номер провадження справи 6/14/26
08.04.2026 Справа № 908/242/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/242/26
за позовом: Державного підприємства «ІНФОТЕХ» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 15Б)
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 )
про стягнення грошових коштів.
Процесуальні дії по справі.
03.02.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №346/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 02.02.2026) Державного підприємства «ІНФОТЕХ» до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення суми 312865,90 грн, яка складається з: 312749,75 грн заборгованості та 116,15 грн - 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.02.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/242/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/242/26, присвоєно справі номер провадження 6/14/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/242/26. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/242/26 від 09.02.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 09.02.2026, про що свідчать довідки про доставку електронних листів.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 11.03.2026 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 08.04.2026.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2025 № 15. Позивач доводить, що зобов'язання за вказаним правочином виконав та поставив / передав споживачу протягом періоду: листопад - грудень 2025 року електричну енергію у кількості 46054 кВт*год на загальну суму 603514,53 грн. Відповідач частково виконав зобов'язання щодо оплати отриманої електричної енергії за листопад 2025 року в сумі 290764,78 грн. Зазначає, що сума заборгованості відповідача за спірний період склала 312749,75 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 116,15 грн. Позов обґрунтовано: ст. ст. 525, 526, 529, 530, 610, 625, 629, 625, 692, 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії».
У відзиві, який надійшов до суду 23.02.2026 (вх. №4021/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 23.02.2026) відповідач заперечив проти позову. Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що договір від 01.01.2025 №15 був укладений у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану». Зауважував, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі. Сума договору становить 2 048 454,54 грн. За період 2025 року від позивача надійшли Акти купівлі-продажу електричної енергії на загальну суму 2 048 454,54 грн. Вказана в Актах сума сплачена Споживачем в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення. З урахування наведеного вважає, що вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 312 749,75 грн та нарахованих 3% річних є безпідставними та документально не доведеними.
Позивач у відповіді на відзив (вх. №4185/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 24.02.2026) зазначив, що договір, укладений між сторонами діє до 31.12.2025, а у частині здійснення розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Відповідач після отримання Акту за грудень 2025 будь-яких зауважень щодо вартості або обсягів електричної енергії не висловлював. Отже, згідно з пунктом 4.27 Договору, Акт купівлі-продажу електричної енергії № 25-Е-0010-12 від б/д за грудень 2025 року по обсягу 22 162,000 кВт*год на суму 291 160,55 грн вважається погодженим Споживачем. Додатково зазначив, що обсяги фактичного споживання електричної енергії за листопад-грудень 2025 року підтверджуються даними АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», як оператора системи розподілу (ОСР). Вважає, що факт досягнення ліміту договірної ціни не припиняє зобов'язання відповідача з оплати фактично спожитого ресурсу, оскільки електрична енергія була спожита відповідачем. Заявлена до стягнення сума становить заборгованість за фактично поставлений та прийнятий відповідачем товар, та підлягає оплаті в повному обсязі.
Відповідач у запереченні, що надійшло до суду 02.03.2026 (вх. №4526/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 27.02.2026) зазначив, що позивачем не доведено наявність підстав для зміни істотних умов договору, таких як ціна за одиницю товару і сума договору. Зауважив, що у Відповідача перед Позивачем існує право вимоги за минулий період постачання електричної енергії в розрізі грошового боргу, за яким настав строк виконання. Позивач має право вирішити спірне питання в досудовому або позасудовому порядку шляхом надання Відповідачу пропозиції зарахування зустрічних однорідних вимог між Позивачем та Відповідачем.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.01.2025 між Державним підприємством «ІНФОТЕХ» (Постачальник, позивач у справі) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір про постачання електричної енергії № 15 (далі - Договір).
За умовами п. 1.3 Договору, постачальник продає електричну енергію (код товару згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 1.4 Договору встановлено, що обов'язковою умовою для постачання електричної енергії замовнику є наявність у нього укладеного в установленому порядку з операторами системи договорів про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі яких замовник набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Згідно з п. 4.1 Договору, ціна Договору становить 2 048 454,54 грн, у тому числі ПДВ - 341 409,09 грн.
Споживач розраховується з постачальником за товар за цінами, що визначаються відповідно до Комерційної пропозиції (п.4.2 Договору).
Фактична ціна за одиницю поставленого товару визначається щомісяця відповідно до затвердженої Додатком 2 «Комерційна пропозиція» формули після завершення розрахункового періоду. Погодження сторонами результату розрахунку здійснюється у письмовій формі шляхом підписання сторонами Актів купівлі-продажу електричної енергії. Ціна товару вважається погодженою з моменту підписання обома сторонами Акту купівлі-продажу електричної енергії (п. 4.5 договору).
Згідно з п. 4.10 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за купований товар відповідно до умов цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена протягом 5 робочих днів з моменту його отримання споживачем (п. 4.12 Договору).
Відповідно до п. 4.23 Договору, факт надання послуг за Договором оформлюється Актом купівлі-продажу (далі - Акт) електричної енергії, який укладається за звітний період. Споживач зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання від постачальника акта у разі відсутності обґрунтованих заперечень підписати такий акт та повернути один примірник постачальнику (п. 4.24). У разі незгоди підписати Акт, споживач зобов'язаний протягом 5 робочих днів направити постачальнику письмову мотивовану відмову з вказівкою конкретно визначених обставин та причин незгоди з актом (п. 4.25 Договору).
У випадку не надходження у визначений Договором строк до постачальника письмової мотивованої відмови від підписання Акта, зобов'язання постачальника перед споживачем вважається належним чином виконаними, а акт - фактично узгодженим сторонами на шостий робочий день з моменту його отримання (п. 4.27 Договору).
Пунктом 4.28 Договору встановлено, що підписанням Акта або його фактичним узгодженням, Споживач підтверджує належне виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором.
Строк договору визначений сторонами пунктом 14.1 договору - з дати його підписання до 31.12.2025, а в частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим договором.
Додатком №1 до Договору є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2025.
Додатком №2 до Договору є Комерційна пропозиція, умовами якої встановлено, що очікуваний обсяг постачання товару - 201 850 кВт*год.; строк постачання товару - з 01.01.2025 по 31.12.2025 (включно); ціна (тариф) у грн на момент укладання договору - 10,1484 грн 1 кВт/год з ПДВ, включає в себе тариф на послуги з передачі та розподілу електричної енергії.
У розділі «Строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати» Комерційної пропозиції визначено, що оплата рахунка, акта постачання електричної енергії за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання.
На виконання умов Договору, позивач направив відповідачеві Акт купівлі-продажу електричної енергії № 25-Е-0010-11 за листопад 2025 року в обсязі 23 892,000 кВт*год на суму 312 353,98 грн.
Відповідач звернувся до Позивача з проханням розділити Акт № 25-Е-0010-11 за листопад 2025 року на суму 312 353,98 грн на дві частини: на суму 290 764,78 грн, в т. ч. ПДВ 48 460,80 грн, та на суму 21 589,20 грн, в т. ч. ПДВ 3 589,20 грн.
Позивач 25.12.2025 повторно направив відповідачеві Акти купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2025 року та рахунки, а саме: Акт купівлі-продажу електричної енергії № 25-Е-0010-11 за листопад 2025 року по обсягу 22 240,639 кВт*год на суму 290 764,78 грн (рахунок №11) та Акт купівлі продажу електричної енергії № 25-Е-0010-11/1 за листопад 2025 року по обсягу 1 651,361 кВт*год на суму 21 589,20 грн (рахунок №12), про що свідчать опис вкладення у цінний лист, поштова накладна № 0405000442720 та фіскальний чек від 25.12.2025.
Зазначені Акти та рахунки отримані відповідачем 29.12.2025, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта»№0405000442720.
14.01.2026 позивач направив відповідачеві Акт купівлі продажу електричної енергії № 25-Е-0010-12 за грудень 2025 року по обсягу 22 162,000 кВт*год на суму 291 160,55 грн та рахунок №12 на зазначену суму, про що свідчать опис вкладення до цінного листа, поштова накладна №0100101329555 та фіскальний чек від 14.01.2026.
Вказаний Акт та рахунок отримані відповідачем 20.01.2026, що підтверджується трекінгом відправлень АТ «Укрпошта» №0100101329555.
Листом від 26.01.2026 №007.2-66/454 АТ «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача, що споживач Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) у листопаді 2025 року спожив електроенергію в обсязі 23892 кВт.*год, у грудні 2025 року - 22162кВт.*год.
Відповідач зобов'язання щодо оплати спожитої (купленої) електричної енергії виконав частково. За спожиту електричну енергію в листопаді 2025 сплатив 290764,78 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №14119 від 22.12.2025 р.
Несплата відповідачем спожитої електричної енергії у листопаді 2025 року в сумі 21589,20 грн та у грудні 2025 року в сумі 291 160,55 грн стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 312749,75 грн - основного боргу та 116,15 грн - 3% річних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про постачання електричної енергії споживачу №15 від 01.01.2025.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частин 1-3 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (надалі - Правила №312).
Судом установлено, що між Державним підприємством «ІНФОТЕХ» та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу №15 від 01.01.2025, за яким з січня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України є споживачем електричної енергії за ЕІС кодами точки комерційного обліку 62Z9847573218299, 62Z4827759777262, 62Z1008612094874.
У Комерційній пропозиції, яка є Додатком №2 до Договору, сторонами визначені істотні умови даного договору, зокрема, ціна за одиницю електричної енергії - 10,1484 грн з ПДВ за 1 кВт*год; очікуваний обсяг постачання електричної енергії - 201 850 кВт*год; строк постачання товару (дії договору) - по 31.12.2025 (включно). У пункті 4.1 Договору сторонами погоджена його ціна - 2 048 454, 54 грн, в тому числі ПДВ - 341 409,09 грн.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем зобов'язань щодо поставки споживачу електричної енергії у період листопад-грудень 2025 р.
Так, у вказаний період позивач поставив відповідачеві електричну енергію у кількості 46054 кВт*год на загальну суму 603514,53 грн.
Фактичний обсяг споживання відповідачем електричної енергії зазначено в Актах купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0010-11, №25-У-0010-11/1 (за листопад 2025 р.) та № 25-Е-0010-12 (за грудень 2025 р.).
Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем зазначених актів 29.12.2025 за листопад 2025 р. та 20.01.2026 за грудень 2025 р.
Акт купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0010-11 щодо спожитої відповідачем електричної енергії у листопаді 2025 року на суму 290 764,78 грн підписано відповідачем та його копію надано до відзиву.
Акти №25-У-0010-11/1 зі зазначенням обсягу спожитої електричної енергії у листопаді 2025 р. на суму 21589,20 грн та № 25-Е-0010-12 щодо спожитої електричної енергії у грудні 2025 на суму 291 160,55 грн не підписані відповідачем. Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем у встановлений договором строк обґрунтованої відмови від підписання таких актів. У зв'язку з наведеним, згідно погоджених пунктом 4.27 договору умов, акт №25-У-0010-11/1 на суму 21589,20 грн є узгодженим 06.01.2026, акт № 25-Е-0010-12 на суму 291 160,55 грн є узгодженим 28.01.2026.
Обсяг спожитої електричної енергії у спірний період, зазначений в актах купівлі - продажу електричної енергії підтверджується також інформацією Оператора системи розподілу АТ «Запоріжжяобленерго».
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Суду надані докази часткової оплати споживачем вартості отриманої/спожитої електричної енергії за листопад 2025 року в сумі 290764,78 грн.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
За умовами п. 4.12 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена протягом п'яти робочих днів з моменту його отримання Споживачем.
Як свідчать матеріали справи, Акти та рахунки за листопад 2025 р. отримані Споживачем - 29.12.2025, за грудень 2025 р. - 20.01.2026.
Таким чином, з урахуванням умов п. 4.12 Договору, а також ураховуючи відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо підписання актів купівлі-продажу електричної енергії, оплата за спожиту електричну енергію у листопаді 2025 р. повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 05.01.2026 (29.12.2025 + 5 робочих днів), за спожиту електричну енергію у грудні 2025 р. - 27.01.2026 (20.01.2026 + 5 робочих днів).
Укладаючи договір кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов'язок щодо своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії за вказаний у позові періодне виконав.
Аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить про невиконання відповідачем зобов'язань щодо повної оплати отриманої / спожитої електричної енергії за період листопад-грудень 2025 року за договором про постачання електричної енергії.
У відзиві Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з посиланням на положення Закону України «Про публічні закупівлі», які передбачають, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі за одиницю товару). Зазначив про повне виконання сторонами взятих зобов'язань за договором, а саме постачання Позивачем електричної енергії у період січень-листопад 2025 року на загальну суму 2 048 454,54 грн, повну та своєчасну її оплату Споживачем, про що надано відповідні платіжні доручення.
Втім, суд не вважає слушними такі аргументи відповідача з огляду на таке.
Судом установлено, що сторони, укладаючи договір про постачання електричної енергії, погодили обсяг електричної енергії та загальну суму договору - 2 048 454,54 грн.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.
Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель (ч.1 ст.22 Закону «Про публічні закупівлі»).
У тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості - проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов (п.8 ч.2 ст.22 Закону «Про публічні закупівлі»).
З наведених приписів Закону «Про публічні закупівлі» вбачається, що замовник послуг - відповідач у справі - ініціює укладення відповідних договорів про закупівлю.
Отже, саме відповідач як споживач електричної енергії мав передбачити необхідний йому обсяг електричної енергії.
Судом установлено, що протягом січня - листопада 2025 року відповідач спожив електричну енергію на загальну суму 2 048 454,54 грн, яка обумовлена в договорі. Втім, доказів звернення до позивача з заявою щодо коригування величини споживання електричної енергії або щодо припинення постачання електричної енергії матеріали справи не містять. Відповідач усвідомлюючи, що обсяги електричної енергії, передбачені договором, ним спожито ще в листопаді 2024 р., у грудні 2025 року продовжив споживання електричної енергії.
У п. 4.7. ПРРЕЕ передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Належить урахувати, що постачання електроенергії понад обсяги, передбачені договором, здійснено в межах строку дії Договору. При цьому, під час розгляду справи відповідач не заперечив факт отримання від позивача у листопаді - грудні 2025 р. електричної енергії в обсязі, зазначеному в актах купівлі-продажу.
Відповідно до ст.669 ЦК України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Отже, в силу положень ст. 670 ЦК України, обсяг електроенергії, яка спожита в більшому обсязі, ніж це встановлено договором про постачання електричної енергії, має бути оплачена споживачем.
Відповідно до наявних у справі доказів, Акти та рахунки за спірний періоди були отримані Споживачем без будь-яких заперечень щодо правильності їх оформлення, вартості тощо.
Отже, споживання відповідачем електричної енергії понад договірну величину, узгоджену сторонами в договорі, враховуючи передбачені ст.ст.3, 509 Цивільного кодексу України загальні принципи зобов'язальних правовідносин, не звільняє відповідача як споживача електричної енергії від зобов'язання з оплати спожитого у спірному періоді обсягу такої електричної енергії.
Посилання Відповідача на наявність у нього права вимагати від позивача повернення переплати в сумі 363379,38 грн, яка утворилась у 2024 році, не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії у спірному періоді за договором №15 від 01.01.2025.
Слід зауважити, що відповідач, якщо вважає свої права порушеними, не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав. Також сторони не позбавлені права врегулювати питання щодо повернення суми переплати, про яку зазначає Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив, або зарахування її в рахунок наявної заборгованості. При цьому ініціювати укладання такої угоди може будь-яка зі сторін даних правовідносин. За відсутності домовленості сторін про зарахування зустрічних однорідних вимог суд не має законних підстав ураховувати зазначену відповідачем суму переплати 363 379,38 грн, яка, як стверджує відповідач, утворилась за період 2024 р., в рахунок погашення заборгованості відповідача за спожиту ним електричну енергію протягом листопада - грудня 2025 року. До того ж, право позивача ініціювати зарахування зустрічних однорідних вимог не позбавляє його права на звернення до суду з даним позовом.
Ураховуючи наведене суд відхиляє такі доводи відповідача як необґрунтовані.
Приписами ст. ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 312749,75 грн вартості отриманої / спожитої електричної енергії за період листопад-грудень 2025 року за договором про постачання електричної енергії споживачу №15 від 01.01.2025, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
За порушення відповідачем строків оплати спожитої електричної енергії позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 116,15 грн, які нараховані на суму боргу в розмірі 21 589,20 грн (листопад 2025 р.) за період прострочення з 06.01.2026 по 30.01.2026 р. та на суму боргу в розмірі 291 160,55 грн (грудень 2025 р.) за період з 28.01.2026 по 30.01.2026.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманої/спожитої електричної енергії за договором підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3% річних, який виконано позивачем правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення 3% річних за загальний період прострочення з 06.01.2026 по 30.01.2026 в розмірі 116,15 грн.
Таким чином позов задовольняється судом повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства «ІНФОТЕХ» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 15Б, ідентифікаційний код юридичної особи 34239034) заборгованість у розмірі 312749,75 грн (триста дванадцять тисяч сімсот сорок дев'ять гривень 75 коп.), 3 проценти річних у розмірі 116,15 грн (сто шістнадцять гривень 15 коп.) та судовий збір у розмірі 3754,39 грн (три тисячі сімсот п'ятдесят чотири гривні 39 коп.).
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 08.04.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько