Справа № 641/940/26
Провадження № 2/641/1780/2026
07 квітня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі;
головуючого судді - Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кузьменко О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
06.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 , відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остане відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовна заява мотивована тим, що від шлюбу з відповідачем має малолітню дитину, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільна донька ОСОБА_4 проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на свою доньку ОСОБА_4 на постійній основі не надає, тим самим не дотримується норм ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 11.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 09.03.2026.
У судове засідання 09.03.2026 відповідач не з'явився, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 07.04.2026.
Позивачка у судове засідання, призначене на 07.04.2026 не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі та зазначила, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивачки.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 07.04.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
З 07.06.2019 ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському і Основянському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 295 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане Московським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 473 (а.с. 5).
Згідно свідоцтва про народження доньки ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , в графі "Мати», зазначена ОСОБА_1 , а в графі "Батько" - ОСОБА_2 (а.с. 5).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 28.08.2019 та 09.11.2020 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 7-8).
Посилаючись на те, що спільна донька проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні, в той час як відповідач матеріальну допомогу на утримання своєї доньки не надає на постійній основі, позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Спірні правовідносини врегульовані нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.
У ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з ч. 1 ст. 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями ч. 1ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (ч.2 ст. 166 СК України).
З огляду на матеріали справи, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наразі проживає разом з матір'ю. Зокрема, відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 09.11.2020 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 09.11.2020.
Доказів на спростування зазначених обставин, а також обставин того, що наразі дитина перебуває на повному утриманні позивачки, відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також рівний обов'язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає можливим позов задовольнити.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації; АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою; АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.02.2026 та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 (двадцять) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Повний текст судового рішення складено та підписано 07.04.2026.
Суддя Г.В.Кожихова