Справа № 338/205/26
Провадження № 23-з/4808/11/26
Категорія ст. 124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Рибка Л.Я.
Суддя-доповідач Васильєв
08 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши заяву про самовідвід судді Івано-Франківського апеляційного суду Повзла В.В. по справі за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Томина С.В. на постанову судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибки Л.Я. від 10 березня 2026 року, -
Постановою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибки Л.Я. від 10 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.
На вказану постанову захисник ОСОБА_1 адвокат Томин С.В.23.03.2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення №338/205/26 закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим суддю Повзла В.В.
07.04.2025 року суддя Повзло В.В. подав заяву про самовідвід, оскільки вважає, що у даному випадку існують обставини, які можуть викликати у стороннього спостерігача об'єктивний сумнів в неупередженості складу суду, оскільки під час апеляційного розгляду встановлено, що ним 06 квітня 2026 року було ухвалено постанову за результатом розгляду апеляційної скарги на постанову судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 березня 2026 року (справа №338/206/26, провадження №33/408/269/26), щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
Подана адвокатом апеляційна скарга на постанову Богородчанського районного суду Івано-франківської області від 10 березня 2026 року (справа №338/205/26, провадження №33/4808/273/26) щодо ОСОБА_1 за ст.. 124 КУпАП безпосередньо пов'язана і стосується тієї самої події за участю тих самих осіб, аналіз і оцінка дій яких надавалася під час вищевказаного апеляційного розгляду.
Надання оцінки доказам в іншій справі, за умови наявності таких самих в цій справі, може викликати сумнів в його неупередженості.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши мотиви заявленого самовідводу судді Повзла В.В., вважаю, що заява про відвід підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, враховуючи положення ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є об'єктивне з'ясування обставин справи, з метою недопущення в учасників процесу будь-яких сумнівів щодо упередженості та необ'єктивності розгляду даної справи суддею.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають правові підстави для відводу судді та порядок розгляду заяви про відвід судді.
Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та який не містить правових норм, які регулюють порядок відводу (самовідводу) суддів.
Апеляційний суд неодноразово вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи із загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Зокрема, суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться (справа «Де Куббер проти Бельгії»,«Фей проти Австрії», «Кипріану проти Кіпру»).
Вважаю, що наведені у заяві про самовідвід судді обставини є такими, що можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача в неупередженості судді Повзла В.В. та повинні бути визнані правовою підставою для відводу судді.
За таких обставин, з метою забезпечення неупередженого та об'єктивного розгляду апеляційної скарги, вважаю, що заява про самовідвід судді Повзла В.В. підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Заяву про самовідвід судді Повзла В.В. у справі за апеляційною скаргою захисника адвоката Томина С.В. на постанову судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2026 року задовольнити.
Матеріали провадження про адміністративне правопорушення передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Постанова набирає законної сили негайно та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Васильєв О.П.