ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2026Справа № 910/3354/26
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Медіалайт»
до1. Фізичної особи-підприємця Лобасєва Кирила Володимировича 2. ОСОБА_1
провизнання недійсним договору оренди обладнання та стягнення 8 066 715,00 грн.,
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Лобасєва Кирила Володимировича та Гардобій Тетяни Олександрівни про визнання недійсним договору оренди обладнання та стягнення 8 066 715,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним договору оренди обладнання №300518 від 30.05.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» та Фізичною особою-підприємцем Лобасєвим Кирилом Володимировичем. При цьому, позивач вказує на безпідставне перерахування ним відповідачу 8 066 715,00 грн. із посиланням на оскаржуваний договір, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідачів вказану суми грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України солідарно, оскільки вказаний договір був укладений від імені позивача з Фізичною особою-підприємцем Лобасєвим Кирилом Володимировичем колишнім директором Гардобій Тетяною Олександрівною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, а також встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 96 800,58 грн., у встановленому законом порядку, а також копії оскаржуваного договору оренди обладнання №300518 від 30.05.2018.
03.04.2026 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» надійшла заява про усунення недоліків, до якої заявником додано платіжну інструкцію №560 від 02.04.2026 на суму 96 800,58 грн., в якості доказів сплати судового збору, а також клопотання про витребування доказів.
Щодо заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» клопотання про витребування доказів, в якому заявник просить суд витребувати у Фізичної особи-підприємця Лобасєва Кирила Володимировича належним чином завірену копію договору оренди обладнання №300518 від 30.05.2018, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Поряд з цим, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Це стосується позивача, який має довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Судом враховано зазначені позивачем обставини відсутності у нього оскаржуваного договору, проте процесуальне законодавство не звільняє позивача, в такому випадку, від обов'язку доказування, а встановлює його певний порядок, зокрема шляхом витребування доказів.
Так, частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, суд відзначає, що вказана неможливість має носити об'єктивний характер і має бути підтверджена відповідними доказами, в іншому випадку дотримання принципів господарського судочинства, в тому числі вказаних вище, стає формальною вимогою закону.
Більш того, положеннями п. 4 та 5 ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено те, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
В даному випадку, заявлене Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» клопотання про витребування оскаржуваного договору не містить доводів неможливості звернення до Фізичної особи-підприємця Лобасєва Кирила Володимировича, який як і позивач є стороною оскаржуваного договору, із проханням надати копію договору оренди обладнання №300518 від 30.05.2018, як і не містить доказів такого звернення та/або відповідної відмови, що виключає підстави для висновку про дійсну неможливість самостійно надати оскаржуваний договір та свідчить про невиконання положень п. 4 та 5 ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» про витребування доказів і суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» недоліки позовної заяви у строк встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 не усунуто.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» підлягає поверненню заявнику на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
При цьому, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» на те, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 80, 81, 174 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» про витребування доказів відмовити.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіалайт» і додані до неї документи повернути заявнику.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню.
Суддя В.П. Босий