08.04.2026 Справа№914/500/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, розглянувши заяву про забезпечення позову
у справі №914/500/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС», село Лапаївка, Пустомитівський район, Львівська область
до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, місто Львів
про визнання недійсним та скасування рішення.
Представники учасників справи не викликались.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа (суддя Мар'яна КОРОЛЬ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КВМ ЛЮКС» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/246-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 11.12.2025р. у справі № 63/2-01-38-2024.
06.04.2026 за вх.№1564/26 від Товариства з обмеженою відповідальністю “КВМ ЛЮКС» через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову (документ сформований в підсистемі “Електронний суд» 05.04.2026), в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, а саме зупинити дію рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/246-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 11.12.2025 у справі № 63/2-01-38-2024 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» із :
1) видаленням відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» (ЄДРПОУ 40650314) з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
2) видаленням відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» (ЄДРПОУ 40650314) із Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів, які містяться на офіційному сайті Антимонопольного комітету України.
06.04.2026 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №140 доручено провести повторний автоматизований розподіл заяви (вх.№ 1564/26) у справі №914/500/26, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мар'яни КОРОЛЬ з 06.04.2026 по 10.04.2026.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу від 06.04.2026 розгляд заяви про забезпечення позову у справі №914/500/26 передано на розгляд судді Юлії СУХОВИЧ.
Правова позиція позивача.
Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним.
Позивач вважає, що Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не об'єктивно та неповно встановлено обставини при розгляді справи №63/2-01-38-2024 та не доведено вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та передчасно внесено Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» до:
1) Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 цього закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, а також , за відсутності законних підстав для його видачі (єдина відкрита автоматизована система накопичення, обробки, обліку та надання інформації про суб'єктів господарювання, які протягом останніх трьох років притягалися до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 цього закону), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, для цілей закону України «Про публічні закупівлі», що підтверджується відомостями із Державного реєстру станом на 08.01.2026.
2) Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів, що підтверджується інформацією із офіційного сайту Антимонопольного комітету України, яка міститься за посиланням:https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih zakupivel/zvedenividomosti-shchodo-spotvorennya-rezultativ-torgiv/zvedeni-vidomosti- shchodospotvorennia-rezultativ-torhiv-za-2026-rik.
Заявник стверджує, що внесення товариства до Державного реєстру та Зведених відомостей позбавляє товариство можливості брати участь у майбутніх тендерах на час розгляду судом справи про визнання недійсним зазначеного рішення та ставить під загрозу його господарську діяльність, оскільки достатню кількість замовлень позивач отримує саме внаслідок участі у процедурах закупівель, проте замовники торгів будуть зобов'язані приймати рішення про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС», в участі у процедурах закупівель з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 17 закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, заявник зазначив, що рішенням Львівської обласної військової адміністрації від 20.06.2025 №714/0/5-25ВА Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» визнано критично важливим.
Відтак, для реальної та невідворотної загрози фінансовій стабільності та господарській діяльності позивача, якого визнано критично важливим для функціонування економіки України та забезпечення життєдіяльності населення, заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, а саме зупинити дію рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/246-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 11.12.2025 у справі № 63/2-01-38-2024 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» із :
1) видаленням відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» (ЄДРПОУ 40650314) з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
2) видаленням відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» (ЄДРПОУ 40650314) із Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів, які містяться на офіційному сайті Антимонопольного комітету України.
Висновки суду.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Разом з тим, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.
Оскільки позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» звернулось до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якого не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не застосовується та не досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (у цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 916/1867/19).
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому наявність таких обставин покладається на заявника. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 13.01.2020 справа №922/2136/17.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/246-р/к “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 11.12.2025р. у справі № 63/2-01-38-2024.
Позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/246-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 11.12.2025 у справі № 63/2-01-38-2024 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» із :
1) видаленням відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» (ЄДРПОУ 40650314) з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
2) видаленням відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» (ЄДРПОУ 40650314) із Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів, які містяться на офіційному сайті Антимонопольного комітету України. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Так, положеннями частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Отже, такою інформацією володіють безпосередньо самі суб'єкти господарювання (учасники), які були (не були) притягнуті до відповідальності.
З метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на веб-порталі АМКУ у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" містяться зведені відомості про рішення органів АМКУ щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів). Після спливання трьох років з дати прийняття відповідного рішення відомості про суб'єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМКУ.
Разом з тим, відображення відомостей у системі "Прозорро" щодо вчинення суб'єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції не є результатом ведення Державним підприємством "Прозорро" окремого реєстру щодо вчинення таких дії, а є лише відображенням відомостей, які містяться у Зведених відомостях про рішення органів АМКУ.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що задоволення вимоги позивача зупинити дію рішення адміністративної колегії до вирішення справи по суті, фактично є частковим задоволенням позову, адже правомірність висновків АМКУ, викладених у спірному рішенні, стосовно вчинення товариством антиконкурентних узгоджених дій встановлюється за результатами розгляду судом даної справи по суті, а оскаржуване рішення АМКУ до прийняття судового рішення є чинним.
Слід зазначити, що позивач не може бути позбавлений права на участь у закупівлях через прийняття спірного рішення та розміщення інформації про нього у зведених відомостях про рішення органів АМКУ на веб-порталі Антимонопольного комітету України, з огляду на приписи статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до частини 4 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону, частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини 5 статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини 3 статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини 3 статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Незалежно від положень частини 4 цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (частина 5 статті 60 зазначеного Закону).
Вказана норма є спеціальною нормою, яка застосовується до правових відносин, що регулюються цим Законом, і згідно з якою дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 910/13451/20.
При цьому, право суду зупинити дію оскаржуваного рішення АМК за заявою, поданою суду відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не може розглядатись як підстава для забезпечення позову в порядку приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, між тим за приписами частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 910/13158/19, від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі № 914/938/19, від 01.04.2020 у справі № 912/2156/19.
Саме лише посилання позивача на те, що внесення інформації щодо вчинення заявником порушення до зведених відомостей про рішення органів АМКУ про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції перешкоджає веденню його господарські діяльності, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову шляхом застосування права суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМКУ.
Вказане узгоджується із сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.08.2019 у справі №916/492/19, від 14.11.2019 у справі №914/938/19, від 15.06.2020 у справі №910/13158/19, від 18.03.2021 у справі №910/13451/20, від 11.11.2021 у справі №910/269/20, від 22.09.2025 у справі №922/1327/25.
Таким чином, забезпечення позову у вказаний спосіб призвело б до продовження позивачем діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю).
Крім того, позивач не позбавлений права самостійно звернутись до АМКУ з вимогою внести дані стосовно зупинення дії спірного рішення до зведених відомостей у разі відкриття провадження у справі щодо визнання такого рішення недійсним.
Поданими позивачем доказами не підтверджено та необґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Позивач не довів належними, допустимими, вірогідними доказами яким чином позбавлення його можливості брати участь у майбутніх тендерах на час розгляду судом справи про визнання недійсним оскаржуваного рішення, ставить під загрозу його господарську діяльність, як критично важливого суб'єкта господарювання для функціонування економіки України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Беручи до уваги зміст позовних вимог (визнання недійсним та скасування рішення АМК), підстави позову, ураховуючи, що відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів АМК приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції (зокрема, антиконкурентної змови під час торгів), а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, водночас, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення АМК призводить до продовження діяльності заявником/позивачем/відповідачем у антимонопольній справі на противагу рішенню АМК, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до частини 6 статті 160 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КВМ ЛЮКС» про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили у порядку і строки передбачені статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку і строки визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію.
Ухвалу підписано 08.04.2026
Суддя Сухович Ю.О.