07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 3/356/115/26
Справа № 356/276/26
07.04.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614378 від 14.03.2026, водій ОСОБА_1 14.03.2026 о 00 годині 03 хвилин на автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, керуючи транспортним засобом AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, яку працівник поліції здійснив сигнальним диском з увімкненим червоним сигналом, вказуючи на цей транспортний засіб та подальшим місцем його зупинки.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином у відповідності з вимогами ст. 277-2 КУпАП, а саме поштою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило (а.с.9).
Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , в порядку ст. 256 КУпАП йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд його справи судом; ОСОБА_1 під підпис зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав та засвідчив правильність внесених про нього даних (а.с.2).
Таким чином, ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, з дотриманням передбачених КУпАП вимог був повідомлений про наявність судового провадження відносно нього, достовірно знав про час та місце розгляду його справи судом, а також мав змогу ознайомитись з інформацією про час та дату розгляду справи на офіційній сторінці сайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).
Розумним вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вказане, вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Так, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 (далі - ПДР).
Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до положення п. 8.9 «а» ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою в сукупності та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614378 від 14.03.2026 (а.с.2), картками обліку адміністративного правопорушення від 14.03.2026 (а.с.3-4).
Згідно з довідкою заступника командира БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, капітана поліції Мінасяна С. від 14.03.2026, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, згідно відмітки в протоколі про адміністративне правопорушення, в ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_3 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами НОМЕР_4 (а.с.2,5).
Крім того, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується також долученим до матеріалів справи відеозаписом, на якому об'єктивно зафіксовано, як автомобіль AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 в указані в протоколі дату та час на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану в установленому законом порядку за допомогою сигнального диска, не зупинився та продовжив рух (відрізок часу 00:00:10-00:00:26 файлу «122-2 Книш»).
При цьому сигнал про зупинку поліцейським подано у чіткій та зрозумілій формі, у спосіб, передбачений законом, водночас, в порушення встановлених правил, вимогу про зупинку водій проігнорував (відрізок часу 00:00:10-00:00:26 файлу «122-2 Книш»).
Далі відеозапис продовжується з салону службового автомобіля, що переслідує автомобіль ОСОБА_1 (відрізок часу 00:00:39-00:00:49 файлу «122-2 Книш»).
Після зупинки до автомобіля AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , підходить поліцейський, представляється та надає на вимогу водія своє службове посвідчення для ознайомлення, а також просить водія надати документи для перевірки (відрізок часу 00:00:50-00:02:59, 00:56:17-00:58:06 файлу «122-2 Книш»), роз'яснює водію, що сигнал про зупинку було подано поліцейським за допомогою жезла, який світився, вказано на автомобіль порушника та на місце, де йому потрібно зупинитись, а також на вимогу водія запропоновано проїхати на КП для ознайомлення з відеозаписом порушення (відрізок часу 00:03:25-00:03:46, 00:58:26-00:58:42 файлу «122-2 Книш»).
Також водію повідомлено про причину зупинки та вказано, що у нього не працює підсвічування номерного знаку, після чого ОСОБА_1 виходить з автомобіля, обходить його ззаду та вказує, що повісить ліхтарик (відрізок часу 00:01:10-00:01:37, 00:03:47-00:04:18, 00:58:47-00:59:13 файлу «122-2 Книш»).
З даного відеозапису також вбачається, що працівниками поліції здійснено супровід автомобіля ОСОБА_1 до КП, де водію показано та прокоментовано відеозапис з камер відеоспостереження, на якому зафіксовано подію, у відповідь на що ОСОБА_1 визнає, що це порушення, проте останній не згоден (відрізок часу 00:05:26-00:05:30, 00:19:00-00:20:21, 01:14:30-01:15:10 файлу «122-2 Книш»).
Твердження ОСОБА_1 про те, що сигнал не був поданий, не відповідають дійсності та повністю спростовуються вказаним вище відеозаписом, з якого вбачається, що вимога про зупинку поліцейським транспортного засобу була подана у встановленому законом порядку, тому вказані посилання ОСОБА_1 розцінюються судом як позиція захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою уникнення відповідальності і до уваги судом не беруться.
Суд також враховує, що одразу після зупинки на запитання поліцейського, чому водій не зупинився, ОСОБА_1 вказує: «нічого ви там не махали і їхали за мною впритул», отже, водій бачив і поліцейського на посту, і службовий автомобіль поліції, що переслідував його впритул, що вказує на те, що водій бачив вимогу працівника поліції про зупинку, вона була для нього зрозуміла, проте він свідомо її проігнорував.
В установленому законом порядку ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП відносно нього, в порядку ст. 256 КУпАП йому роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суть вчиненого правопорушення, надано можливість надати свої пояснення, а також повідомлено про місце розгляду справи (відрізок часу 00:44:12-00:56:05, 01:39:13-01:50:56 файлу «122-2 Книш»).
Дії працівників поліції в даній ситуації є такими, що відповідають вимогам КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, та вчинені в межах покладених на них повноважень.
Отже, досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та в сукупності підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, зазначені в протоколі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Суд при призначенні покарання у відповідності до положень ст.ст. 33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан правопорушника, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 122-2, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 122-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 (дев'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п'ятдесят три) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме 306 (триста шість) гривень 00 копійок, а також витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови для виконання - 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: І. О. Капшученко