номер провадження справи 6/15/26
08.04.2026 Справа № 908/274/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу 908/274/26
за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» (03126, м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 9-В)
про стягнення грошових коштів.
Процесуальні дії по справі.
05.02.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №379/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 05.02.2026) Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 23.08.2018 по 31.12.2025 у розмірі 825 054,71 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.02.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/274/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/274/26, присвоєно справі номер провадження 6/15/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/274/26. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/274/26 від 09.02.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 09.02.2026 о 14 год. 16 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 11.03.2026 сплив тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 08.04.2026.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що 23.08.2018 ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» набуло у власність нерухоме майно, а саме склад для збереження матеріалів літ.А-2 інв.№3-45, приміщення технічного обслуговування літ.Б інв.№3-58, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стартова 1и. Такі об'єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці площею 0,7885 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0327, яка належить Запорізькій міській раді на праві комунальної власності.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» земельної ділянки загальною площею 0,7885 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0327, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стартова 1и не зареєстровані.
За інформацією департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» не обліковується як платник плати за землю.
З урахуванням наведеного, позивач зазначає про безоплатне та безпідставне використання Відповідачем земельної ділянки комунальної форми власності в період з 23.08.2018 по 31.12.2025.
Відповідно до витягу № НВ-230000489342025 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.09.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327, становить 7 298 829,10 грн.
На підставі вказаного витягу Запорізькою міською радою складено розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування Відповідачем вказаною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 23.08.2018 по 31.12.2025. Так, за розрахунком позивача, з урахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем за користування земельною ділянкою, розмір недоотриманих доходів складає 825 054,71 грн, які просить стягнути з відповідача на користь Запорізької міської ради.
За текстом відзиву, який надійшов до суду 24.02.2026 (вх. №4114/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 23.02.2026), відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що протягом 2018 - 2025 р.р. він звертався до позивача з заявами щодо надання земельної ділянки в оренду. Рішенням Запорізької міської ради № 38/29 від 28.01.2026 «Про надання у користування на умовах оренди ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» земельної ділянки по вул. Стартовій,1и для розташування виробничо-складської бази» припинено ПрАТ «Запорізький інструментальний завод» право постійного користування Земельною ділянкою (п. 1 рішення); надано Відповідачу у користування на умовах оренди строком на 19 років земельну ділянку (п. 2 рішення); Державний акт на право постійного користування землею від 22.02.1994 № 485 вважати таким, що втратив чинність (п.6 рішення). Відтак вважає, що у спірний період з 23.08.2018 по 31.12.2025 у Позивача були відсутні підстави для виникнення орендних правовідносин в порядку Закону України «Про оренду землі», що унеможливлює одержання Позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою від будь-якої особи, та виключає можливість застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин.
Зауважував, що у період з 23.08.2018 по 31.12.2025 Відповідач був позбавлений можливості сплачувати Позивачу оренду плату з огляду на наявність у ПрАТ «Запорізький інструментальний завод» права постійного користування Земельною ділянкою та значну тривалість процедури припинення Позивачем вказаного права - більше 7 років.
Посилаючись на ст. 120 Земельного кодексу України відповідач вважає, що справедливою річною платою за земельну ділянку у спірний період є сума, що еквівалентна розміру земельного податку за ставкою 1% від НГО, а не орендний платіж у розмірі 3% від НГО. Відповідач навів контррозрахунок розміру плати за землю із застосування ставки орендної плати в розмірі 1% від нормативно грошової оцінки, відповідно до якого розмір плати за землю за вказаний у позові період складає 418 654,41 грн.
Відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
04.03.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (документ сформований в системі Електронний суд 04.03.2026. вх. №4918/08-08/26), з клопотанням про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
Позивач наполягає, що хоча в рішенні від 28.01.2026 №38/29 і зазначається про припинення ПрАТ «Запорізький інструментальний завод» права постійного користування спірною земельною ділянкою, фактичною датою припинення права постійного користування земельною ділянкою є дата відчуження нерухомого майна, що розміщено на земельній ділянці - 23.08.2018.
Позивач заперечив проти застосування ставки орендної пати в розмірі 1% від НГО, оскільки відповідач не є власником земельної ділянки чи її постійним землекористувачем, що свідчить про відсутність підстав сплачувати оренду плату за ставкою земельного податку.
Розглянувши клопотання Запорізької міської ради про поновлення процесуального строку господарський суд у задоволенні такого клопотання відмовляє, оскільки поновленню підлягає строк, встановлений законом, тоді як строк для подання відповіді на відзив установлюється судом.
Суд ураховує приписи частини 5 ст. 13 ГПК України, за якими суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частинами 2, 4 ст.161 ГПК України заявами по суті справи є, зокрема, відповідь на відзив. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно з частиною 4 статті 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.
Дотримуючись завдань і принципів господарського судочинства, беручи до уваги, що позивач допустив порушення строків на подання відповіді на відзив на два дні, що є нетривалим строком, та не вплинуло на строки розгляду справи, з власної ініціативи суд ухвалює продовжити встановлений судом процесуальний строк для подання позивачем відповіді на відзив до 04.03.2026, прийняти до розгляду по суті відповідь на відзив.
Відповідач не скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На підставі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 23.08.2018, зареєстрованого в реєстрі за №3484, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» придбало нерухоме майно: склад для зберігання матеріалів літ. А-2 інв. №3-45, приміщення технічного обслуговування літ Б інв. №3-58, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Стартова, будинок 1и.
Право власності відповідача на нерухоме майно зареєстровано 23.08.2018, номер відомостей про речове право: 27624489, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав від 20.01.2026.
Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327, площею 0,7885 га.
За даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником такої земельної ділянки є Запорізька міська рада.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 20.01.2026 відсутні записи про зареєстроване за відповідачем право оренди вказаної земельної ділянки.
Відповідач згідно з платіжною інструкцією №17 від 19.01.2026 перерахував на користь Запорізької міської ради суму 223150,06 грн, вказавши призначення платежу «плата за землю, кадастровий номер 2310100000:07:047:0327» та згідно з платіжною інструкцією №430 від 03.11.2025 суму 195 504,35 грн, призначення платежу «плата за землю, кадастровий номер 2310100000:07:047:0327».
Рішенням Запорізької міської ради № 38/29 від 28.01.2026 «Про надання у користування на умовах оренди ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» земельної ділянки по вул. Стартовій,1 и для розташування виробничо-складської бази» припинено ПрАТ «Запорізький інструментальний завод» право постійного користування земельної ділянки площею 0,7885 га по вул. Стартовій, 1и (кадастровий номер 2310100000:07:047:0327) та передано її до земель Запорізької міської ради (п.1); надано Відповідачу у користування на умовах оренди строком на 19 років земельну ділянку площею 0,7885 га по вул. Стартовій, 1и (кадастровий номер 2310100000:07:047:0327) для розташування виробничої бази за рахунок земель Запорізької міської ради (п.2); Державний акт на право постійного користування землею від 22.02.1994 № 485 вважати таким, що втратив чинність (п.6).
30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».
28.11.2018 Запорізькою міською ради прийнято рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю». Відповідно до п. 15 Додатку до такого рішення річний розмір орендної плати за використання інших земельних ділянок м. Запоріжжя, не змінився та встановлений у 3% від її нормативної грошової оцінки.
Згідно з Витягом від 12.09.2025 № НВ-2300489342025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327 складає 7 298 829,10 грн.
Листом від 13.01.2025 №6-28-0.22-18/71-25 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996 - 2024 роки. Так, значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2018 - 2020 - 1, 2021 - 1,1, 2022 - 1,15, 2023 - 1,051, 2024 - 1,12.
За розрахунком Запорізької міської ради недоотриманий дохід за фактичне користування ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» земельною ділянкою площею 0,7885 га, кадастровий номер 2310100000:07:047:0327, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стартова 1и, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 23.08.2018 по 31.12.2025, складає 1243709,12грн:
- за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 - 218 964,87 грн;
- за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 195 504,35 грн;
- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 186 017,46 грн;
- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 161 754,31 грн;
- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 147 049,38 грн;
- за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 134 795,26 грн;
- за період з 01.01.2019 по 31.12.2019- 147 049,38 грн;
- за період з 01.09.2018 по 31.12.2018 - 49 016,46 грн;
- за період з 23.08.2018 по 31.08.2018 - 3 557,65грн.
Ураховуючи часткову оплату відповідачем грошових коштів за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:07:047:0327 в загальній сумі 418 654,41 грн, за розрахунком позивача до стягнення з відповідача підлягає сума 825054,71 грн (3557,65 + 49016,46 + 147049,38 + 134795,26 + 147049,38 + 161754,31 + 186017,46 + 195504,35 + 218964,87 - 418654,41).
Доказів перерахування грошової суми, заявленої до стягнення, матеріали справи не містять.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є Запорізька міська рада.
Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Як установлено судом, відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 23.08.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» зареєстровано право власності на нерухоме майно: склад для збереження матеріалів літ. А-2 інв. №3-45, приміщення технічного обслуговування літ Б інв. №3-58, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Стартова, будинок 1и на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України (в редакції станом на 23.08.2018) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частиною 2ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
З матерілів справи судом установлено, що у спірний період між відповідачем та Запорізькою міською радою договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327 не був укладений.
Згідно з ч. 1ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Разом з цим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат, він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, у період з 23.08.2018 по 31.12.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327 площею 0,7885 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Стартова, буд. 1и перебувала у користуванні відповідача у зв'язку з розташуванням на цій земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, що належать відповідачу на праві приватної власності.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами позивача, що ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у вказаний період за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), на отримання яких позивач цілком підставно очікував.
Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення у спірний період позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 284 Податкового кодексу України передбачено, що органи місцевого самоврядування уповноважені встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
До місцевих податків, зокрема належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3).
В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить три відсотки.
30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.
З наведеного вбачається, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідності до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327 не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки. З прийняттям рішення Запорізької міської ради №103 від 04.12.2024 «Про внесення змін до рішення від 28.11.2018 №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», річний розмір орендної плати за користування іншими земельними ділянками м. Запоріжжя не змінився та так само становить 3% від їх нормативної грошової оцінки (п. 17 додатку).
За даними витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-2300489342025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327 становить 7 298 829,10грн.
За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджена «Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).
Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Наданий до позовної заяви Витяг №НВ-2300489342025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.09.2025 відповідає додатку 17 Методики.
Відтак, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Запоріжжя є сталою та не зазнала змін у період з 23.08.2018 по 31.12.2025, суд вважає, що використання Позивачем витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.09.2025 та ділення розміру такої оцінки на відповідні щорічні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній 2024 рік (і послідовного ділення отриманої нормативної грошової оцінки на такі коефіцієнти за 2023, 2022, 2021, 2020, 2019, 2018 роки) при здійсненні розрахунку заборгованості є правомірним та відповідає вищевказаним висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
З урахуванням вищенаведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327, площею 0,7885 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Стартова, 1и, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 23.08.2018 по 31.12.2025.
Згідно з указаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 23.08.2018 по 31.12.2025 з урахуванням часткової оплати складає 825054,71 грн.
Як убачається зі вказаного розрахунку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2018- 2024 р.р. була визначена позивачем з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, які оприлюднені на офіційному сайті Державної податкової служби України (лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру) та враховані сума, що були сплачені відповідачем відповідно до платіжних інструкцій №17 від 19.01.2026 в сумі 223150,06 грн та №430 від 03.11.2025 в сумі 195 504,35 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим.
Доводи відповідача щодо необхідності здійснення розрахунку річної суми орендної плати згідно зі частиною 2 ст. 120 ЗК України, за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на перебування земельної ділянки у постійному користуванні ПрАТ «Запорізький інструментальний завод», яке було припинено рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2026 №38/29, суд не вважає слушними з огляду на таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».
Предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статей 1212, 1214 ЦК України в розмірі орендної плати, що належить до сфери приватноправових відносин. За суб'єктним складом спір також є приватноправовим, оскільки сторонами спору є суб'єкт господарювання та орган місцевого самоврядування, який діє як представник власника (територіальної громади м. Запоріжжя) земельної ділянки комунальної власності у приватноправових земельних відносинах, а не як суб'єкт владних повноважень.
Отже, системний аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 ПК України вказує, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20.
З урахуванням вищезазначеного, за відсутності укладеного договору оренди, грошові кошти, які повинен сплатити відповідач, не можна вважати орендною платою, такі кошти є платою за фактичне користування вказаною земельною ділянкою.
Набуття відповідачем - юридичною особою приватного права - у визначеному законодавством порядку права приватної власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, яка перебувала у постійному користуванні ПрАТ «Запорізький інструментальний завод», створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об'єкта нерухомості, розташованого на ній (ТОВ «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ»), у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України та ст.377 ЦК України в силу правочину з придбання об'єкта нерухомого майна та переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об'єкта нерухомості вимагати оформлення в установленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови попереднього землекористувача від вказаних земель, а так само незалежно від рішень власника земельної ділянки про припинення прав попереднього землекористувача.
Частина 2 ст. 92 ЗК України обмежує коло осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок. З аналізу наведеної норми суд виснує, що відповідач не входить до такого переліку підприємств, установ, організацій, відтак не може бути постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327.
Отже, для визначення розміру грошових коштів, які відповідач має повернути власникові земельної ділянки, використовується аналогія розрахунку орендної плати відповідно до договору оренди, враховуючи нормативну грошову оцінку такої земельної ділянки, процентну ставку у 3% від її нормативної грошової оцінки, яка могла застосовуватись у випадку належного оформлення відповідачем права користування такою земельною ділянкою. При цьому, грошові кошти, які просить стягнути позивач, не є орендною платою, а є, фактично, її еквівалентом.
Іншого механізму розрахунку розміру безпідставно збереженого майна за користування земельною ділянкою без оформлення договору оренди законодавством не передбачено. Застосування іншого підходу суперечило би презумпції справедливості у порівнянні з іншими добросовісними землекористувачами.
Щодо посилання відповідача на ухилення Запорізької міської ради від укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:047:0327 з 2018 року суд зазначає, що дослідження питання законності дій / бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо укладення договору з відповідачем є обставиною, яка підлягає встановленню при оскарженні таких дій / бездіяльності. Втім, в межах даної справи зі спору про стягнення безпідставно збережених коштів така обставина не входить до предмету доказування. До того ж, вина відповідача не є обов'язковим елементом кондиційних зобов'язань та її доведення у такій категорії справ не вимагається.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів перерахування на користь позивача доходу, набутого за період 23.08.2018 по 31.12.2025 у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 825 054,71 грн суду не надав, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК Українидо основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40807467; місцезнаходження: 03126, м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 9-В) на користь Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя пр. Соборний, буд. 206) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 23.08.2018 по 31.12.2025 в розмірі 825054,71 грн (вісімсот двадцять п'ять тисяч п'ятдесят чотири гривні 71 коп.) та судовий збір за подання позову в розмірі 9900,66 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот гривень 66 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 08.04.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Федько О.А.