єдиний унікальний номер справи 546/206/26
номер провадження 6/546/14/26
07 квітня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович та ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні,
встановив:
У березні 2025 року представник заявника - Кролевець Руслан Ігорович звернувся до суду із заявою, у якій він просить замінити стягувача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на його правонаступника ТОВ «ФК «Позика». Свої заяву обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця Райди О. С. перебуває виконавче провадження № 64464507, відкрите на підставі виконавчого напису № 94106, вчиненого 10 лютого 2021 року приватним нотаріусом Гораєм Олег Станіславовичем, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
27 травня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» був укладений кредитний договір № 902367204. 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором. У подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, згідно з яким ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором. 16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика», відповідно до якого ТОВ «ФК «Позика» отримало право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Ухвалою судді від 06 березня 2026 року у справі відкрите провадження та призначене судове засідання на 13 березня 2026 року, яке було відкладене на 07 квітня 2026 року у зв'язку з відсутністю відомостей щодо отримання судової повістки боржником.
Учасники процесу у судове засідання 07 квітня 2026 року не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 69, 70, 71, 72, 75).
Представник заявника у заяві по суті просив розглядати справу без участі їх представника (а.с. 1-3).
Відповідно до статті 442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У зв'язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого напису № 94106, виданого 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., 10 лютого 2021 року відкрите виконавче провадження № 64464507 про стягнення заборгованості в сумі 16982,41 грн з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с. 4). Згідно з інформаційною довідкою про виконавче провадження, сформованою 07 лютого 2026 року, виконавче провадження № 64464507 відкрите (а.с. 16-18).
Відповідно до договору факторингу № 161025-01-ОФ від 16 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило, а ТОВ «ФК «Позика» прийняло права грошової вимоги. Згідно із вказаним договором факторингу перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 41-44). Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 161025-01-ОФ від 16 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Позика» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 902367204 (а.с. 47-48).
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
Відповідно до положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема виконавчих написів нотаріусів.
Тобто виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 зазначила, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Судом встановлено, що на даний час виконавче провадження № 67880986, яке відкрито на підставі виконавчого напису № 54118 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. від 30 березня 2021 року, доказів погашення заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять, правонаступництво нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Позика» ґрунтується на договорі, який не був оспорений чи визнаний недійсним.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є всі підстави для задоволення заяви про заміну сторони правонаступником.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда Олександр Сергійович та ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (місцезнаходження: вул. Глибочицька, 17, літ. Б, м. Київ, код ЄДРПОУ - 39493634), у виконавчому провадженні № 64464507.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Ю.В. Зіненко