Рішення від 06.04.2026 по справі 379/221/26

Єдиний унікальний номер: 379/221/26

Провадження № 2/379/382/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 квітня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючої судді - Разгуляєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мовчан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.09.2021 року станом на 04.12.2025 у розмірі 101424,37 грн, а також судові витрати на судовий збір у сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект monobanк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobanк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Позивач вказує, що умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www/monobank.ua/terms. Витяг з Умов та Тарифи та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank додаються до позову. 08.09. 2021 року ОСОБА_1 звернувся до банку із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору отримав кредит у розмірі 40000 грн кредитного ліміту та платіжну картку № НОМЕР_1 . Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Після підписання заяви відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно тарифів. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов'язання, відповідач не дотримується даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених умовами та правилами, а також тарифами. У зв'язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 08.09.2021 року зі сторони позичальника перед АТ «Універсал Банк» у позичальника виникла заборгованість у розмірі 101424,37 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 96252,07 грн та заборгованості за пенею у розмірі 5172,30. Оскільки станом на день подачі позовної заяви відповідач ОСОБА_1 продовжує ухилятись від належного виконання зобов'язань за договором про надання банківських послуг, чим порушує законні права позивача, тому просить стягнути з нього заборгованість у розмірі 101424,37 грн, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 справу передано для розгляду судді Разгуляєвій О.В.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 12.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» не з'явився в судове засідання, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині позову виклав клопотання щодо розгляду справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 09.03.2026 та 06.04.2026 не з'явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованих поштових відправлень суду та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст.280 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані матеріали і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 08.09.2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 08.09.2021.

Положеннями анкети-заяви встановлено, що ця анкета-заява разом із умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Зі змісту анкети-заяви установлено, що відповідач підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку Monobank, просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг Monobank з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинності.

В анкеті-заяві відповідач висловив свою згоду саме на укладення такого договору з використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, задля чого отримав відповідний електронний ключ та електронний підпис.

Відповідачу згенеровано ключову пару удосконаленого електронного підпису з особистим електронним ключем та відповідним йому відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві.

Матеріали справи містять копію витягу з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), чинна редакція затверджена Протоколом № 46 від 27.11.2021 року.

Також судом досліджені:

Тарифи за карткою Monobank «Чорна картка monobank». Пільговий період за карткою складає до 62 днів; пільгова відсоткова ставка 0,00001 % річних; розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4 % від заборгованості; базова відсоткова ставка 3,1% на місяць; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць.

Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача. В паспорті споживчого кредиту зазначено, що наведена в ньому інформація зберігає чинність до 01.01.2023; споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його в електронному вигляді до підписання договору. В паспорті споживчого кредиту зазначено, що пільгова процентна ставка: 0,00001%, базова процентна ставка: 3,1% в місяць (37,2% річних), строк кредитування (строк дії кредитної лінії)- 25 років з правом автоматичного продовження; тип кредиту: поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ ліміт кредиту від 0 до 500 000, 00 грн (в залежності від суми, яка погоджується у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку.

Позивачем також надана суду фотокопія паспорту відповідача.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 08.09.2021, укладеного між АТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 04.12.2025, загальний залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 96252,07 грн, заборгованість за пенею 5172,30 грн. Розрахунок здійснено з 08.09.2021 по 04.12.2025. Процентна ставка поточна, яка використовується в розрахунку 37, 2%.

Заборгованість за відсотками - відсутня. З розрахунку вбачається, що позивачем враховані суми погашення за наданим кредитом, яке здійснював відповідач.

Позивачем надано суду інформацію про рух коштів по картці НОМЕР_3 , клієнта ОСОБА_1 , за період з 08.09.2021 по 04.12.2025, кредитний ліміт (станом на 04.12.2025): 40 000, 00 грн, сума витрат за період: - 1346519,19 грн, сума зарахувань за період: 1246407, 09 грн, заборгованість (станом на 04.12.2025): 101424, 37 грн.

Також позивачем надана суду довідка про наявність рахунку від 04.12.2025 на ім'я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідач має картку НОМЕР_3 та рахунок НОМЕР_2 ; тип рахунку «Картка чорна», валюта UAH, активна до 10/29.

З довідки, виданої банком на ім'я відповідача, вбачається, що ОСОБА_1 по вище зазначеній картці та рахунку був встановлений кредитний ліміт, який змінювався (збільшувався та зменшувався) з 2000,00 грн 22.11.2022, 22.12.2022 до 20 000, 00 грн 24.04.2024 та 40000,00 21.07.2023.

На підтвердження правового статусу банку та юридичної особи позивачем надана банківська ліцензія № 92 від 10.10.2011, Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, витяг зі Статуту АТ «Універсал Банк».

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

За змістом ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом які істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

Частиною 1статті 205ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі-Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір-це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону). Згідно із ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, викладене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, у тому числі Закону України «Про електрону комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

У позові АТ «Універсал Банк» посилається на те, що 08 вересня 2021 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з мовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення.

Проте, наявні у матеріалах справи умови і правила надання банківських послуг ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно роз'яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі умови та правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін..

Підписана відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг, містить лише її анкетні дані та контактну інформацію, видачу кредитної картки, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання нею певної банківської послуги, сплату процентів за користування кредитом.

Позивач зазначав, що факт ознайомлення відповідачем з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.

Разом з тим, п.6.3 розділу 6 умов обслуговування рахунків фізичнихосіб в АТ «Універсал Банк» визначено, що підписані клієнтом та/або банком документи, що пов'язані з укладеним иправочинами, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в Мобільному додатку клієнта, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта,під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання.

У матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», паспорту споживчого кредиту «Чорної картки Monobank»,та тарифів, їх підписання відповідачем відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем та долученими до позову в обґрунтування заявлених позовних вимог умовами,тарифами та паспортом споживчого кредиту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані правила та умови кредитування, тарифи не є складовою кредитного договору від 08 вересня 2021 року, укладеного шляхом підписання анкети-заяви.

Предметом позову АТ «Універсал Банк» є стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору неповернуті,а також виходячи з вимог ч. 2ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 08 вересня 2021 року на підставі договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредит згідно з визначеним банком кредитним лімітом у розмірі 2000 грн 22.11.2022., зменшений 23.11.2022 до 0 грн., збільшеним до 2000 грн 22.12.2022, збільшеним до 20000 грн 24.04.2023 та 21.07.2023 збільшеним до 40000 грн. Зазначені обставини підтверджуються довідкою про рух коштів по картці.

Таким чином, доведеність факту отримання відповідачем кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, активне користування нею в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов'язань. Так, виписка з банківського рахунку позичальника містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитною карткою (із зазначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції). Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12 квітня 2012 року №578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання держопераціїта слугують підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки по рахунку позичальника вбачається, що відповідач частково погашав заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах. При цьому банк здійснював автоматичне списання коштів на погашення щомісячних процентів за користування кредитом. У випадку нестачі коштів на рахунку позичальника для погашення нарахованих процентів, банк такі нарахування зараховував як овердрафт, оскільки відповідач повністю використав кредитні кошти.

При цьому, як вбачається з наданої позивачем виписки по картковому рахунку, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо нарахування та розміру процентів за користування кредитом, позивачем здійснювалось нарахування та списання відсотків, що не відповідає положенням ч.1ст. 1048 ЦК України (на рівні облікової ставки НБУ), а у збільшеному розмірі 37,2% (поточна ставка) за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості.

Крім того, з розрахунку вбачається, що відповідачу була встановлена процентна ставка у розмірі 37,2% на поточну заборгованість, та 37,2% на прострочену заборгованість. за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості. 3 01.04.2022 року до 30.07.2022 року була знижена відсоткова ставка та встановлена на рівні 19,2% (поточна ставка).

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 04.12.2025 року становить 101424,37 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 96252,07 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за пенею -5172,30 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.

При цьому, заборгованість за відсотками позивач визначив у 0 грн., проте з виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що банк нараховував та списував відсотки. Вказане свідчить про те, що впродовж періоду кредитування банк систематично нараховував відповідачу відсотки за користування кредитом, сплата та розмір яких не були погоджені сторонами, та здійснював їх автоматичне списання, що призвело до збільшення розміру тіла кредиту, про стягнення якого просить позивач.

Вказані відсотки були списані банком за рахунок тіла кредиту, без належного договору та згоди відповідача на їх списання, а тому на думку суду були нараховані та списані безпідставно.

Тобто, тіло кредиту утворювалось у зв'язку з включенням до нього всіх несплачених відповідачем нарахувань, постійно збільшуючи його, що не було передбачено узгодженими умовами договору, а також списувались відсотки за користування кредитом, що також не було узгоджено сторонами.

Натомість вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання банк не пред'явив.

Відтак, зазначаючи про наявність заборгованості за тілом кредиту, позивач самовільно включив в неї нараховані відсотки, внаслідок чого банком збільшено заборгованість за тілом кредиту на 56252,07 грн.

Крім того, позивач неправомірно нарахував пеню за порушення грошового зобов'язання в сумі 5172,30 грн. з огляду на відсутність доказів погодження з відповідачем порядку її нарахування. Відповідних доказів щодо цього позивач суду не надав і матеріали справи цього не містять. Відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Суд звертає увагу, що у зазначеній заяві відсутні відомості щодо умови надання кредитних коштів позивачем, такі як відсотки за користування коштів, штрафи чи інші санкції за порушення умов договору, строків його виконання.

Аналогічна позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом в постанові від 18 травня 2022 року у справі №697/302/20. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).

Позивачем до позовної заяви, окрім анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 08.09.2021 року, яка підписана відповідачем особисто, додано умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, додатками до якого є паспорт споживчого кредиту Чорної картки Monobank, які відповідачем не підписані.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що саме такі тарифи та умови діяли на час укладення договору, оскільки останні не погоджені сторонами.

Відтак, у цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, пені та комісії, надані банком умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Посилання банку в позовній заяві на те, що умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача є публічно доступними в режимі реального часу за посиланням http://www/monobank.ua/terms, суд не приймає, оскільки вони неодноразово змінювалися самим банком у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з позовом.

За таких обставин, нарахування заборгованості в частині відсотків здійснювалось банком неправомірно, а отже не підлягає стягненню, тому кошти, автоматично списані в рахунок відсотків з карткового рахунку відповідача слід враховувати при визначенні розміру заборгованості.

Тому, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь банку фактично витрачених коштів без урахування відсотків та інших платежів, не узгоджених в анкеті-заяві: 101424,37 грн. - 56252,07 грн. - 5172,30 грн. = 40000,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в повному обсязі та добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 40000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1050,00 грн (40000,00 грн * 2662,40 грн / 101424,37 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 549, 553, 610, 612, 626, 628, 629, 639, 634, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.09.2021 у розмірі 40000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» витрати на судовий збір у розмірі 1050,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, індекс 04114;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 06.04.2026.

Головуючий: О.В. Разгуляєва

Попередній документ
135515243
Наступний документ
135515245
Інформація про рішення:
№ рішення: 135515244
№ справи: 379/221/26
Дата рішення: 06.04.2026
Дата публікації: 10.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Таращанський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (08.05.2026)
Дата надходження: 09.02.2026
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
09.03.2026 09:30 Таращанський районний суд Київської області
06.04.2026 10:30 Таращанський районний суд Київської області