Справа №568/210/26
Провадження №2/568/292/26
07 квітня 2026 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №568/210/26
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 3000 грн. щомісяця.
В обґрунтування вимог позивачка посилається на те, що син досяг повноліття, але продовжує навчання. На даний час син фактично перебуває на її утриманні.
Ухвалою від 25.02.2026 р. позовну заяву прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явилась. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Поштове повідомлення направлене за місцем реєстрації відповідача, повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд враховує, що помітки пошти «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою», "закінченням терміну зберігання" - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки; (Пункт 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, Постанови ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22) 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17).
На підставі ч.11 ст.128 ЦПК України, викликав відповідача до суду здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2007 р. між сторонами зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Радивилівського районного управління юстиції Рівненської області, актовий запис №123.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.02.2008 р. вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 09.12.2021 р. у справі №568/255/21 шлюб між сторонами розірваний.
З довідки Національного лісотехнічного університету України №5094 від 04.02.2026 р. вбачається, що ОСОБА_3 навчається на першому курсі навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету IV рівня акредитації, термін навчання з 01.09.2025 р. по 30.06.2029 р. (а.с. 3).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 199 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимальною можливістю урахування інтересів дитини.
При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів.
Із аналізу положень зазначеної норми права вбачається, що обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують вчитися виникає лише при наявності в сукупності таких юридичних фактів: досягнення дитиною 18 років але не більше 23 років; продовження навчання; потреба у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням; наявність можливості у батьків надавати допомогу.
Суд враховую, що відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення працездатних осіб - 3328 гривень.
Позивачем належними доказами не доведено матеріальне становище, як своє так і платника аліментів. Позивачем не доведено, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на повнолітнього сина в розмірі 3000 грн. щомісячно.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів наявності у нього інших утриманців, окрім його повнолітнього сина, а також відомостей про його стан здоров'я та матеріальне становище.
Враховуючи те, що син досягнув повноліття, продовжує навчання за денною формою навчання та не має можливості працювати, в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, знаходиться на утриманні позивачки, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1800 грн., до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23-річного віку.
Такий розмір аліментів, на думку суду буде відповідати засадам розумності і справедливості та буде відповідатиме інтересам та потребам дитини, буде необхідним для вирішення побутових та соціальних потреб, які виникатимуть в процесі здобуття освіти дитиною.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась з позовом до суду 10.02.2026 р., що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції №750/26 від 10.02.2026 р.
Відповідно до п.3 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, а тому судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1800 грн. щомісячно, починаючи з 10.02.2026 р. і до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )
Повний текст судового рішення складено 07.04.2026 рік
Суддя А.О. Сільман