для зменшення розміру аліментів.
Тому висновок суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що народження сина у позивача після стягнення аліментів на спільну дитину та перебування її на утриманні батька не впливає на його матеріальне становище, суперечать фактичним обставинам справи. Оскільки необхідність утримання ще однієї дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років безумовно свідчить про зміну матеріального становища платника аліментів.
З урахуванням наявності у позивача малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якого стягуються аліменти, який народився після видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на утримання дружини позивача до досягнення ОСОБА_12 трирічного віку, та з урахуванням погіршення стану здоров'я позивача, висновок суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 , до 1/6 частини від всіх видів заробітку позивача, з урахуванням вимог ст. 182 СК України, є обґрунтованим.
Посилання відповідача на те, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються на її користь з позивача на утримання їх сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем не доведено погіршення його матеріального стану та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду, і необхідності зменшення їх розміру, суперечать наявним у справі доказам.
Рішення суду відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК Українисуд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 січня 2026 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
Ю.М. Мальований