543/302/26
2/543/365/26
про залишення позовної заяви без руху
07.04.2026 селище Оржиця
Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Попадюк С.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту перебування на утриманні, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 03.04.2026 звернувся до Оржицького районного суду Полтавської області із позовною заявою до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту перебування на утриманні, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя встановив, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Пунктами 6 та 7 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Пунктами 9 та 10 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем було проігноровано вказані норми цивільно-процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Копії документів подаються до суду належно завіреними.
Зазначаючи про належність засвідчення копії суд вказує, що копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Письмові докази, які долучено до позовної заяви, не завірені належним чином.
Суд звертає увагу позивача, що у разі усунення вказаних недоліків є необхідність дотриматися вимог ст. 177 ЦПК України.
Крім того, позивач зазначає, що він має Інвалідність Армії 2-ї групи.
Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».
Згідно статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту позовної заяви та її прохальної частини вбачається, що така містить дві позовні вимоги: позовну вимогу немайнового характеру (встановлення факту перебування на утриманні) та позовну вимогу майнового характеру (визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування).
Суддя звертає увагу позивача, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19).Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Згідно з приписами частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Ставка судового збору за позовною вимогою немайнового характеру, з урахуванням приписів частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ставка судового збору за позовною вимогою майнового характеру, з урахуванням приписів частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн, відтак 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1331,20 грн.
Відповідно позивачу слід надати суду докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн.
Також позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження дійсної ринкової вартості земельного паю площею 4,77 га в умовно кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості, який розташований на території Оржицької селищної ради, з урахуванням якої сплатити судовий збір окремо за позовну вимогу майнового характеру (визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування) у розмірі 1% вартості спірного майна (не менше 1331,20 грн та не більше 16640 грн, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог статтей 175, 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту перебування на утриманні, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, що не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Попадюк С.С.