вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
07.04.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/5733/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
09.10.2025 через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (904/5733/25).
Ухвалою господарського суду від 14.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
20.10.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 21.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
06.11.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання (вх. номер суду 48826/25 від 06.11.2025) про закриття провадження у праві, разом з яким долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію № 13742 від 24.0.2025 на суму 169 000,00 грн. Призначення платежу: Перераховується вiдшкод. мор.шкоди працiв. ОСОБА_1 зг. п.25.19. Кол.договору в добров.порядку, зг. вiдомостi. Без ПДВ.
17.11.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
Згідно Розпорядження № 4 від 05.01.2026 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" призначено повторний автоматизований розподіл справи з огляду на те, що суддю Мартинюка С.В. відраховано зі штату.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026 справу № 904/2684/25 (904/5733/25) передано на розгляд судді Примака С.А.
Ухвалою господарського суду від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.04.2026.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.04.2026 прийнято рішення.
Позиція позивача
Позивач працював на підприємстві відповідача, де під час виконання трудових обов'язків отримав професійні захворювання, що призвели до втрати працездатності в розмірі 65%.
Також позивач зазначає, що внаслідок отриманих професійних захворювань його постійно турбує стійкий біль в шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праве стегно по задній поверхні, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових суглобах, судоми в нижніх кінцівках, болі і оніміння рук, загальну слабкість, задишку при фізичному навантаженні, кашель сухий, іноді зі слизовим мокротинням, свистяче дихання, швидку втомленість, головний біль, зниження слуху. У зв'язку з поганим самопочуттям позивач змушений тривалий час проходити численні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури і лікування, в підтвердження чого до позовної заяви додаються копії відповідних медичних документів. Внаслідок отриманого професійного захворювання було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання.
Через хворобу позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві. Заподіяне з вини підприємства професійне захворювання викликає в нього фізичні і моральні страждання, порушило звичний спосіб життя, вимагає додаткових зусиль для організації життя, для підтримки здоров'я, порушило нормальні життєві зв'язки внаслідок неможливості продовження активного цивільного життя, порушення відносин з оточуючими людьми.
Позиція відповідача
Відповідно до поданої заяви про закриття провадження у справі відповідач зазначає, що у 2020 році між Акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат» (як роботодавцем) та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір на 2020 - 2022 роки (далі - Колективний договір). Розділом VІ Колективного договору визначено умови щодо соціального розвитку колективу, пільги, гарантії працівникам та їхнім сім'ям. На сьогоднішній день даний колективний договір є чинним.
01.07.2024 спільною постановою представників роботодавця та трудового колективу №5/5/5 розділ VІ Колективного договору доповнено пунктом 25.19, яким передбачена компенсаційна виплата працівникам, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем або звільненим працівникам в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві, за умови встановлення відсотку стійкої втрати працездатності висновком медико-соціальної експертної комісії та наявності правових підстав для відшкодування такої шкоди. Розмір моральної шкоди розраховується за відповідною формулою.
Відповідач зазначає, що з 01.07.2024 Колективним договором врегульований механізм визначення компенсаційних виплат в рахунок відшкодування моральної шкоди працівникам (як працюючим так і звільненим), завданої внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві.
Відповідач не заперечує проти змісту акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 28.08.2025 та враховуючи визначений пунктом 25.19 Колективного договору механізм визначення компенсації моральної шкоди та вищезазначені фактори, зазначає, що сума компенсації моральної шкоди у випадку позивача становить 169 000,00 грн., яка розрахована за формулою: (26 х 8000 (65/100) х 1,25.
24.10.2025 АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» добровільно сплачено моральну шкоду на рахунок позивача ОСОБА_1 у розмірі 169 000 грн. У зв'язку з чим відповідач зазначає, що відсутній предмет спору та просить суд закрити провадження у справі.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
У 2020 році між Акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат» (як роботодавцем) та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на 2020 - 2022 роки. Розділом VІ Колективного договору визначено соціальний розвиток колективу, пільги, гарантії працівникам та їхнім сім'ям. На сьогоднішній день даний колективний договір є чинним.
01.07.2024 спільною постановою представників роботодавця та трудового колективу №5/5/5 розділ VІ Колективного договору доповнено пунктом 25.19, яким передбачена компенсаційна виплата працівникам, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем або звільненим працівникам (за умови встановлення відсотку стійкої втрати працездатності висновком медико-соціальної експертної комісії та наявності правових підстав для відшкодування такої шкоди), в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Розмір моральної шкоди розраховується за затвердженою формулою, а саме:
(стаж роботи у роках * розмір мінімальної заробітної плати (відсоток втрати працездатності/100) * 1,25.
Позивач здійснював трудову діяльність на підприємстві відповідача, що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.01.19995. За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4, затвердженого Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 31.07.2025 встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: працюючи прохідником на шахті «Криворізька» (шахта «Родіна») ВАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», у період з 23.05.2002 по 13.05.2024, ОСОБА_1 виконував комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих, вертикальних підняттєвих гірничих виробок; здійснював буріння шпурів усіма типами ручних та телескопних перфораторів, та самохідними буровими установками; зводив усі види кріплення: металеве (аркове), анкерне (штангове), дерев'яне, змішане та інше в горизонтальних, похилих, підняттєвих виробках (вертикальних); оглядав забій і приводив його до безпечного стану (оббирав боки та покрівлю виробки від глиб та кусків, які нависають, за допомогою спеціального інструмента, перевіряв стан кріплення, провітрювання забою); підносив перфоратор, пневмопідтримуючу колонку, бури та коронки в забій; очищував забій для буріння шпурів; розмічав шпури; під'єднував водяні та повітряні шланги до магістралі; продував повітряні шланги; під'єднував водяний та повітряний шланги до перфоратора та пневмопідтримуючої колонки; опробував, змащував та ремонтував перфоратор; забурював та бурив шпури.
В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, що перешкоджає їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.
Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив концентрацій аерозолів фіброгенної дії, рівнів шуму та вібрації локальної, які перевищували нормативні значення.
Працюючи раніше у період з 23.02.2001 по 22.05.2002 гірником підземним дільниці № 11 на шахті «Родіна» відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії, рівнів шуму та фізичного навантаження, що перевищували нормативні значення.
Працюючи раніше у період з 24.12.1997 по 22.02.2001 підземним газоелектрозварником на шахті «Родіна» виробничого об'єднання «Кривбасруда», «Криворізького державного залізорудного комбінату», дочірнього підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат», відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії, рівнів шуму та фізичного навантаження, що перевищували нормативні значення (пункт 17 акту).
Загальний стаж роботи позивача 33 роки 11 місяців, за професією 21 рік 11 місяців, у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 26 років 4 місяці (пункт 12 акту).
Згідно з пунктом 14 акту діагноз:
1. Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на фоні протрузії дисків L4-L5, L5-S1, стійким та вираженим больовим і м'язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофією у вигляді остеоартрозу колінних суглобів (ПФ другого ступеня). M 54.1.
2. Вібраційна хвороба від дії локальної вібрації другої стадії з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії, частими акроангіоспазмами, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів R I ст. (ПФ першого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей та трофічними порушеннями на кистях. T 75.2.
3. Хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Емфізема легень. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня. J 44.
4. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. H 90.3.
Супутній діагноз - відсутній.
Вказаний діагноз та наявність професійного захворювання також підтверджується наявним в матеріалах справи медичним висновком лікарсько-експертної комісії закладу охорони здоров'я, що має право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань, про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 02.07.2025, протокол № 26/361 Відокремленого підрозділу "Науково-практичний медичний центр професійного здоров'я національного університету охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика".
Відповідно до пункту 18 акту встановлено, що причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є:
- важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 40 кг за зміну при нормативному значенні до 30 кг; періодичне перебування у незручній робочій позі 35 % зміни при нормативному значенні до 25 %; нахили корпусу - 128 разів за зміну, при нормативному значенні - 51-100 разів за зміну згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248.
- вібрація локальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 1,0-2,6 дБ перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та складав за напрямами по осях X/Y/Z відповідно 78,2/77,0/78,6 дБ при гранично допустимому рівні - 76 дБ.
- пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,8 рази (3,6 мг/мі при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/мі) відповідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.2024 № 1192.
- шум: еквівалентний рівень шуму перевищував допустимий рівень на 25 дБА і складав 105 дБА при ГДР 80 дБА згідно з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку».
Також відповідно до пункту 13 даного акту, вказано висновок про наявність шкідливих умов праці: на підставі даних інформаційної довідки про умови праці від 26.08.2024 № ПС/3.1/15216-24, підготовленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, та згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.04.2014 № 248, умови праці прохідника шахти «Криворізька» АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» ОСОБА_1 відносяться:
- за вмістом аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони до 3 класу 1 ступеня (шкідливі);
- за показниками рівня шуму до 3 класу 3 ступеня (шкідливі);
- за показниками рівня вібрації локальної до 3 класу 1 ступеня (шкідливі);
- за показниками світлового середовища до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
- за показниками важкості праці до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
- за показниками напруженості праці до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).
Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 3 ступеня (шкідливі).
Пунктом 20 акту осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи не встановлено, через тривалий час роботи в умовах дії шкідливих факторів та зміною керівників структурних підрозділів та керівників дільниць.
Вказаний акт місить окрему думку членів комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 - інспектора (з охорони праці) служби охорони праці АТ "Кривбасзалізрудком" ОСОБА_2 , відповідно до якого зазначено, що виникнення професійних захворювань ОСОБА_1 є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично-допустимий рівень. З метою профілактики вібраційної хвороби ОСОБА_1 користувався спеціальним режимом праці та відпочинку. ОСОБА_1 на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався протипиловими респіраторами типу «Лепесток-40», ефективність очищення повітря від пилу яких становить 99,9%. Також усе гірниче обладнання, яке в процесі роботи утворює пил, обладнується пиловловлюючими пристроями. Тому за умови постійного використання ЗІЗ шкідливий вплив пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного від 10 до 70% на ОСОБА_1 не відбувався. ОСОБА_1 на протязі всього робочого часу своєчасно забезпечувався протишумними вкладишами, які знижують відчутні рівні шуму. Тому фактичне шумове навантаження на ОСОБА_1 за умовами постійного використання особистих засобів захисту від шуму не перевищували допустимий рівень.
Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв'язку з небезпекою для здоров'я або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв'язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_1 не надходило. Тому відповідальність за виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 лежить безпосередньо на ньому самому. З метою попередження виникнення професійних захворювань у працівників АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» постійно впроваджуються нові технології, дотримуються основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, ведеться робота з пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці. Відповідні заходи підтверджуються Колективним договором АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та іншими документами.
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 231/25/3518/В, дата прийняття рішення 15.10.2025, номер рішення 231/25/3518/В) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 15.08.2025 (пункти 17.1.5., 17.1.6).
Обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання: помірні обмеження життєдіяльності, 65% втрати професійної працездатності. Рішення безстрокове, враховуючи пенсійний вік (пункт 16).
Пунктами 17.2.3- 17.2.5. професійне захворювання, 65%, встановлено з 02.07.2025.
Відповідно до пункту 17.1.8. інвалідність встановлено безстроково.
На підтвердження погіршення стану здоров'я та проходження медичного лікування, позивачем долучено до матеріалів справи виписки з медичної карти, консультативні висновки спеціаліста та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.
Також позивач зазначає, що внаслідок отриманих професійних захворювань його постійно турбує стійкий біль в шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в праве стегно по задній поверхні, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових суглобах, судоми в нижніх кінцівках, болі і оніміння рук, загальну слабкість, задишку при фізичному навантаженні, кашель сухий, іноді зі слизовим мокротинням, свистяче дихання, швидку втомленість, головний біль, зниження слуху. У зв'язку з поганим самопочуттям позивач змушений тривалий час проходити численні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури і лікування, в підтвердження чого до позовної заяви додаються копії відповідних медичних документів. Внаслідок отриманого професійного захворювання було порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Через хворобу позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві. Заподіяне з вини підприємства професійне захворювання викликає в нього фізичні і моральні страждання, порушило звичний спосіб життя, вимагає додаткових зусиль для організації життя, для підтримки здоров'я, порушило нормальні життєві зв'язки внаслідок неможливості продовження активного цивільного життя, порушення відносин з оточуючими людьми.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо моральної шкоди
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст.153 Кодекс законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно статті 153 Кодекс законів про працю України та ст. 13 Закону України Про охорону праці, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
У відповідності зі ст.237-1 Кодекс законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов'язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.
Зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, яке призвело до втрати позивачем професійної працездатності та встановлення інвалідності, що підтверджується наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (Шевченко проти України, Харук та інші проти України, Скордіно проти Італії) і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди господарський суд враховує, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Суд також бере до уваги істотність вимушених негативних змін у житті позивача, тривалість його роботи у шкідливих умовах праці, а також характер і наслідки заподіяного ушкодження здоров'я.
Оцінивши наведені обставини у сукупності та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у вигляді одноразового грошового відшкодування в сумі 520 000,00 грн, що є співмірним заподіяній позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04).
У пункті 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 та в пункті 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №916/542/18 сформульовано правовий висновок про те, що під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 169 000,00 грн моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я та стягнути на користь позивача моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 351 000,00 грн.
Щодо оподаткування суми моральної шкоди
Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".
Судовий збір
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання даних позовних вимог, належний розмір судового збору складає 6 240,00 грн.
Враховуючи, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 169 000,00 грн моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я, було закрито, відповідно до статті 129 ГПК України господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 996,80 грн (за позовними вимогами про стягнення 351 000,00 грн моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я).
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання у розмірі 351 000,00 грн - задовольнити.
Закрити провадження у справі № 904/2684/25 (904/5733/25) в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання у розмірі 169 000,00 грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ,) моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 351 000,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 996,80 грн - судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 07.04.2026.
Суддя С.А. Примак