Справа № 643/7365/19
н/п 6/953/120/26
"30" березня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
за участю секретаря Реуцької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з банківських рахунків,-
установив:
23.02.2026 ОСОБА_1 до суду подано заяву про зняття арешту з рахунків по виконавчим провадженням: №62798757 та №63714103. Зазначає, що в обох провадженнях винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. У зв'язку з чим заявник просить зняти арешт з належних йому банківських рахунків. Крім того, посилався на п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» згідно якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. У зв'язку з чим, просив визначити рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», поточним рахунком для здійснення видаткових операцій.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі, зважаючи на те, що він перебуває на військовій службі заяву про зняття арешту з банківських рахунків підтримав в повному обсязі. Однак, суд зазначає, що жодного документа на підтвердження цього заявником до матеріалів справи не долучено.
Представник стягувача АТ КБ «Приват Банк» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Представник Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи скарги, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 33598, 73 гривень.
20.07.2021 старшим державним виконавцем Салтівського ВДВС у виконавчому провадженні №62798757 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Крім того, 23.10.2021 старшим державним виконавцем Салтівського ВДВС у виконавчому провадженні №63714103 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З відкритих відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, вбачається, що виконавчі провадження №62798757 та №63714103 наразі завершені.
Умови і порядок виконання судових рішень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа № 378/4/18 від 02.07.2018 року, пред'явлення його до виконання та накладення арешту на майно боржника були врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.
Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Частиною 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік випадків, коли виконавче провадження підлягає закінченню.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої статті 39, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Статтею 40 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
З матеріалів цивільної справи встановлено, що виконавчий лист, виданий за рішенням суду по даній справі до суду не повертався. Як зазначено вище, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»). Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини передбачені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2024 року у справі № 333/395/22 (провадження № 61-9753св23) вказано, що: «Арешт майна боржника є заходом, який застосовується для забезпечення виконання судового рішення, що підлягає примусовому виконанню. У разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є завершеним. Лише факт такого повернення, зокрема через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, не є підставою для зняття арешту з майна та коштів. Стягувач може повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. Тоді як за заявою боржника суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, з підстав, передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2024 року в справі № 462/6014/15 (провадження № 61-5391св24) зазначено, що: «у пункті 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; Разом з тим, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна боржника, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті. При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Крім того, судом встановлено, що станом на день розгляду заяви, ОСОБА_1 перебуває в Єдиному реєстрі боржників на підставі виконавчого провадження № 62798757 та №63714103.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Пунктом 23 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції 02.04.2012 за № 489/20802, встановлений порядок виключення боржника з Єдиного реєстру боржників, у тому числі у разі знищення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням строку його зберігання.
Так, зокрема, за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;
після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься постанова про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.
У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
Відповідно до п. 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Отже, частиною сьомою статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також пунктом 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.
Крім того, заявник посилається в своїй заяві на п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» згідно якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Разом з тим, заявником не надано суду відомостей стосовно того, що він звертався до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на його кошти, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування арешту рахунків не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 37, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст.260,261 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття арешту з банківських рахунків - відмовити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Шаренко С.Л.