Дата документу 07.04.2026Справа № 554/762/26
Провадження № 1-кс/554/4875/2026
07.04.2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
перекладача - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120251704200001517 від 01.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Троіцьк, Челябінської області, громадянина рф, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, офіційно не працюючого, пенсіонера, одруженного, раніше не судимого,
встановила:
01.12.2025, близько 05 год., ОСОБА_5 , в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до доньки своєї дружини ОСОБА_8 , тобто вчинив кримінальне правопорушення пов'язане з домашнім насильством щодо особи, з якою відповідно до п.4 ч.2 ст. 3 вказаного закону перебував у сімейних відносинах за наступних обставин:
30.11.2025, близько 18 год., ОСОБА_5 , дізнавшись, що донька його дружини, ОСОБА_8 , підтримує відносини із сусідом ОСОБА_9 приятельські відносини, на ґрунті ревнощів вчинив із нею сварку, під час якої в агресивній та рішучій формі став висловлювати наміри із застосуванням фізичного насильства розібратись із ним, не виключаючи при цьому у цих висловлюваннях переконання у необхідності позбавити його життя, якщо той до ранку не залишить місце свого проживання.
Щоб попередити про погрози ОСОБА_5 , 01.12.2025, близько 02:30 год., ОСОБА_8 прийшла додому до ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_2 , якому розповіла про сварку, а також попросила його тимчасово залишити будинок щоб уникнути реалізації вказаних погроз.
Того ж числа, близько 05 год., ОСОБА_8 , знаходячись за вказаною адресою на вулиці, у дворі домогосподарства ОСОБА_9 , побачила як до хвіртки став підходити ОСОБА_5 в руках якого були господарський ліхтарик та предмет схожий на гімнастичну булаву.
Перебуваючи під впливом висловлених ОСОБА_5 погроз, знаючи про його запальний характер, ОСОБА_10 підбігла до останнього, охопивши його руками за тулуб стала утримувати на місці, щоб він не зміг підійти до ОСОБА_9 та застосувати фізичне насильство для втілення висловлених погроз.
У відповідь, у ОСОБА_5 , замість того щоб врегулювати сварку мирним шляхом та заспокоїти ОСОБА_8 , навпаки, виникло бажання самоствердитись, продемонструвати свою фізичну перевагу над потерпілою, тим самим принизити та применшити її роль в сімейних відносинах.
З цією метою, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, схопивши ОСОБА_10 за руку різко вивернув їй пальці назовні у зворотному напрямку.
Крім того, не реагуючи на прохання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зупинитись та не застосовувати насильство, ОСОБА_5 продовжив свої протиправні дії та не менше трьох разів ударив ОСОБА_8 по обличчю господарським ліхтариком, який тримав у руці, після чого, через обопільну штовханину вони не втримались на ногах та обоє впали на землю.
Надалі, перебуваючи на землі, оскільки ОСОБА_8 продовжувала утримувати ОСОБА_5 , останній, перебуваючи на ній зверху, знову наніс потерпілій не менше трьох ударів господарським ліхтариком по обличчю, а також двічі схопив її за волосся, потягнувши їх до низу, викликавши цими діями у неї сильний фізичний біль.
Внаслідок застосованого насильства ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді:
-закритого гвинтоподібного перелому проксимальної фаланги IV-го пальця лівої кисті зі зміщенням, яке кваліфікується, як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.);
-саден шкіри обличчя справа, які утворились від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким був «прожектор» та кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.);
-синців шкіри ділянки правого плеча і передпліччя, які утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими були пальці рук та які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожний окремо, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.);
Відомості про вчинення злочину за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170420001517 від 01.12.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Троіцьк, Челябінської області, громадянин рф, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, офіційно не працюючий, пенсіонер, одруженний, раніше не судимий
31.12.2025 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, тобто у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
30.01.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_5 спричинив їй тілесні ушкодження, а саме вивернув руку, внаслідок чого зламав пальці;
- показанням потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила, що ОСОБА_5 вивернув руку потерпілої та наносив удари ліхтарем по обличчю та вуху, чим спричинив тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом проксимальної фаланги пальця лівої кисті зі зміщенням. Садна обличчя.
- висновком експерта №1501, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_8 маються тілесні ушкодження СЕРЕДНЬОГО та ЛЕГКОГО ступенів тяжкості.
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що 01.12.2025 року він разом із ОСОБА_8 перебували на території його домоволодіння. Остання його попередила, що ОСОБА_11 хоче з'ясувати із ним стосунки та погрожував його вбити, тому прохала того поїхати з дому. В подальшому ОСОБА_11 зайшов на територію домогосподарства та вчинив сварку, під час якої він став штовхатись із потерпілою.
- протоколом слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_8 , на якому вона продемонструвала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень;
- висновком експерта №1583, відповідно до якого надані потерпілою покази під час слідчого експерименту, не протирічать виявленим у неї тілесним ушкодженням;
-протоколами огляду мобільних телефонів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , де маються листування з ОСОБА_5 , в яких він погрожує свідку фізичною розправою та вбивством;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити, з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що заперечує проти задоволення клопотання слідчого, вважає, що ризики визначені в клопотанні слідчого не обгрунтовані.
Захисник підозрюваного підтримує свого підзахисного, вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не підтверджені та не обгрунтовані. Просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, зазначив, що у його підзахисного на утриманні перебуває непрацездатна дружина та її матір. Приєднав до матеріалів клопотання документи характеризуючі стан здоров'я його підзахисного на 3-ох арк.
Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою ст. 176 цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
06.02.2026 ОСОБА_5 вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, яке направлено для розгляду до Шевченківського районного суду. Однак у призначений для розгляду клопотання час, тобто 10.02.2026 підозрюваний не з'явився, у зв'язку з чим його розгляд було перенесено та 11.02.2026. Однак, як у подальшому було встановлено, ОСОБА_5 , маючи громадянство РФ, що дозволяє йому вільно пересуватись через державний кордон, без будь-якого попередження залишив територію України, тобто вчинив дії з переховування від органу досудового розслідування, тим самим створив перешкоди у проведенні розслідування.
2.Незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що потерпіла та свідок у кримінальному провадженні надали показання, які викривають причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги надходження погроз від нього в бік свідка ОСОБА_9 , що підтверджується зверненням останнього, наявні дані свідчать, що підозрюваний може вплинути на них у будь-який спосіб з метою забезпечити надання останніми вигідних йому показань або їх змінити.
3.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний схильний до ігнорування виконання вимог уповноважених осіб на проведення досудового розслідування, що підтверджується залишенням місця проведення розслідування, незважаючи на вручення йому клопотання про обрання запобіжного заходу, що включало вказаний обо'язок. Вказана поведінка свідчить, що під час судового розгляду ОСОБА_5 знову може вдатись до не виконання вимог органу досудового розслідування, суду, не являтись чи не своєчасно з'являтись на виклики тощо, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
4.Вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини вчинення кримінального правопорушення, а також висловлення погроз на адресу потерпілої та свідка після внесення відомостей до ЄРДР, внаслідок чого було зареєстровано інше кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 129 КК України вказують, що підозрюваний схильний не контрольованої поведінки, поєднаної з готовністю до вчинення іншого кримінального правопорушення.
Разом з цим встановлено, що інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , з наступних підстав:
1.особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання та виконання ним покладених процесуальних обов'язків. Однак невиконання вимог осіб уповноважених на проведення розслідування, не явка до суду вимагають вжиття постійного зовнішнього контролю правоохоронними органами за підозрюваним;
2.особиста порука - на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за його належну поведінку;
3.застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу;
4.домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що поведінка після правопорушення, виїзд за межі України вимагають здійснення постійного візуального контролю з метою запобігання настанню вищевказаним ризикам.
Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, Європейський суд з прав людини зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».
Відповідно до п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, розмір майнової шкоди, у завданні якої пдозрюється, тощо.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи зазначене та передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, дає право суду не застосовувати альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, тому слідчий суддя не визначає розмір застави.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалила:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Троіцьк, Челябінської області, громадянина рф, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, офіційно не працюючого, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 16 діб в межах строку досудового розслідування, з 07.04.2026 року 16 год. 00 хв. до 22.04.2026 року 16 год. 00 хв. включно.
Строк дії ухвали суду до 22.04.206 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Зобовязати слідчого, який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу утримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про взяття під варту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1