справа № 208/3641/26
провадження № 1-кс/208/1277/26
03 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ( в режимі ВКЗ),
захисника: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м.Кам'янське клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурорм відділу нагляду з додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12022052150000410 від 30.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Луганське Артемівського району (нині Бахмутського) району Донецької області, громадянки України, має середню освіту, не працює, не заміжня, має на утримані двох дітей: ОСОБА_7 , 2007 р.н., та ОСОБА_8 , 2012 р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
1. Суть клопотання
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий, за погодженням з прокурором, просив обрати підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.04.2022 приблизно о 19:00 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшли до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 для спільного вживання спиртних напоїв. В ході проведення дозвілля, близько 21:00 год., ОСОБА_10 пішла спати, а ОСОБА_6 та ОСОБА_9 продовжили вживати спиртне, під час чого на грунті ревнощів у останніх виник словесний конфлікт, який переріс у сутичку. Під час сутички, ОСОБА_9 почав рухатись у напрямку вхідних дверей квартири, щоб її покинути, а ОСОБА_6 взявши правою рукою зі столу кімнати кухонний ніж та з мотивів помсти за раніше висловлені образливі слова в її адресу, наздогнала у коридорі квартири ОСОБА_9 , після чого, діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_9 , маючи намір на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, зробивши декілька кроків в його напрямку, який в цей час перебував спиною до ОСОБА_6 нанесла не менше 1 (одного) удару ножем в область грудної клітини зліва:
В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:
- проникаючих колото - різаного поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч, яке розпочинається раною в проекції 3-4 міжреберного проміжку ззаду наперед з ушкодженням шкіри, підшкірної-жирової клітковини, міжреберних м'язів та проникає в ліву плевральну порожнину з явищами лівостороннього гемопневмотораксу, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному, тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя.
06.06.2022 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, але вручити його останній не вдалось за можливе оскільки, така, з метою уникнення від кримінальної відповідальності стала переховуватись від органу досудового розслідування та на даний час її місцезнаходження невідоме.
06.06.2022 постановою старшого слідчого СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_11 підозрювану ОСОБА_6 було оголошено у розшук.
21.07.2023 було повторно скеровано на адресою місця проживання ОСОБА_6 копію повідомлення про підозру.
На переконання слідчого, наразі наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4) вчинити інші кримінальні правопорушення.
На думку сторони обвинувачення, застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_6 є не можливим, оскільки, підозрювана проживає на тимчасово окупованій території та перебуває у розшуку.
2. Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_6 у судове засідання не прибула про час та місце проведення судового засідання повідомлена шляхом публікації повістки на офіційному вебсайті суду.
Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, просила у задоволенні такого відмовити.
3. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.1. Щодо можливості розгляду клопотання без участі підозрюваного
Зі змісту частин 1, 6 статті 193 КПК вбачається, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підозрюваного у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, має бути встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав або оголошений у міжнародний розшук.
06.06.2022 за результатами досудового розслідування, при наявності достатніх доказів складено та у спосіб, передбачений КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст.121 КК України, шляхом направленням копії підозри за місцем її проживання та на її електронну пошту, що підтверджується супровідним листом СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області № 8197/401/02-2023 від 21.07.2023.
06.06.2022 у зв'язку з невстановленням місця знаходження ОСОБА_6 останню оголошено у розшук, у зв"язку із тим, що відповіді на запит на проведення кримінального аналізу, ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території у м. Світлодарськ, що підтверджуються доказами долученими до клопотання.
06.06.2022 винесено постанову про зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваної ОСОБА_6 .
Враховуючи наведені норми та обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної, оскільки вона перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошена у розшук.
3.2. Оцінка обґрунтованості підозри
06.06.2022 за результатами досудового розслідування, при наявності достатніх доказів складено та у спосіб, передбачений КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст.121 КК України, шляхом направленням копії підозри за місцем її мешкання.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
З матеріалів клопотання встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручено відповідно до вимог ст. 135 КПК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням по вказаному провадженню остановлено, що 29.04.2022 приблизно о 19:00 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшли до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 для спільного вживання спиртних напоїв. В ході проведення дозвілля, близько 21:00 год., ОСОБА_10 пішла спати, а ОСОБА_6 та ОСОБА_9 продовжили вживати спиртне, під час чого на грунті ревнощів у останніх виник словесний конфлікт, який переріс у сутичку. В ході сутички, ОСОБА_9 почав рухатись у напрямку вхідних дверей квартири, щоб її покинути, а ОСОБА_6 взявши правою рукою зі столу кімнати кухонний ніж та з мотивів помсти за раніше висловлені образливі слова в її адресу, наздогнала у коридорі квартири ОСОБА_9 , після чого, діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_9 , маючи намір на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, зробивши декілька кроків в його напрямку, який в цей час перебував спиною до ОСОБА_6 нанесла не менше 1 (одного) удару ножем в область грудної клітини зліва:
В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:
- проникаючих колото - різаного поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч, яке розпочинається раною в проекції 3-4 міжреберного проміжку ззаду наперед з ушкодженням шкіри, підшкірної-жирової клітковини, міжреберних м'язів та проникає в ліву плевральну порожнину з явищами лівостороннього гемопневмотораксу, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному, тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не обов'язково повинні бути такими ж переконливими, як ті, що вимагаються для обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:
1.Рапортами поліцейського ЧЧ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_12 від 30.04.2022;
2.Протоколом огляду місця подій від 30.04.2022;
3.Постановою про визнання речовими доказами та їх зберігання від 30.04.2022;
4.Протоколом допиту потерпілого від 30.04.2022;
5.Постановою про призначення судово-медичної експертизи від 15.05.2022;
6.Висновком експерта №1069е/215 від 18.05.2022;
7.Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 30.04.2022;
8.Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.04.2022;
9.Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 30.04.2022;
10.Протоколом огляду від 30.04.2022;
11.Поясненнями ОСОБА_6 від 30.04.2022.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах та інших доданих до клопотання доказів узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Під час вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу повноваження слідчого судді в частині оцінки допустимості доказів обмежуються випадками, передбаченими ст. 87 КПК України, втім доводи про наявність таких підстав стороною захисту не повідомлялися.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.3. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4) вчинити інші кримінальні правопорушення.
Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим виникла необхідність в обранні підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ґрунтується на тому, що максимальне покарання за злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, тобто вказаний злочин є тяжким і під впливом суворості можливого призначення покарання остання вже почала переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Перебуваючи на свободі ОСОБА_6 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, переховуючись від органу досудового розслідування та суду, остання перешкоджає встановленню істини по кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
3.4. Щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Частина 2 статті 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_6 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя враховуючи обґрунтованість підозри, встановлені ризики, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення та оцінивши наведені обставини у сукупності, дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого. Крім того, після затримання підозрюваної і не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя має розглянути за її участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
3.5. Щодо перевірки питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, визначення розміру застави та покладення на підозрюваного обов'язків
В межах цього провадження слідчий суддя не перевіряє питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно з ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити лише наявність підстав, встановлених у ст. 177 КПК.
КПК не встановлює альтернативних запобіжних заходів, у випадку, якщо підозрюваний виїхав з України та оголошений у міжнародний розшук. Відповідно, обрання такого запобіжного заходу зумовлене поведінкою самого підозрюваного та наявністю підстав, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України слідчий суддя не зазначає строку дії цієї ухвали, не визначає розмір застави та, відповідно, не покладає на підозрювану обов'язки.
Отже, клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу нагляду з додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №12022052150000410 від 30.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати підозрюванній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути з її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07.04.2026 о 16:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1